Хронологія
Микола Жарких
Діаграма співіснування
Аналіз зібраних даних почнемо з хронології, а хронологію – з діаграми співіснування. Всупереч своєму звичаю розміщувати розділи знизу вгору, тут довелось розміщувати їх згори вниз, так що розділи ВС, написані вище по тексту, стоять вище за розділи, написані нижче по тексту. Це вс через те, що датованих розділів у ВС дуже багато, і вони не уміщуються на одній діаграмі – її довелось поділити на 7 частин. Звертаю увагу, що масштаб по осі часу (по горизонталі) на кожній діаграмі свій, щоб менше було порожнього простору і краще було видно невеликі відмінності в датах.
Блакитним тлом виділено розділи, які повторюють ПС; піщаним тлом виділено розділи, які повторюють ПС з доповненнями. Червоними кільцями виділено тверді дати, вказані в тексті ВС. Решта розділів (зелений колір) датовані на підставі хронології життя згаданих осіб, тобто на підставі джерел, зовнішніх щодо ВС.
Хронологія розділів 1 – 100
Хронологія розділів 101 – 200
Хронологія розділів 201 – 300
Хронологія розділів 301 – 700
Хронологія розділів 701 – 1000
Хронологія розділів 1001 – 1200
Хронологія розділів 1201 – 1435
Граничні дати
Ми бачимо, що найраніша дата у ВС міститься в 1-у розділі. Це – 306-й рік, коли почалась каденція константинопольського патріарха Митрофана. Не треба думати (як це часто роблять «професійні історики»), що уже в цьому році в печері св. Антонія на київських горах сидів якийсь чернець і занотував це призначення, поклавши цим початок Введенському синодику. Ні, такі давні дати – наслідок використання писемних джерела, про які ми ще поговоримо.
Найпізніша дата – 1724 р. – міститься у 6-у розділі (переяславські єпископи). Це дата смерті єпископа Кирила Шумлянського.
Те, що найпізніші приписки до ВС не переходять рубежа 1724 р., добре видно з 15-го розділу. Там згадано царевича Олексій Петровича (вбитого у 1718 р.), а не згадано імператора Петра 1-го, який помер на початку 1725 р. Отже, в цей час поповнення ВС уже повністю припинилось.
Перша тверда дата – 1 березня 1654 р. – міститься в розділі 78 (князі Волконські), остання – 5 травня 1694 р. – у розділі 1434.
Розглядаючи останню з діаграм співіснування, можна побачити, що масове поповнення ВС, коли упродовж одного календарного року ми мали цілу серію твердих дат – закінчується на 1402-у розділі, в 1691 р. Розділи 1403 – 1435 можна вважати приписками до ВС, зробленими у 1691 – 1694 рр., але можна не мати сумніву, що більшість записів за ці і наступні роки робилась уже в якомусь наступному синодику, наразі невідомому.
Тому можна думати, що ВС писався упродовж 37 років, від 1654 до 1691 р.
Тверді дати
Випишемо тепер усі тверді дати з ВС в наступну таблицю (жовтим тлом виділено розділи, які випадають із хронологічної послідовності)
Розділ | Тверда дата |
78 | 1 березня 1654 р. |
256 | 1610 р. |
261 | 5 жовтня 1640 р. |
264 | 5 травня 1656 р. |
426 | 1645 р. |
477 | 1647 р. |
496 | 1650 р. |
520 | 1651 р. |
535 | серпень 1652 р. |
550 | 1656 р. |
597 | 1656 р. |
600 | 1657 р. |
645 | 1672, 1673 р. – приписки на полі |
650 | 1673 р. |
703 | 13 листопада 1688 р. – приписка |
704 | 1669 р. |
708 | 6 вересня 1685 р. – приписка |
709 | 1671 р. |
714 | 15 серпня 1671 р. |
723 | 1671 р. |
725 | 1671 р. |
730 | 1673 р. |
737 | 1672 р. |
739 | 1 вересня 1672 р. |
744 | 23 жовтня 1672 р. |
746 | 19 квітня 1673 р. |
749 | 20 травня [1673 р.] |
756 | 9 серпня 1673 р. |
766 | 1673 р. |
786 | 1674 р. |
794 | 1674 р. |
834 | 6 березня 1676 р. |
846 | 1 травня 1676 р. |
850 | 10 червня [1676 р.] |
864 | 1677 р. |
871 | 1677 р. |
877 | 1677 р. |
881 | 1678 р. |
884 | 1679 р. |
899 | 1679 р. |
913 | 1679 р. |
923 | 1679 р. |
929 | 1682 р. – приписка |
930 | 1680 р. |
940 | 1680 р. |
962 | 1681 р. |
1035 | 1682 р. |
1054 | 1682 р. |
1058 | 1683 р. |
1059 | 1651 р. |
1082 | 1683 р. |
1085 | 1683, 1684 рр. |
1090 | 26 вересня 1683 р. |
1093 | 1684 р. |
1105 | 1684 р. |
1108 | 1684 р. |
1109 | 1684 р. |
1110 | 1684 р. |
1112 | 1684 р. |
1114 | 1684 р. |
1120 | 1685 р. |
1121 | 1685 р. |
1127 | 24 березня 1685 р. |
1128 | квітень 1685 р. |
1130 | 10 квітня 1685 р. |
1131 | 1651 р., 25 січня 1686 р. |
1133 | 20 квітня 1685 р. |
1146 | 1685 р. |
1159 | 1685 р. |
1164 | 1685 р. |
1165 | 1685 р. |
1169 | вересень 1685 р. |
1170 | вересень 1685 р. |
1173 | 23 вересня 1685 р. |
1176 | 20 лютого 1686 р. |
1178 | 20 грудня 1685 р. |
1180 | 1686 р. |
1182 | 1686 р. |
1192 | 1686 р. |
1194 | 6 травня [1686 р.] |
1196 | 22 травня 1686 р. |
1211 | 29 серпня 1686 р. |
1214 | 8 червня 1686 р. |
1217 | 1686 р. |
1218 | 10 липня 1686 р. |
1230 | 2 серпня 1686 р. |
1243 | 11 липня 1687 р. |
1250 | 22 листопада 1686 р. |
1253 | [22 листопада 1686 р.] |
1259 | 22 квітня 1687 р. |
1260 | 1687 р. |
1261 | 1687 р. |
1263 | 4 липня 1687 р. |
1272 | 1687 р. |
1312 | 17 червня 1688 р. |
1341 | 11 грудня 1688 р. |
1342 | 17 січня 1689 р. |
1345 | 1690 р. |
1346 | 1690 р. |
1360 | 5 серпня 1689 р. |
1369 | 17 січня 1690 р. |
1370 | 1690 р. |
1371 | 22 січня 1690 р. |
1402 | 1691 р. |
1434 | 5 травня 1694 р. |
Щоб зробити ці дані більш наочними, нанесемо їх на наступні діаграми, де по горизонталі відкладається номер розділу, а по вертикалі – дата.
Тверді дати (усі)
Дати з другої половини ВС (від розділу 600) варто роздивитись докладніше – на наступній діаграмі:
Тверді дати (розділи 600 – 1402)
Дати, котрі явно належать до приписок, виразно лежать вище основної лінії дат на діаграмі, тобто можна не мати сумніву, що вони вписані пізніше, і власне є датами зроблених приписок. Червоними стрілками на останній діаграмі (і жовтим тлом у таблиці) позначено перебивки у послідовності дат, коли після більш пізньої дати знову йдуть дати раніші.
Послідовність формування ВС
Можна думати, що безпосереднім поштовхом до започаткування ВС був перехід України під владу московського царя на початку 1654 р. 24 лютого 1654 р. загін російського війська [Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 9, розділ 7]. У переліку київських воєвод зазначено, що першими були призначені боярин князь Федір Семенович Куракін та боярин князь Федір Федорович Волконський; вони прийняли Київ 1 березня 1654 р. [Щербина В.И. Киевские воеводы, губернаторы и генерал-губернаторы в 1654 – 1775 гг. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1892 г., т. 6, отд. 2, с. 139]. В київському «Синопсисі» (видання 1674 р.) маємо розділ «Про повернення назад на перше царственне буття богоспасаємого граду Києва», де вказана та сама дата – 1 березня 1654 р. [Синопсис Київський / І. В. Жиленко. – К.: 2002 р., с. 83] І саме цим же 1-м березня – датовано запис Ф. Ф. Волконського у ВС (розділ 78), у якому зроблено преамбулу про перехід Києва під владу московського царя (єдиний випадок на весь ВС). Можна зробити висновок, що ця дата вважалась офіційною датою переходу Києва під владу московського царя.
Я припускаю, що власне московські воєводи привезли і поминальні списки правителів Росії (розділи 14 – 15). Для належного оформлення поминання царських предків було започатковано новий синодик, який ми вивчаємо. Для нього було зібрано значну масу історичних даних, котрі у ВС упорядковані заново: духовні особи, від вищих чинів до нижчих (розділи 1 – 10), правителі (розділи 11 – 15), князі (розділи 16 – 83), пани (розділи 84 – 256).
На цьому, на мою думку, запас матеріалів, доступний писарю ВС у 1654 р., вичерпався, і далі почалась поточна частина, у якій теж подекуди зустрічаються і патріархи, і єпископи, і пани, але вже в порядку надходження нових відомостей, тобто в поточному (або літописному) порядку. В той же час пошуки матеріалів з давніших часів продовжувались, і по мірі їх віднайдення вони вносились до ВС упереміш із поточними записами. Найбільш виразними прикладами, котрі містить «відскоки» до попередніх часів, є розділи 256 (1610 р.), 261 (1640 р.) та 1059 (1651 р.).
Таким чином, можна припускати, що поточна частина ВС охоплює розділи 256 – 1435. Всі показники для історичної, або ретроспективної частини (розділи 1 – 255) та поточної, або літописної частини (розділи 256 – 1345) треба аналізувати окремо.
Темп наповнення ВС
Отже, в поточній частині ВС міститься 1180 розділів і 14142 імені, що дає в середньому на 40 років (1654 – 1694) по 354 імені на рік. Якщо ми припустимо, що розділ 1402 з датою 1691 р. записано на самому початку року, то для періоду 1654 – 1690 рр. маємо 13726 імен (в середньому 381 ім’я на рік), а для епілогу (розділи 1402 – 1435, 1691 – 1694 рр.) – 416 імен, в середньому 104 імені на рік.
Виразне зменшення інтенсивності записів в 1691 – 1694 рр. показує, що виділення цієї частини ВС має чітку підставу. Записи в цей час додавались до ВС вряди-годи (можливо, вносились також доповнення в записані раніше розділи).
Подивимось тепер, наскільки рівномірно вносились записи в основній частині ВС (розділи 256 – 1401). На підставі твердих дат можна поділити розділи наступним чином:
Рік | Розділи | Число розділів | Число імен |
1654 – 1670 | 256 – 708 | 453 | 8412 (в середньому 495 на рік) |
1671 | 709 – 736 | 28 | 202 |
1672 | 737 – 745 | 9 | 106 |
1673 | 746 – 785 | 40 | 251 |
1674 – 1675 | 786 – 833 | 48 | 269 (в середньому 135 на рік) |
1676 | 834 – 863 | 30 | 191 |
1677 | 864 – 880 | 17 | 139 |
1678 | 881 – 883 | 3 | 24 |
1679 | 884 – 929 | 46 | 290 |
1680 | 930 – 961 | 32 | 173 |
1681 | 962 – 1034 | 73 | 455 |
1682 | 1035 – 1057 | 23 | 178 |
1683 | 1058 – 1092 | 35 | 278 |
1684 | 1093 – 1119 | 27 | 188 |
1685 | 1120 – 1179 | 60 | 651 |
1686 | 1180 – 1258 | 79 | 511 |
1687 | 1259 – 1311 | 53 | 615 |
1688 | 1312 – 1341 | 30 | 151 |
1689 | 1342 – 1368 | 27 | 317 |
1690 | 1369 – 1401 | 33 | 325 |
1691 – 1694 | 1402 – 1435 | 34 | 416 (в середньому 104 на рік) |
Накреслимо для наочності діаграму з цієї таблиці:
Темп наповнення ВС
З таблиці та діаграми видно, що ВС більші інтенсивно наповнювався в перший час після початку, а від 1671 р. потік імен помітно знизився, і тільки 4 рази зрівнювався з потоком на початку. Особливо несприятливим випав 1678 рік, коли було додано тільки 24 імені. Можна думати, що в цей час ВС не мав постійного писаря, і записи вносились випадково. Також на діаграмі досить виразно бачимо епілог поповнення ВС у 1691 – 1694 рр.
Тепер за зразком Печерського синодика можна запропонувати орієнтовний розподіл розділів ВС по роках, на підставі інтерполяції та твердих дат (вони виділені півжирним):
|
|
|
Суперечності у датах
Маючи таку масу твердих дат, можна було би сподіватись, що вони вишикуються у послідовний ряд – від раніших до пізніших. Але, як видно з наведених діаграм, справа стоїть складніше. Отже, розглянемо дещо детальніше епізоди, які суперечать запропонованій хронологічній схемі формування ВС.
1. В історичній частині ВС, написаній, на мою думку, в 1654 р., маємо пізніші дати: 1721 р. (розділ 5), 1724 р. (розділ 6), 1718 р. (розділ 15). Їх слід вважати пізнішими (власне – найпізнішими) приписками до ВС. Щодо чернігівських єпископів (розділ 5) це видно із поданого вище фрагменту рукопису.
2. Значно складніше виглядає розділ 76 – князі Огінські. Там поминають Олександра Богдановича Огінського (76-1-6, † 1671 р.), а іменування його «хорунжим троцьким» повністю виключає можливість згадки якогось іншого Олександра. Так само нема сумнівів щодо тіуна троцького Самуїла Богдановича Огінського (76-1-7, † 1657 р.) та княжни Аполонії Богданівни (76-4-3, † 1657 р.).
Навіть цих безспірних випадків досить, щоби переконатись – тут маємо системні згадки осіб, які померли після 1654 р. Як воно так сталось, що цей розділ потрапив у ранню частину ВС – сказати з упевненістю я не можу. Можна тільки звернути увагу, що в рукописі цей 76-й розділ займає цілком аркуш 29 звор. Можна припустити, що він був залишений чомусь порожнім, а пізніше, шукаючи, куди б притулити запис князівської родини, його заповнили записом Огінських.
3. Подібну проблему маємо із розділом 78 – запис князя Ф. Ф. Волконського. Він містить тверду дату 1 березня 1654 р., але в ньому згадано убитого князя Тимофія. Я не знаю іншого убитого Тимофія Волконського, окрім того, що загинув у Конотопській битві 1659 р. Але я уже зауважив, що імена з цього розділу майже не піддаються ототожненню, і може бути, що у ВС записаний якийсь інший Тимофій, не згаданий у довіднику Власьєва.
4. Ще одне утруднення створює запис князя Матвія Щербатова (79-2). Серед Щербатових відомий тільки один Матвій Мефодійович, остання згадка про якого датована аж 1671 роком.
Можна було би припустити, що в рукописі сучасні аркуші 29 та 30, котрі містять розділи 73 – 80, були переписані пізніше і вставлені замість первісних аркушів. Припущення досить химерне, і щоб перевірити це, треба обстежувати рукопис.
5. Так само забігає наперед (у порівнянні з інтерполяційною таблицею) запис про смерть єпископа Зосими Прокоповича з твердою датою 5 травня 1656 р. (розділ 264).
6. Розділ 426 з твердою датою 1645 р. відповідно до інтерполяційної таблиці міг бути вписаний до ВС у 1663 році. Можливо, що цей розділ належить до записів, зроблених на окремих аркушах і вписаних пізніше.
7. Зазначена тільки що можливість має явне підтвердження у розділі 477 – там переписано імена з пергаментного аркуша, знайденого у 1647 р. в одній з гробниць Успенського собору.
8. Так само і тверда дата 1650 р. у розділі 496, на мою думку, позначає рік, коли померли зазначені в розділі ченці. А до запису його у ВС дійшло, за інтерполяційною таблицею, у 1666 році.
9. Ще один подібний запис із твердою датою 1651 р. маємо в розділі 520 (теж вписаний до ВС орієнтовно у 1666 р.).
10. Великий за обсягом розділ 535 подає імена ченців лаври, померлих під час епідемії в серпні 1652 р. Цей розділ міг бути внесений до ВС у 1667 р.
11. Так само тверда дата 1656 р. в розділі 550 позначає, на мою думку, час запису на окремому аркуші, а до ВС він був внесений орієнтовно у 1667 р.
12. Те саме можна сказати і про розділ 597 з твердою датою 1656 р. та розділ 600 з датою 1657 р. Вони могли бути додані у ВС орієнтовно в 1668 р.
13. Складніше зрозуміти тверду дату 1673 р. в розділі 650, котрий, за запропонованою інтерполяцією, мав би належати до 1669 року.
14. Розділ 704 з твердою датою 1669 р. трохи «відстає» від інтерполяційної дати 1670 р. Так само, як і вище, можна припустити внесення запису з окремого аркуша дещо пізніше.
15. Розділ 730 з твердою датою 1673 р. випадає з ряду сусідніх твердих дат, які належать до 1672 року. Тут можна припустити просто описку писаря.
16. Розділ 1131 з твердою датою 25 січня 1686 р. потрапив між записами від 10 квітня 1685 р. (розділ 1130) та 20 квітня 1685 р. (розділ 1133). Цей розділ займає цілий арк. 125 звор., і так само як в епізоді 2, можна припускати, що це порожнє місце було заповнене трохи пізніше.
17. Так само «забігають наперед» розділи 1176 з твердою датою 20 лютого 1686 р. (вписаний між розділами з датами 23 вересня та 20 грудня 1685 р.) і 1243 з твердою датою 11 липня 1687 р. (вписаний між розділами з датами 2 серпня та 22 листопада 1686 р.).
18. Розділ 1360 з твердою датою 5 серпня 1689 р. «відстає» на один рік – перед ним і після нього йдуть записи 1690 р.
Якщо випадки «відставання» дат від темпу наповнення ВС (6 – 12, 14, 18) можна відносно легко пояснити у той спосіб, що там позначено дати поминальних записів (внесених до ВС пізніше), то випадки «випередження» пояснити значно складніше. Я добре усвідомлюю, що запропоновані мною гіпотези слабкі й висунуті ad hoc, для кожного випадку окремо. Над цими питаннями ще треба далі працювати.
О. Алексеєв, досліджуючи синодик Макарієва Унженського монастиря (2 вв. 17 ст.), відзначив, що частина пізніх записів у ньому вписана недбалим скорописом на вільних місцях між ранішими записами [Алексеев А. И. Древнейший синодик Макариева Унженского Троицкого монастыря. – Вестник церковной истории, 2007 г., № 4 (8), с. 6]. Це добре пояснює порушення хронології, котрі виникнуть, якщо не звертати уваги на цю особливість.
Але у ВС, як ми бачили на фотокопії сторінки з чернігівськими єпископами, навіть найпізніші дописки імітують почерк основної частини записів, і може бути, що частина пізніших дописок лишилась непоміченою. Втім, це тільки припущення, і тільки один з можливих напрямків пояснення хронологічних розбіжностей у ВС.
Також у двох випадках (розділи 703, 708) маємо пізніші приписки до тексту, у яких відзначено смерть ініціаторів записів.
Глибина історичної пам’яті
Цей показник у ВС кардинально відрізняється для історичної та літописної частин. Історична частина, як ми бачили, написана на підставі Печерського синодика, і тому для неї показники глибини пам’яті практично не відрізняються від ПС: середня глибина пам’яті – 49 років (проти 41 у ПС), середньоквадратичне відхилення – 46 років (проти 42 років у ПС).
В поточній частині ми маємо тільки 22 розділи, для яких вдається визначити глибину пам’яті. Кардинальне зменшення числа таких розділів – це перша особливість даної частини ВС. Середня глибина пам’яті – всього 6.33 роки, а середньоквадратичне відхилення – 16 років. Медіана ж розподілу лежить між 22 та 25 роками, тобто точно така сама, як у ПС.
Повторю те, що писав про ПС: в умовах дуже великого розмаху вибірки (що відбилося на дуже великому значенні середньоквадратичного відхилення) медіана є кращим, більш стійким показником, ніж середнє значення.
Отже, ми можемо вважати, що в 2-й половині 17 ст., коли писалась поточна частина ВС, глибина історичної пам’яті не змінилась і так само складає в середньому одне покоління.