Родинне коло князя Михайла Всеволодовича
Микола Жарких
Не без приємності , що Лаптестан відзначив салютом річницю початку німецько-радянської війни. Під час вибуху складу боєприпасів загинуло четверо пушкіністів.
«Не рий сам собі яму, бо інші в неї попадуть» – каже Біблія (23 червня 2022 р. о 8:05).
Теща і дружина князя Михайла
Олексій Толочко пише:
Шлюб Романа Мстиславича відомий, але кожне з доступних джерел сповіщає про нього лише фрагмент інформації. Так, за Лавр, та хронікою Вінцентія Кадлубека, дружиною Романа Мстиславича була не названа на ім’я дочка київського князя Рюрика Ростиславича (ПСРЛ 1: 412–413, 420; Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. Текст, перевод, комментарий. М., 1990, 109). Цю дочку Рюрика ототожнюють із двічі згаданою у Київському літописі Предславою (ПСРЛ 2: 709, 711), попри те, що про сам шлюб цей літопис мовчить. Час шлюбу невідомий і визначається лише приблизно: близько 1182 – 1183 рр. (Домбровский Д. Генеалогия Мстиславичей, 265).
У цьому шлюбі народилося дві дочки – Феодора, видана юнкою за Василька Володимировича галицького (ПСРЛ 2: 660; її пізніше знаходимо в одному з київських монастирів), та невідома на ім’я дочка, видана за Михайла Всеволодовича чернігівського (гіпотезу І. Гралі, підтриману Д. Домбровським, що то була дочка від другого шлюбу, уважаємо безпідставною з огляду на вік Михайла (нар. бл. 1179 р.), який міг би правити їй за батька) [ГВЛТ, с. 108].
Справді, Предслава Рюриківна перший раз згадана у 6706 (1198) році з нагоди народження дочки Єфросинії у її брата Ростислава [ПСРЛ, 1908 г., т. 2, ] і другий раз – у 6708 (1200 р.) в числі учасників урочистого освячення підпірної стіни у Видубицькому монастирі [там само, стб. 711]. Отже, літописець знав її ім’я і вважав можливим його називати. Але він не згадував її як дружину Романа.
Натомість інший літописець – автор ЛЛ – подаючи під 6705 (1197) роком про скандальне розлучення Романа, не назвав імені його дружини (дочки Рюрика) і не торкався подій, де згадана Предслава. Тобто цей літописець не знав імені княгині або не вважав можливим його назвати.
Отже, підстави для ототожнення Предслави і дружини Романа дуже слабкі – вони основуються на неявному припущенні, що у Рюрика була тільки одна дочка, і цим цінним ресурсом треба розпоряджатись ощадливо.
Про дочку Романа і Рюриківни, дружину Михайла Всеволодовича ми маємо тільки одну згадку (Т-151), де її ім’я традиційно не назване. «Оленою» її охрестив Р. Зотов, це «джерело» кінця 19 ст. треба рішучо відкинути (сучасні польські дослідники приймають «Олену» зі знаком запитання замість того, щоб відкинути це ім’я [ (Kronika Romanowiczów). – Kraków, Warszawa: 2017, not. 301, s. 92]).
Сестра князя Михайла
М. Котляр написав:
Юрій Всеволодович був одружений 1211 р. з дочкою чернігівського князя Всеволода Чермного Агафією, котра загинула під час здобуття ордами Батия Володимира-на-Клязьмі 7.02.1238 р. [. Дослідження, Текст. Коментар. – К.: Наукова думка, 2002 р., с. 205]
Все правильно, окрім того, що в ЛЛ, на який він посилався, немає імені Агафія. Княгиня згадана в ЛЛ двічі, і ще раз – в МАЛ (це останнє – запозичення із С1ЛСІ), але без імені. Сучасники його не знали, і тому пізнішим літописцям довелось його вигадати.
Польські коментатори стримано зауважують: «безпідставно звана в частині літературі Агафією або Агатою» [Kronika Halicko-Wołyńska, prym. 584, s. 211].
Міфічна «друга дружина» князя Михайла
Олексій Мартинюк думає, що від першого шлюбу Михайло Всеволодович мав Марію і Романа Брянського, від другого – Ростислава [Мартынюк А. и почему важна эта дата. – Ruthenica, 2020 р., т. 16, с. 25].
Такого не може бути, тому що такого не може бути жодною мірою.
1, Роман Брянський не належав до Ольговичів. Це – самопроголошений князь, який з’явився у джерелах допіру в 1263 р. Можливо, я займусь ним колись окремо.
Орієнтовний час народження Марії – 1211..1213 рр., орієнтовний час народження Ростислава – 1226 р. Отже, Роман по теорії О. М. мав би народитись десь між 1211 і 1226 роками, припустимо, у 1215 році.
В такому випадку в 1229 році йому мало би бути десь 14 років. але чому в цей критичний для Михайла рік він пхає на новгородський стіл свого малого Ростислава, а не значно старшого Романа? – З тієї простої причини, що ніякого «старшого сина» у Михайла не було, і – повторюся – Ростислав був єдиними «політичним активом» свого батька.
Далі, оцей міфічний «син Роман» ще тридцять три роки сидить десь на печі (точно як билинний Ілля Муромець) і не бере ніякої участі у бурхливому політичному житті своїх гаданих батька і брата, а виступає на сцену тільки після їх смерті, у віці орієнтовно 48 років.
На тлі постійних згадок про Ростислава при Михайлі відсутність згадок про Романа набуває деякого значення аргументу: Романа не згадували, тому що його просто не було.
2, значний інтервал між народженням Марії та Ростислава нібито говорить, що вони – діти різних матерів. Насправді 15 років – не такий-то великий інтервал. Ярослав Мудрий з Інгігердою сплодили першого сина Володимира в 1020 р., останнього – Вячеслава – в 1036 р. (а вони мали ще й дочок, роки народження яких невідомі!). Російський імператор Микола 1-й з Олександрою Федорівною сплодили 7 дітей в 1818 – 1832 рр. Англійська королева Вікторія з принцем Альбертом сплодили 9 дітей упродовж 1840 – 1857 років, і так далі.
Тобто нічого неможливого в інтервалі 13..15 років між дітьми однієї пари немає, і це не може бути підставою для вигадування «другого шлюбу Михайла».
3. Ще раз нагадаю Іпат-65. Печатник Курило, викладаючи Ростиславу благодіяння князів Данила і Василька для нього (Ростислава), зокрема сказав: «і матір твою, а сестру свою з Ярославових рук одібрали і отцю твоєму оддали». Тобто оця Романівна не тільки виразно названа дружиною Михайла, але також і матір’ю Ростислава.
Якщо наполягати на тому, що вона – друга дружина, то вийде, що її шлюб стався орієнтовно в 1225 році, колі княжні було щонайменше 28 років. В наш час такий вік для першого шлюбу дівчини нікого не дивує, але в доіндустріальному суспільстві такого не могло бути. Дівчину видавали заміж, коли вона доходила законних літ для шлюбу.
Загальний висновок цілком очевидний: припущення «другого шлюбу» Михайла нічим нам не допомагає, а тільки заводить у непоборні перешкоди. Цей «шлюб» треба відкинути згідно бритви Оккама.