Розділи 401 – 450
Микола Жарких
401. Рід пана Бабневського (с. 56)
5 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Василя (3), ієрея Матфея (5). В довіднику Бонецького такого роду немає.
402. Рід пана Грузевича Нечая
Війська Запорозького (с. 56)
Михайла, Іоана.
Оце перший запис зі згадкою про козаків! Рід Нечаїв-Грузевичів відомий у Київському воєводстві з 1698 р. [Бонецький-2, 7, 378]. Тут ми безспірно маємо представників попередніх поколінь цього роду.
403. З-під Лежайська (с. 56)
15 імен чоловіків і жінок впереміш. Лежайськ – місто в Галичині, нині в Підкарпатському воєводстві Польщі.
404. Баглаєнків (с. 56)
Іоана.
405. Вербицького (с. 56)
Євстафія і чад їх.
406. З шпиталя (с. 56)
Євфимію.
Запис цінний згадкою про шпиталь, мабуть при Печерській лаврі чи при Печерському жіночому монастирі.
407. Рід панів повка [полковника?] Романа Дворецьких (с. 56)
9 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимонаха Романа (1). Перед поминанням вписано: «Келих позолочений дав» – не часта у ВС згадка про дарунок для монастиря.
408. Рід панів Дворецьких (с. 56)
17 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Василя (1, 9, 15), Федора (6), ієромонаха Іону (11). Василь Федорович Дворецький (бл. 1609 – 1672) відомий як київський полковник в 1650-60-х роках. Думаю, що розділи 407 та 408 пов’язані саме з ним, хоча й не зовсім ясно, як саме. Генеалогія козацького роду Дворецьких не простежена.
Маємо також шляхетський рід Дворецьких з Волині 17 – 18 ст. [Бонецький-2, 5, 122]. Чи він пов’язаний із козацьким родом – невідомо, згаданих там імен у ВС немає.
409. Рід Оксинії Сербинівни, міщанки Київської (с. 56)
20 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимонаха Олексія (8), схимонаха Сергія (9), інокиню Пелагею (13), младенця Мирона (14), младенця Кирила (15), мл Меланію (16).
410. Рід інокині Олександри Вовкової (с. 56)
8 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Олександру (5).
411. Ієрея Марка… (с. 56)
10 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Марка (1), мл Олену (3), Акилія (5), младенця Іоана (7), мл Меланію (8), мл Тетяну (9), мл Марію (10).
412. Рід Греків з Шаргорода (с. 56)
16 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Стаматія (13). Оце ім’я, незвичне для українців, а поширене у греків, наводить на думку, що весь рід був грецьким.
413. Рід Ігнатія Коломийця (с. 56)
12 імен чоловіків і жінок впереміш. Прізвище Коломиєць – професійного походження, так звали торгівців, що привозили сіль з Коломиї [Модзалевський В.Л. До історії коломийців у Гетьманщині. – Записки українського наукового товариства в Києві, 1913 р., т. 12, с. 78 – 79]. Здається, тут маємо ранішу звістку, ніж ті, що були відомі О. Лазаревському та В. Модзалевському.
Також з 1680 р. маємо царську грамоту, де дозволялось «купцям іноземним, грекам і волохам з різними товарами і коломийцям з сіллю, приїжджаючи, у тому містечку Печерському торгувати і товари складати» [Грамота царя Федора Олексійовича для Києво-Печерської лаври на перевіз та Печерське містечко (9 травня 1680 р.). – Описание Киево-Печерской лавры / [Евгений (Болховитинов)], К., 1826 г., приложение, № 27, с. 50].
Може навіть бути, що цей Ігнатій був коломийцем власне з Печерського містечка.
414. Рід Марії з Ярославля Кавалкової Іванкової (с. 56)
17 імен чоловіків і жінок впереміш. Я думаю, цей рід походить з Ярослава – міста у Галичині, нині у Підкарпацькому воєводстві Польщі.
415. З Ярославя (с. 56)
2 чоловіки + 3 жінки. В імені міста характерно пропущена літера -л-, тобто Ярослав і Ярославль для писаря була одна назва.
416. З Ярослава Стребелчич (с. 56)
Лазара, Анастасію, Олександра.
Роду Стребелчич у довіднику Несецького немає.
417. Рід пана Семена Потьомкіна зі Смоленська (с. 56)
36 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо монаха Спиридона (1), іноку Марину (2), інокиню Марину (4), інокиню Стефаниду (5), інокиню Мамелфу (6), інокиню Євпраксію (7), інока Кіпріана (8).
Цікаво відзначити, що найславніший з Потьомкіних – Григорій Олександрович, князь Таврійський (1739 – 1791) походив саме зі Смоленської губернії. Так що може статись, що у ВС записані якісь його предки.
418. З-за Смоленська рід Мартемімна (!)
Азанчеєва (с. 56 – 57)
31 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо єпископа Сергія (1), Мартем’яна (2 – тут правильно). Рід Азанчеєвих, як не дивно, відомий тільки з 1658 р., також пов’язаний зі Смоленською губернією.
У довіднику Строєва згадані: 1, Сергій – єпископ рязанський (1569 – 1572) [Строев П.М. Списки иерархов и настоятелей монастырей Российской церкви. – Спб.: 1877 г., стб. 414]; 2, скоріше це Сергій – архієпископ смоленський (відомий у 1608 – 1616 рр.) [стб. 591]. Можливо, цей запис ВС дасть який штрих до біографії цього єпископа.
419. Рід інокині Магдалини Любенецької (с. 57)
Інокиню Магдалину, інокиню Анну, інокиню Паїсію.
420. От Лежайська (с. 57)
27 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Фому подружие и чад их (!? 27).
421. З Замостя (с. 57)
Семена, Агафію.
422. З Магерова (с. 57)
15 імен чоловіків і жінок впереміш. Магерів – містечко у Галичині, нині у Львівській області.
423. З Сасова (с. 57)
Захарію, Оксинію, Іоана, Семена.
424. Зі Львова (с. 57)
9 імен чоловіків і жінок впереміш.
425. З-під Володимира (с. 57)
11 імен чоловіків і жінок впереміш.
426. Преставшие ієромонахи і монахи печерські й інші, року АХМЕ [1645] (с. 57)
(1) Ієромонаха Філофея (Кизарев[ич?] – приписано на полі), ієромонаха Іоана, Іларіона, інока Лаврентія, інока Самуїла (Флячич – приписано на полі), інока Никона, ієромонаха Іоакима, ієромонаха Каліста, ієромонаха Симеона, інока Ігнатія, Ісайю.
(2) Ігумена Калістрата, ігумена ієромонаха Германа, монаха Іоаникія, монаха Кометарія (!), монаха Феодорита.
Філофей Кизаревич відомий у 1631 – 1645 рр. як ієромонах у печерській лаврі та ігумен Михайлівського Золотоверхого монастиря. В першому блоці записані печерські ченці, а в другому, я думаю, – інші.
427. З Гомеля (с. 57)
Йосифа, Пелагею.
428. З Києва (с. 57)
Романа, Василису.
429. З Києва Маріїно (с. 57)
Анну, Миколая, Агапію, Тетяну, Марію.
430. Рід Павла Филиповича,
бурмістра Мінського (с. 57)
22 імені чоловіків і жінок впереміш.
431. З-за Володимира (с. 57)
7 імен чоловіків і жінок впереміш.
432. З Михайлівського монастиря
Золотоверхого (с. 57)
Схимницю Марію, інокиню Паїсію, Анну, інокиню Софронію, інокиню Феодосію, Федора (Воронія підчашого З ігумена міста – приписано на полі).
Запис важливий тим, що виразно засвідчує – жіночий монастир при Михайлівському Золотоверхому не мав ще окремого статусу.
Останнє ім’я, я думаю, треба читати: Федора Воронича, підчашого з міста Умані. І справді, маємо згадку з 1619 р. про Федора Воронича – підчашого київського; наступні згадки про нього йдуть до 1638 р. [Несецький, 9, 428; також Яковенко Н.М. Українська шляхта з кін.14 до сер.17 ст. : Волинь і центральна Україна. – К. : Наукова думка, 1993 р., с. 238, 239 – звістки 1627, 1633 рр.]. Чи запис у ВС означає, що він був похований у Золотоверхому монастирі?
433. Іоана… (с. 57)
27 імен чоловіків і жінок впереміш.
434. Рід її милості пані Угорницької Катерини (с. 57)
6 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо убитого Євстафія (3). Роду Угорницьких в довіднику Несецького немає; в Галичині є два села Угорники – біля Івано-Франківська та в Коломийському районі Івано-Франківської області.
435. Федора… (с. 57)
Федора, Марію, Овдотью, Миколу.
436. Рід інокині Митродори (с. 57)
8 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Митродору (8).
437. Рід Романа Мельника від Ярославя (с. 57)
9 імен чоловіків і жінок впереміш.
438. Рід Фоми Щубри від Ярославя (с. 57)
13 імен чоловіків і жінок впереміш.
439. Рід Ярмоли Сергієвича з Любліна (с. 57 – 58)
12 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Єрмолу (12). Черговий запис, в якому особа із заголовку вписана на останньому місці.
440. Рід Гурина Якимовича з Любліна (с. 58)
12 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Катрену (! 2), Гурина (12).
441. Зі Львова (с. 58)
11 імен чоловіків і жінок впереміш.
442. Рід ієрея Іоана з Острога (с. 58)
6 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Іоана (1), ієрея Романа (2).
443. Рід Флачич з Острога (с. 58)
9 імен чоловіків і жінок впереміш. На початку розділу написано: «Ієрея Іоана, ієрея» – мабуть, помилка писаря, котрий почав вдруге писати попередній розділ. Роду Флачич / Флячич, уже згаданого вище (426-1-5), в довіднику Бонецького немає.
444. З Журавки (с. 58)
Іоана, Варвару, Ієрофея, Анну.
В Україні є кілька сіл з такою назвою, не рахуючи подібних назв.
445. Рід Івана Дмитровича з Острога (с. 58)
Іоана, Устину, Лук’яна, Марію.
446. Рід пана Семена Волковича
війта Слуцького (с. 58)
37 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Синклітикію (11). Рід Волковичів відомий у Великому князівстві Литовському та на Волині [Несецький, 9, 411], потрібного нам Семена там немає.
447. З Березної (с. 58)
7 імен чоловіків і жінок впереміш. В Україні є три населених пункти з такою назвою, найбільше відомий з них – у Чернігівській області, але не можна відкидати і сема у Київській та Вінницькій областях.
448. Рід пані Олени Ломської і доньки її,
підсудкової Оршанської (с. 58)
21 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Олену (1), Євдокію (2) – мабуть імена матері й доньки. Маємо відомості рід Ломських з Оршанського повіту, зокрема, Роман Ломськой був одружений з Оленою з Филиповичів; він написав тестамент у 1650 р. на користь дочки Ауденції (! мабуть таки Євдокії?). Ця Ауденція вийшла заміж за Самуїла Оскеру – підсудка, (пізніше він був земським суддею мозирським – 1654 р.) [Бонецький-2, 15, 374]. Виділені моменти відповідають запису ВС, і час життя цих осіб йому відповідає.
449. Рід Богдана Міладовського (с. 58)
6 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Богдана (1). Села такого зараз не видно, родина Міладовських відома у Білорусії та у Польщі (Miładowski).
Пишуть, що в кінці серпня 1648 р. загін Костянтина Міладовського напав на відділ козаків під Старшиніном [Biernacki W. Powstanie Chmielnickiego. Działania wojenne na Litwie w latach 1648-1649. – Zabrze: Infort editions, 2006]. З цього можна зміркувати, що родина належала до білоруської шляхти.
450. З Самбора (с. 58)
Анну, Іоана, Макарія.