Розділи 751 – 800
Микола Жарких
751. Сіє поминання Прокопія Пивенка з Погару (с. 76)
11 імен чоловіків і жінок впереміш.
752. З Погару Данила Плешкана (с. 76)
(1) Саву, Анну.
(2) Марію, Євтихія, Акилину.
753. З Погару поминання Євтихія Плескаченка (с. 76)
Ісмаїла (!), Любов, Софронія.
Як бачимо, батька записано окремо, а сина – окремо.
754. Поминання Йосифа,
послушника Печерського (с. 76)
Дмитра, Анну, Йосифа.
755. З Погару поминання Іоанової Ігольникової (с. 76)
Марка, Ірину, Карпа, Феодору.
756. Року АХОГ [1673] місяця августа Θ [9]
з Прилуки (с. 76)
Стефан з шпиталя.
757. Петра… (с. 76)
10 імен чоловіків і жінок впереміш.
758. Сіє поминання Феодори Андріїхи з Борзни (с. 76)
11 імен чоловіків і жінок впереміш.
759. Сіє поминання Парасковії з Черкас (с. 76)
8 імен чоловіків і жінок впереміш, останнє дописано пізніше.
760. Сіє поминання з Кропивної (с. 76)
6 імен чоловіків і жінок впереміш.
761. Сіє поминання Матрони
з-під Станіславова з Вовчинця (с. 76)
Ієрея Лаврентія, Пелагею, Марію, Матрону.
Вовчинець – село, нині у складі Івано-Франківська (Станіславова).
762. Сіє поминання з Черкас
Прокопія Мартиненка (с. 76)
5 імен чоловіків і жінок впереміш.
763. З Черкас Іоана крамаря поминання (с. 76)
Параскевію, Григорія, Анастасію.
764. З Підгорець (с. 76)
Василя.
765. Поминання стариці тутейшої Марії (с. 76)
5 імен чоловіків і жінок впереміш.
766. Року АХОГ [1673].
Сіє поминання Ксенії з Острога (с. 76)
11 імен чоловіків і жінок впереміш. Дату написано окремим заголовком.
767. З Баришполя Олекси прасола (с. 76)
Федора, Катерину, Михайла, Тетяну.
768. Поминання інокині Дорофеї Печерської,
невесної [?] з Мозиря (с. 76 – 77)
Михайла, Парасковію, інокиню Дорофею, Герасима.
769. Сіє поминання Семена Острого,
полковника Гадяцького (с. 77)
6 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких немає самого Семена. Семен Остренко значився гадяцьким полковником у 1666 – 1668, 1672 роках. Тепер ми знаємо, що він жив ще у 1673 р.
770. З Підгорець (с. 77)
Ксенію, Георгія, Якова.
771. З Козельця (с. 77)
Агафію, Ірину, Кирила, Тетяну.
772. Тетяну… (с. 77)
Розділ складається з одного імені.
773. Пошевенки (с. 77)
Ігнатія, Наталю.
774. Поминання Романихи Набочихи з Безрадич (с. 77)
Романа, Тетяну, Григорія.
Безрадичі – мабуть, Старі Безрадичі в Обухівському районі біля Києва.
775. Поминання з містечка цього [Печерського] (с. 77)
7 імен чоловіків і жінок впереміш.
776. Пом’яни, Господи, і спаси рабів своїх (с. 77)
(1) Ієромонахів: Мелетія, Інокентія, Паїсія, Василя, Іоасафа, Якова, Лаврентія, Лаврентія, Митрофана, Варлаама.
(2) Ієродияконів: Лазаря, Віктора.
(3) Монахів: Парфенія, Єфрема, Мартиніана, Варфоломія, Сильвестра.
(4) Рабів своїх: Василя, Андрія, Антонія, Агафію, Анну, Анну, Марію, Миколу, Федора.
777. Сіє поминання Марії стариці
від Огородного (с. 77)
Василя, Зиновію, Дарію, Марію.
778. Поминання інокині Печерської Євпраксії (с. 77)
17 імен чоловіків і жінок впереміш.
779. Сіє поминання інокині Ксенофонтії,
ігумені Варкалабовської (с. 77)
(1) Ієромонаха Мелетія, схимницю Євфимію.
(2) Інок Трофимію, Ксенофонтію, Анисію, Поліфронію, Філофею, Феофілію, Євпраксію, Іоану, Мелетію, Анастасію, Євфросинію, Фотинію, Євфросинію, Тарасію, Мокрину, Магдалину, Іриду, Аполінарію.
(3) Петра, Марію, Ірину, Марію.
Другий блок виділено на підставі незвичайних жіночих імен, котрі я вважаю іменами черниць, хоча слово інок (інокинь) поставлено тільки перед першим іменем, всупереч звичаю ВС (раніше писар не лінувався подавати духовний титул перед кожним іменем його носія).
Баркалабово (Борколабово) – містечко у Могилівській області Білорусії, там від 1641 р. відомий Вознесенський жіночий монастир, повністю зруйнований російським окупантами в 20 ст.
780. Сіє поминання рабов (!) божия
пана Олексія з Яс (с. 77)
7 імен чоловіків і жінок впереміш.
781. З монастиря Золотоверхого Євдокії (с. 77)
Карпа.
782. Сіє поминання із Яс землі Волоської
раба божого Пантелеймона (с. 77)
Амвросія, Анну, Василя.
783. Сіє поминання з Києва Катерини (с. 77)
Романа, Катерину, Филипа, Стефаниду.
784. Іноку Магдалину з Варкалабова (с. 77)
8 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Магдалину (в 1-й позиції).
785. З Підгорець (с. 77)
Євфимію.
786. АХОД [1674] року. Сіє поминання з Києва (с. 77)
4 імені чоловіків, після них – 2 жінки. Дату написано окремим заголовком, мабуть, звідси почались записи 1674 р.
787. Сіє поминання раба божия Олександра Омеляновича, обивателя Печерського (с. 77)
13 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо младенця Семена (3), младенця Герасима (4), младенця Павла (5), младенця Петра (6). Запис недбалий і попав не на місце, про що зроблена приписка: «Зри лист року АХОS [1676] ест написано. Сее преступи». Цей запис ще раз повторено нижче, справді від 1676 роком, у розділі 850.
Але ця помилка писаря дозволяє нам припустити, що запис був сформований і поданий до монастиря ще в 1673 році, тільки внесення його до синодика слід було відкласти на пізніший час (до смерті Олександра?).
788. З Немирова. Рід пані Марії
обивательки монастиря Печерського (с. 77 – 78)
Ієромонаха Гедеона (1), ієромонаха Іоасафа (2), ієромонаха Євстратія (3), ієрея Стефана (4), ієрея Родіона (5), далі 4 імені чоловіків, за ними – 5 імен жінок. З Немирова – думаю, продовження помилки писаря.
789. Сіє поминання обивательки
Агафії Печерської (с. 78)
Кузьму, Ірину, Гурія, Ігнатія.
790. З Конотопу (с. 78)
22 імені чоловіків і жінок впереміш, з них останні 10 дописані пізніше. Помилки продовжують переслідувати писаря – заголовок написано двічі.
791. З Опушняго (с. 78)
Гаврила, Феклу, Григорія.
Назва, безперечно, позначає Опішню на Полтавщині.
792. З того ж града (с. 78)
Вокулу, Марію, Михайла, Ксенію.
793. З того ж града (с. 78)
Луку, Євдокію.
794. Року АХОД [1674]. З Козельця (с. 78)
7 імен чоловіків і жінок впереміш. Дату написано окремим заголовком.
795. Сіє поминання з Козельця Никитихи (с. 78)
7 імен чоловіків і жінок впереміш.
796. Сіє поминання раба божого
Євстафія з Тисмениці (с. 78)
Ієрея Василя, Федора, Семена, Ксенію, Никиту.
Тисмениця – містечко в Галичині, біля Івано-Франківська.
797. Се поминання раби божої Тетяни Гарасимихи, проскурні з Лисянки (с. 78)
7 імен чоловіків і жінок впереміш. Лисянка – місто в сучасній Черкаській області.
798. Се поминання Євгенії, інокині шпитальної Печерської з Брагина, а родом з Пінська (с. 78)
Євфимія, Анну, Катерину, інокиню Євгенію, Агафію.
799. Се поминання раби божої Агафії родом з Вягля,
а тепер в шпиталі в містечку Печерському (с. 78)
(1) Іоана, Агафію.
(2) Інокиню Олександру (дописано пізніше).
Вягель – це недописане Звягель (Новоград-Волинський).
800. Се поминання раби божої Євдокії
родом з Ляховець (с. 78)
(1) Євдокію, Мокрину.
(2) Феодору (дописано пізніше).
Сіл з назвою Ляхівці є кілька в Україні та Білорусії, з них найбільш відоме – сучасне містечко Білогір’я.