Галицько-Волинський літопис.
Дослідження. Текст. Коментар (2002 р.)

Микола Жарких

. Дослідження. Текст. Коментар. – К.: Наукова думка, 2002 р. – 400 с.

Робота виконана під керівництвом Миколи Котляра і з його великою авторською участю; скорочено я буду посилатись на нього як ГВЛ-К.

Погляд Миколи Котляра викладено у вступній статті [ГВЛ-К, с. 29 – 59]:

Вважаємо, що це джерело здебільшого складається з окремих повістей, об’єднаних пізнішими складачами і відредагованих пізнішими редакторами пам’ятки. Невдалі спроби перегрупування матеріалу і з’єднання повістей, даремні зміни, викликані спробами внесення хронологічної послідовності в усі відомі списки, істотно змінили первинний вигляд цих повістей. До того ж їхній текст розірваний численними вставками, які доводиться також відносити на рахунок пізнішої редакторської праці [ГВЛ-К, с. 33].

В більшій своїй частині (аж до початку Літописця Володимира Васильковича) ГВЛ складається з окремих повістей, з’єднаних між собою пізнішими укладачами й редакторами [ГВЛ-К, с. 59].

Волинський літопис, насамперед у першій і більшій його частині, є поєднанням окремих повістей, більше чи менше оброблених пізнішими складачами і редакторами [ГВЛ-К, с. 52].

Літописець Володимира більше не є низкою з’єднаних редактором чи складачем повістей […] Тільки описові останніх страдницьких літ життя героя присвячено спеціальну Повість про хворобу і смерть Володимира, яка, ймовірно, без особливих змін потрапила до його Літописця [ГВЛ-К, с. 56].

Структуру ГВЛ, як собі її уявляв М. Котляр, я подав на наступній схемі:

Для мене, як споживача результатів дослідження ГВЛ, найістотнішими є висновки М. К., що окремі повісті писались у часі, близькому до самих подій, і таким чином, не мають хронологічного бар’єру. Зокрема про «Повість про повернення Данилом галицького стола», яка висвітлює події 1228 – 1245 рр., сказано так:

Перед нами – записи, синхронні або дуже близькі за часом зафіксованим у них подіям. На мою думку, в 1228 – 1245 рр. (час, охоплений повістю) в найближчому оточенні Данила якась людина (чи кілька людей) систематично нотувала відомості про його відносини з іншими руськими государями й західними сусідами […] Гадаю, що повість написана по відносно свіжих слідах тієї битви [під Ярославом], але й не раніше 1246 чи 1247 рр. [ГВЛ-К, с. 39, 45 – 46].

Ця повість перебита Повістю про побоїще Батиєве та іншими вставками. Навіть з Повісті про вбивство Михайла Всеволодовича наш книжник запозичив лише короткий витяг [ГВЛ-К, с. 44].

Але погляд М. К. на ГВЛ містить деякі суперечності. З одного боку, М. К. наголошував, що «Літописець Данила Галицького» – «композиційно стрункий», «композиційно чіткий» текст; «внутрішньо логічна розповідь Літописця Данила Галицького» [ГВЛ-К, с. 32]. Але як поєднати цю стрункість із численними вставками та іншими слідами роботи «укладачів і редакторів» – я не розумію. Якщо «Повість про побоїще Батиєве» перебиває «Повість про повернення Данилом галицького стола», то слід було би говорити про руйнування гаданої первісної стрункості.