Іконографія (від початку 16 ст.)

Микола Жарких

Цій темі присвячена велика цікава стаття [Преображенский А. С. . – Православная энциклопедия, 2017 г., т. 45]. Якщо відкинути її перший абзац, де йдеться про чисто гіпотетичну ранню (до кінця 15 ст.) іконографію, решта дає грунтовні дані по темі, з численною бібліографією.

Найдавніше зі збережених до нашого часу зображень – це стінопис собору Різдва богородиці Ферапонтова монастиря, виконаний в 1502 р. групою майстрів під керівництвом Діонісія. Там є два круглих клейма із поясними зображеннями святих Федора (ліворуч) та Михайла (праворуч). Зображення не підписані, а щоб не було сумніву, хто є хто – Михайло зображений в імператорській короні (тут і далі розглядаю ілюстрації у названій статті).

Інакше – на повний ріст, у складі єдиної композиції, з Михайлом ліворуч і Федором праворуч, з підписом над їх головами – святі зображені на стіні Благовіщенського собору у Сольвичегодську (1600 р.). Феодор простягає руку до Михайла – це, мабуть відповідає тому моменту «Сказання», коли Феодор закликав Михайла до стійкості у вірі. Подібну композицію, так само із моментом звернення Феодора до Михайла, маємо у стінописі церкви св. Миколи Мокрого у Ярославлі (1673 р.)

Два окремих зображення на повний ріст подано на стіні Архангельського собору Московського Кремля (стінопис виконано в 1652 – 1666 рр.).

Із 2 пол. 17 ст. маємо окрему ікону мученика Михайла. Він зображений у повороті направо, мабуть, була і парна ікона Феодора, повернута наліво, йому назустріч.

На межі 18 – 19 ст. була розписана церква Різдва богородиці у Ярославської області. Там є поясне зображення Михайла у круглому клеймі, але зображення – не іконописне, а більше реалістичне, з перспективою, в дусі академізму.

Ці ретельно підібрані ілюстрації дозволяють зробити висновок, що від початку 16 ст. шанування святих Михайла і Федора переходить в іконографію, котра залежала від «Сказання» і розвивалась у загальному руслі великоруського релігійного живопису.