Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

15. Рід царя Михаїла Федоровича

Микола Жарких

Так само легко, як з царями, можна розібратись з родом царя Михайла Федоровича, записаним окремо (с. 20 – 21):

Рід царя, государя і великого князя Михайла Феодоровича і всієї Росії Великої і Малої самодержця. Пом’яни, Господи

Ім’я Примітки
15-1 Святійшого патріарха Московського і всія Росії господина Філарета († 1633)
15-2 Георгія († 1504), пра-прадід царя Михайла
15-3 Романа († 1543), прадід царя Михайла
15-4 Никиту мабуть, († 1585), батько Федора і дід царя Михайла;
або маловідомий († 1598), молодший брат патріарха
15-5 Олександра († 1601), молодший брат патріарха
15-6 Іоана мабуть, († 1640), молодший брат патріарха;
або його маловідомий молодший брат († 1593)
15-7 Іноку Марфу (з Шестових), у черницях Марфа († 1631), дружина Федора Романова, мати царя Михайла
15-8 Царя і великого князя Михаїла († 1645)
15-9 Царицю і велику княгиню Євдокію , дружина царя Михайла
15-10 Царевича Іоана (1633 – 1639)
15-11 Царівну Марфу (1631 – 1632)
15-12 Царівну Євдокію (1637)
15-13 Царевича Димитрія Олексійовича (1648 – 1649)
Дописано пізніше
15-14 Благочестивого царя Олексія (1629 – 1676)
15-15 Царицю Марію (1624 – 1669), 1-а дружина царя Олексія
15-16 Царевича Олексія (1654 – 1670)
15-17 Олексія ? хіба подвоєння записів 15-16 або 15-22? [⇓ № 22]
15-18 Царевича Семена (1665 – 1669)
15-19 Царевича Олександра (1691 – 1692)
15-20 Царя і великого князя Федора Олексійовича (1661 – 1682)
15-21 Царя і великого князя Іоана Олексійовича (1666 – 1696)
15-22 Царевича і великого князя Олексія Петровича (1690 – 1718)

Перше, що впадає у вічі – титул царя: «всієї Росії Великої і Малої», але не Білої. Отже, запис зроблено після Переяславської ради (січень 1654 р.), але до здобуття Смоленська (вересень 1654 р.) і додання до царського титулу «і Білої Русі» (загалом – 1655 р.).

Перелік можна поділити на два блоки: перший – № 15-1 – 15-13 – предки правлячого царя Олексія (записаний в 1654 р.); другий – № 15-14 – 15-22 – дописано пізніше, мабуть бл. 1720 р., коли зроблено дописки до переліку чернігівських єпископів (як відзначено вище).

При дописуванні проігноровано всіх дочок царя Олексія та його другу дружину Наталю Наришкіну († 1694); царевича Іллю Федоровича (1681); царевича Павла Петровича (1693 – однак є сумнів, що він був).

Джерелом для першої частини був, безспірно, офіційний царський синодик, отриманий з Москви. Можливо навіть, що саме отримання великої серії поминальних записів з Москви і послужило притокою розпочати Введенський синодик. Адже поминання царя на церковній службі – це важливий елемент для маніфестації нової політичної ситуації (верховної влади царя над Києвом), і поминання предків царя служило тій же меті.