13. Великі княгині
Микола Жарких
Я змушений був приділити дуже багато уваги «Переліку князя Костянтина» заради того, щоб показати – цей дуже плутаний текст не можна використовувати в якості джерела. В загальній структурі ВС цей перелік розриває прийняту у великоруських синодиках послідовність розділів – спочатку великі князі, потім великі княгині.
Оця структурна плутанина – сильний аргумент на користь того, що ПКК потрапив до ВС не з синодика, що він існував як окремий текст, а укладач ВС не міг знайти для нього кращого місця.
Перейдемо тепер до наступного розділу ВС (с. 19 – 20) – переліку великих княгинь, в кінці якого є ще інші особи. Використовуємо для розмітки наші кольори:
Пом’яни, Господи душі благовірних великих княгинь
№ | Ім’я | Примітки |
13-1 | Велику княгиню Ольгу, наречену у святому хрещенні Олену | († 965) |
13-2 | Велику княгиню Анну, княжа Володимирову Київського | († 1011) |
13-3 | Велику княгиню Єлизавету Всеволодову Київського | |
13-4 | Велику княгиню Катерину Святослава Київського | |
13-5 | Велику княгиню Євдокію Всеволодову Київського | |
13-6 | Велику княгиню Анну | ? |
13-7 | Велику княгиню Олену | († 1331), 1-а дружина Івана Калити |
13-8 | Велику княгиню Ульяну | († 1365..1374), 2-а дружина Івана Калити |
13-9 | Велику княгиню інокиню Марію | кн. Марія Олександрівна († 1399), у черницях Фетінія, дружина Семена Гордого |
13-10 | Велику княгиню Олександру | кн. Олександра († 1364), у черницях Марія, дружина московського князя Івана Івановича |
13-11 | Велику княгиню Єфросинію | († 1407), у черницях Єфросинія, дружина Дмитра Донського |
13-12 | Велику княгиню Софію | мабуть († 1453), у черницях Єфросинія, дружина Василя 1-го |
13-13 | Велику княгиню іноку Марфу | Відомо 2 княгині Марії, котрі в черницях іменувались Марфами: 1, дружина († 1389) московського князя Андрія Івановича; 2, († 1485), дружина Василя 2-го. Слідуючи за хронологією, скоріше можна думати на другу |
13-14 | Велику княгиню Марію | можливо, , дружина Івана 3-го († 1467) |
13-15 | Велику княгиню Софію | ? хіба що († 1483), дружина Михайла Борисовича Тверського |
13-16 | Велику княгиню Олену | можливо, († 1505), дружина великого князя Івана Івановича |
13-17 | Велику княгиню Олену | можливо, († 1513), дочка Івана 3-го, дружина короля Олександра |
13-18 | Велику княгиню іноку Софію | якщо це – († 1503), дружина Іван 3-го, – то вона чернецтво не приймала; прийняла чернецтво Софія Вітовтівна. Плутанина? |
13-19 | Велику княгиню Олену | кн. († 1538), дружина Василя 3-го |
13-20 | Царицю велику інокиню Анастасію | († 1560), дружина Івана 4-го, чернецтво не приймала |
13-21 | Царицю велику інокиню Марію | († 1569), дружина Івана 4-го, чернецтво не приймала |
13-22 | Царевича Димитрія | мабуть царевич (старший, 1552 – 1553), син Івана 4-го |
13-23 | Царівну Анну | (1549 – 1550), дочка Івана 4-го |
13-24 | Царівну Євдокію | (1556 – 1558), дочка Івана 4-го |
13-25 | Анну | |
13-26 | Петра | |
13-27 | Кузьму | |
13-28 | Младенца Гаврила | |
13-29 | Гаврила | |
13-30 | Марію | |
13-31 | Євдокима | |
13-32 | Благовірного великого князя схимника Варлаама | Московський великий князь († 1533) |
13-33 | Благовірного князя Георгія | мабуть (1532 – 1563) |
13-34 | Благовірного князя Володимира | мабуть (1533 – 1569) |
13-35 | Князя Георгія | можливо, (1480 – 1536) |
13-36 | Князя Андрія | можливо, (1490 – 1537) |
13-37 | Князя Ісидора | ? |
13-38 | Князя Василя | ? |
13-39 | Преосвященного митрополита Макарія | у 1542 – 1563 рр |
13-40 | Преосвященного митрополита Афанасія | у 1564 – 1566 рр |
13-41 | Преосвященного архієпископа Саву | ? |
13-42 | Священно архідиякона Сергія | ? |
13-43 | Благовірну царицю велику княгиню Настасію | дружина Івана 4-го († 1560), як вище (№ 13-20) |
13-44 | Благовірного царевича младенця Димитрія | царевич Дмитро Іванович (старший, 1552 – 1553), як вище (№ 13-22) |
13-45 | Священно ієрея Гавриїла | ? |
Після великого сабантуя, який ми розбирали вище, аналіз цього переліку виглядає дуже просто. Перелік чітко поділено на 5 блоків: 1, давньоруські княгині (№ 13-1 – 13-6); 2, княгині московського дому (№ 13-7 – 13-24); 3, випадковий глухий перелік (№ 13-25 – 13-31); 4, князі московського дому (№ 13-32 – 13-44); 5, духовні особи (№ 13-39 – 13-45).
Розглядаючи давньоруських княгинь, можна відзначити, що перші два записи суворо відповідають даним Повісті времен і літ. А далі починається малий сабантуй. Двох Всеволодових княгинь (№ 13-3, 13-5) ми повинні розподілити між трьома Всеволодами Київськими: 1, Ярославичем († 1093); 2, Ольговичем († 1146); 3, Чермним († 1215). Чи треба пояснювати, що з авторитетних джерел ми не маємо жодного потрібного нам імені і всі міркування на цю тему – повна фантастика?
Наприклад, Всеволоду Ярославичу дослідники приписують княгинь на ім’я Марія, Анастасія та Анна (українська , російська , Л. Є. Махновець у коментарі до «», Л. В. Войтович «»).
Запис про смерть його княгині (не названої на ім’я!) є в під 6619 (1111) роком: «Того же лета преставися княгиня Всеволожая». У Лаврентіївському літописі цього запису нема.
Тепер ми можемо «з повним правом» приписати Всеволоду ще й Єлизавету та Євдокію. «Що їх більше, то серцю спокійніше», як казав Вінні-Пух.
Інших Всеволодів я розбирати не буду, бо там ситуація така сама: авторитетних свідчень нема, а є фантазії «дослідників».
Княгиню Катерину Київську (№ 13-4) ми повинні поділити між Святослав Ігоревичем († 972), Святославом Ярославичем († 1073) та Святославом Всеволодовичем († 1194). Про останнього ми маємо літописну звістку під 6651 (1143) роком (Всеволод оженив сина свого Святослава Васильківною Полоцького князя, ; звертаємо увагу – власного імені дівчини нема!). А що довідники її звуть Марією – то це з Любецького синодика, а на зотовщину, як ми домовились, не звертаємо уваги. Отже, маємо «відкриття»: у Києві упродовж 220 років княжили три Святослави, і всі вони мали жінок на ім’я Катерина.
Не без зловтіхи я ставлю всім цим записам ВС визначення «фантастика» – я ж попереджав, що всі імена княгинь у синодиках слід вважати вигадками – аж поки ми не маємо виразних сучасних свідчень.
Аналіз другого блоку досить простий – це хронологічно упорядкований перелік княгинь московського дому за 200 з гаком років (1331 – 1569). Звичайно, не без того, щоб не поплутати одноіменних княгинь (іменослов княгинь дуже бідний, тому імена часто повторюються). Наприклад, у переліку стоять три Софії, а в московському домі ми знаємо тільки двох, доводиться інших мобілізувати.
Також звертаю увагу, що за літописами п’ять княгинь з переліку прийняли чернецтво, але маємо тільки одну згадку про це у ВС; натомість маємо три фіктивних записи ВС про чернецтво княгинь. Отже, загалом на вісім пострілів маємо тільки одне попадання. Так що маємо підтвердження висловленої вище тези: всі записи про чернецтво у ВС слід вважати вигадками, якщо немає виразних сучасних свідчень.
Джерелами фрагментів 1 – 2 були, безсумнівно московські синодики – Царський 1557 р. (ЦС) [Белокуров С. А. Синодик московских царей 16 в. – ЧОИДР, 1897 г., № 3, с. 25 – 28; також Каштанов С. М. Царский синодик 50-х годов 16 в. – Россия и греческий мир в 16 в., М., 2004 г., т. 1, с. 44 – 53] та / або Успенський 1-й бл. 1600 р. (УС-1) [Древняя российская вивлиофика, 1788 г., т. 6, с. 420 – 506]:
№ | ЦС (1557 р.) | УС-1 (бл. 1600 р.) | ВС (1654 р.) | Примітки |
П-1 | Благовірну і велику княгиню Ольгу, у святому хрещенні наречену Олену | Велику княгиню Ольгу, наречену у святому хрещенні Олену | ||
П-2 | Благовірну царицю Анну грекиню великого Володимира | Велику княгиню Анну, княжа Володимирову Київського | ||
П-3 | Благовірну велику княгиню Феодосію | ? хіба Феодосія Іванівна († 1501), дочка Івана 3-го [⇓ № П-24] | ||
П-4 | Благовірну велику княгиню іноку Василису | |||
П-5 | Велику княгиню Агафію | |||
П-6 | Велику княгиню Єлизавету Всеволодову Київського | |||
П-7 | Велику княгиню Катерину Святослава Київського | |||
П-8 | Велику княгиню Євдокію Всеволодову Київського | |||
П-9 | Велику княгиню Анну | |||
П-10 | Благовірну велику княгиню іноку Олену | Благовірній і великій княгині Олені Івановій Даниловича – вічна пам’ять [далі опускаємо цю формулу] | Велику княгиню Олену | |
П-11 | Благовірній і великій княгині Ульяні Івановій інокині | Велику княгиню Ульяну | ||
П-12 | Великій княгині Марії Семеновій іноці | Велику княгиню інокиню Марію | ||
П-13 | Благовірну велику княгиню Олександру в іноках Марію | Благовірній і великій княгині Олександрі Івановій Івановича | Велику княгиню Олександру | |
П-14 | Благовірну велику княгиню Євдокію в іноках Єфросинію | Благовірній і христолюбивій і великій княгині Євдокії Димитрієвій Івановича, нареченній у мнишеському чину Єфросинії | Велику княгиню Єфросинію | |
П-15 | Благовірну велику княгиню Софію | Благовірній і христолюбивій і великій княгині Софії Іноці, Васильовій Дмитровича | Велику княгиню Софію | |
П-16 | Благовірну велику княгиню Марію в іноках Марфу | Велику княгиню іноку Марфу | ||
П-17 | Благовірну велику княгиню Марію | Благовірній і христолюбивій і великій княгині Марії Івановій Васильовича, і дочці її великій княгині Феодосії | Велику княгиню Марію | Феодосія була дочкою Софії Палеолог, не Марії Тверської |
П-18 | Благовірну велику княгиню Софію | Велику княгиню Софію | ||
П-19 | Велику княгиню Ульяну | († 1503) дружина кн. [⇓ № П-43] | ||
П-20 | Велику княгиню Анну | мабуть кн. († 1501), дочка Василя 2-го, дружина кн. Василя Івановича Рязанського | ||
П-21 | Благовірну велику княгиню Олену | Благовірній і великій княгині Олені Івановій Івановича | Велику княгиню Олену | |
П-22 | Благовірній і христолюбивій і великій княгині Софії Івановій Васильовича | [⇑ № П-18] | ||
П-23 | Королеву велику княгиню Олену | Велику княгиню Олену | [⇓ № П-39] | |
П-24 | Княгиню Феодосію | незаперечно, кн. († 1501), дочка Івана 3-го | ||
П-25 | Велику княжну Олену | У Івана 3-го було три дочки на ім’я Олена, з них дві померли малими. Можливо, тут згадана одна з них | ||
П-26 | Іноку Олександру | |||
П-27 | Княгиню Євдокію | |||
П-28 | Велику княгиню іноку Софію | |||
П-29 | Благовірній і христолюбивій і великій княгині Олені Васильовій Івановича | Велику княгиню Олену | ||
П-30 | Благовірній і христолюбивій цариці і великій княгині Анастасії Івановій Васильовича | Царицю велику інокиню Анастасію | ||
П-31 | Благовірному царевичу Василю Івановичу | (1563 – 1563) | ||
П-32 | Царицю велику інокиню Марію | [⇓ № П-41] | ||
П-33 | Царевича Димитрія | [⇓ № П-36] | ||
П-34 | Царівну Анну | Благовірній царівні і великій княжні Анні | Царівну Анну | |
П-35 | Царівну Марію | Благовірній царівні і великій княжні Марії | (1551 – 1552) | |
П-36 | Благовірному царевичу Димитрію Івановичу | [⇑ № П-33] | ||
П-37 | Благовірній царівні і великій княжні Євдокії | Царівну Євдокію | характерно, що в ЦС нема – вона померла у червні 1558 р., тобто через півтора року після складання ЦС | |
П-38 | Благовірній царівні і великій княжні Феодосії | царя Федора Івановича (1592 – 1594) | ||
П-39 | Благовірній і христолюбивій і великій княгині Олені королеві | [⇑ № П-23] | ||
П-40 | Благовірному князю Василю Георгійовичу | син кн. (1559 – 1560) | ||
П-41 | Благовірній і христолюбивій цариці і великій княгині Марії | [⇑ № П-32] | ||
П-42 | Благовірній і христолюбивій цариці і великій княгині Марфі Івановій Васильовича | († 1571) | ||
П-43 | Благовірній княгині Ульяні княж Борисовій Васильовича | [⇑ № П-19] | ||
П-44 | [Далі в УС-1 ідуть удільні княгині] | |||
П-45 | Велику княгиню Анну | |||
П-46 | Княгиню Софію | |||
П-47 | Княгиню Марію | |||
П-48 | Велику княгиню Анастасію | |||
П-49 | Велику княгиню іноку Анну |
З порівняльної таблиці бачимо, що цілому розглядуваний перелік ВС значно ближчий до ЦС, аніж до УС-1; однак УС-1 містить докладні пояснення згаданих осіб, і з ним не доводиться гадати, про кого йдеться. Проти ЦС перелік ВС поповнений трьома іменами – Марії Темрюківни (№ 13-21), Димитрія (№ 13-22) та Євдокії (№ 13-24). Отже, тут укладач ВС використав якийсь трохи пізніший список ЦС, ніж уведений до наукового обігу.
Четвертий блок (№ 13-32 – 13-36) був би більше на місці у переліку «Царі та великі князі», де також згадано Василя 3-го. Але оскільки він титулується у цих двох згадках по-різному, ми маємо тут незалежний короткий перелік представників московського правлячого дому 2 – 3-ї четвертей 16 ст. Джерело його – московське, але не ЦС і не УС-1; поки що вважаємо його нез’ясованим.
Загальний висновок: розділ складено на підставі двох незалежних московських переліків, з додатком місцевої київської самодіяльності – вигаданих княгинь № 13-3 – 13-5.