Розділи 351 – 400
Микола Жарких
351. Зі Львова (с. 52)
34 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Ручека (в 5-й позиції), ієрея Василя (9).
352. З Томашева (с. 52)
23 імені чоловіків і жінок впереміш. Томашів – мабуть сучасний Томашів-Люблінський у Люблінському воєводстві Польщі.
353. Зі Звягля (с. 52)
69 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Онуфрія (29), інока Маркела (55), інокиню Марину (56), схимницю Марію (57). Давній Звягель нині зветься Новоград-Волинський (у Житомирській області).
354. Рід Підгаєцький (с. 52)
55 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимницю Волгу (! Ольгу 10), інокиню Паїсію (11, 14), інокиню Митродору (15). Назва Підгаєцький мабуть вказує на Підгайці – місто в Галичині, в сучасній Тернопільській області.
355. Рід інокині Панкратії (с. 52)
23 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Ангеліну (15), інокиню Єфросинію (16), інока Федора (18).
356. Рід з Баранівки (с. 52)
Кунаша, Анну.
Баранівка – мабуть, містечко у сучасній Житомирській області.
357. Рід Семенів Скаралющин з Заславя (с. 52)
32 імені чоловіків і жінок впереміш. Заслав – місто на Волині, нині Ізяслав у Хмельницькій області.
358. Рід Семенів Федьковичів
з Костянтинова Нового (с. 52)
7 імен чоловіків і жінок впереміш. Новокостянтинів – колись місто на Поділлі, нині село в сучасній Хмельницькій області.
359. Рід інокині Силичової (с. 52 – 53)
(1) 14 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимонаху Анастасію (1), інокиню Олімпіаду (2), інокиню Марину (3), ієромонаха Никодима (4).
(2) 20 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Анастасію (1), ієрея Якова (2), інокиню Домникію (13), іноку Мелетію (15), Пеланію (! Пелагею 16), інокиню Марину (20).
Перший блок досить упевнено виділяється за принципом – спочатку духовні особи, потім нетитуловані. Черниця, котра зробила запис, мабуть, пов’язана з родом козацьких старшин Силичів з Чернігівщини. З огляду на ранній час запису до ВС (орієнтовно 1661 р.) нас цікавить тільки перше покоління Силичів-старшин [Модзалевский, 4, 627 – 628], але там ані потрібних нам імен, ані черниць нема.
360. З Вольки Угровецької (с. 53)
21 ім’я чоловіків і жінок впереміш. Такого села я поки що не знайшов. Літописне місто Угровськ зникло в 13 ст., нам не підходить.
361. Упис з Любліна (с. 53)
42 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієросхимонаха Іону (3), ієрея Матфея (11), ієрея Тимофія (12), ієрея Іллю (13), ієрея Іоїля (14), младенця Семена (22), младенця Феодосія (23), ієромонаха Феофіла (29), ієромонаха Ігнатія (30).
362. З Острога (с. 53)
Кирила, Ульяна, Лазаря, Наталю.
363. Се помин з Хотова Іляшини (с. 53)
6 імен чоловіків і жінок впереміш. Хотів – село біля Києва.
364. Рід Матфея Гавриловича з Сатанова (с. 53)
121 ім’я чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Марію (7 – 11, 5 разів підряд!), Пестимію (89), інокиню Олександру (95). Сатанів – містечко на Поділлі, у сучасній Хмельницькій області.
365. З Городка Бедрихова (с. 53)
13 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Іллю (8). Бедрихів Городок – давня назва сучасного міста Городок у Хмельницькій області (за 5 км на північ від нього лежить село Бедриківці, котре теж вважають Бедриховим Городком).
366. Рід Мартина Климовича
міщанина Київського (с. 53)
12 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Петронію (6), Ждана (11).
367. Рід з Бихова Старого Даниловича (с. 53)
12 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Іоасафа (7). Старим Биховом у 17 ст. звалось сучасне місто Бихів у Могилівській області Білорусії.
368. Се поминання з Василькова
Іванихи Ковалихи (с. 53)
12 імен чоловіків і жінок впереміш. Васильків – місто біля Києва, а прізвище вказує на професію Івана, вписаного тут у 3-й позиції.
369. А се поминання інока Варлама намісника Печерського Дідковського (с. 53)
6 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо монаха Максима (1), монаха Варлама (2). Відомо два села Дідківці – у сучасних Житомирській та Хмельницькій областях.
Про Варлаама Дітковського, намісника Печерського, маємо згадку у заповіті митрополита Петра Могили (22 грудня 1646 р. = 1 січня 1647 р.) [Описание Киево-Печерской лавры / [Евгений (Болховитинов)], К., 1826 г., приложения, № 8, с. 41]. Думаю, що запис зроблено з нагоди його смерті (орієнтовно в 1661 р.).
370. Григорія… (с. 53)
31 ім’я чоловіків і жінок впереміш.
371. Рід з Кобрина (с. 53 – 54)
24 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Гапона (23). Кобрин – місто у сучасній Берестейській області Білорусії.
372. Рід Федора Протасієвича (с. 54)
34 імені чоловіків і жінок впереміш.
373. Рід панів Княгининських з Підгір’я (с. 54)
6 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Мануїла (3). Маємо дуже уривчасті відомості про рід шляхтичів Княгиницьких [Бонецький-2, 10, 205 – 206] – з Княгинич у Галичині (в сучасній Івано-Франківській області). Чи є тут якийсь зв’язок – неясно, але поруч зі вказаними Княгиничами лежить село Загір’я – можливо, потрібне нам Підгір’я.
374. Рід панів Телецьких (с. 54)
19 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Полонію (14). Такого шляхетського роду в довіднику Несецького немає.
375. З Черкас (с. 54)
Олексія, Петра, Іоана.
376. З Кам’янки (с. 54)
26 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Данку (26). Назва Кам’янка дуже поширена, неясно, про яку йдеться.
377. Се поминання Василя Шарухи,
обивателя тутейшого (с. 54)
5 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноієрея Андрія (1), мл Феодору (5). Тутейшого – мабуть, київського, чи навіть жителя Печерського містечка.
378. Рід монаха Ферапонта келаря монастиря Печерського Табановського, родом з села Савалусок (с. 54)
23 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо монаха Ферапонта (1). Севалуски – думаю, Самолусківці, село у Галичині при кордоні з Поділлям, в сучасній Тернопільській області.
379. Се поминання іноки Мистродії з монастиря паненського Печерського з шпиталя (с. 54)
(1) 7 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Мистродію (4).
(2) Інокиню Феодосію, інокиню Домникію, інокиню Феодосію, інокиню Магдалину, Платониду, Феофану, Анастасію, Матфея і чад їх Кирика, Катерину.
(3) 9 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Єлизавету (1).
(4) Інокиню Юстину, Єпіхарію, інокиню Зиновію, інокиню Магдалину, інокиню Феодосію, Анисію, інокиню Євпраксію, Софронію, інокиню Афанасію, Текусу (!), інокиню Маріанну, Календоту, схимницю Анастасію, інокиню Євдоксію.
(5) 13 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Далмата (5).
(6) Інокиню Мокрину, Парасковію, Юліану, інокиню Євпраксію, Марію, Агафію, Тетяну, Григорія, інокиню Агафію, Варсонофія, інокиню Євфимію, інокиню Аграфену, Катерину, інокиню Анисію, інокиню Февронію, інокиню Тавифу, схимницю Тетяну, Стефаниду, інокиню Митродору, інокиню Євгенію, інокиню Олександру, інокиню Мамелфу, Онисифору, інокиню Аграфену, Пелагею, Анну, інокиню Олександру.
(7) 48 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієромонаха Діонісія (8), схимницю Євдокію (9), ієрея Матфея (12), ієрея Дмитра (13).
(8) Лаврентія, Олену, Євгенію (дописані пізніше).
Не часто таке бачимо: блок 4 складається виключно з жіночих імен, переважно черниць, а імена без титулів настільки екзотичні, що хочеться думати – може, це послушниці в монастирі? І блок 6 складається переважно з жіночих імен. Із 35 імен духовних осіб 32 – жіночі + 3 чоловічих. Це також дуже дивне співвідношення. Чи не є весь цей розділ наслідком якоїсь епідемії, під час якої померло багато черниць?
380. З Кам’янки Струмилової (с. 54)
27 імен чоловіків і жінок впереміш. Кам’янка Струмилова – містечко в Галичині, нині – Кам’янка-Бузька у Львівській області.
381. Рід з Глинян (с. 54 – 55)
8 імен чоловіків і жінок впереміш. Глиняни – містечко в Галичині, в сучасній Львівській області.
382. Рід з Золочева протопопа Іоана (с. 55)
10 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієромонаха Симона (5). Тут, думаю, безсумнівно йдеться про Золочів Львівської області.
383. Рід з Торчина (с. 55)
19 імен чоловіків і жінок впереміш.
384. Рід з Грубешова (с. 55)
10 імен чоловіків і жінок впереміш. Грубешів – містечко на Холмщині, нині в Люблінському воєводстві Польщі.
385. З Прилуки (с. 55)
10 імен чоловіків і жінок впереміш. Знову, як і в розділі 320, неясно, чи вінницьке, чи чернігівське містечко.
386. З Козельця (с. 55)
Євгенія, Матфея, Анастасію.
387. З того ж града (с. 55)
Діонісія, Ірину, Василя.
388. З Костянтинова (с. 55)
6 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Олександра (3), інока Варлаама (5), ієрея Симеона (6). Костянтинов – думаю, сучасний Старокостянтинів у Хмельницькій області.
389. З Вольки Зоровецької (с. 55)
21 ім’я чоловіків і жінок впереміш. Щодо географічної назви не маю ніяких припущень.
390. Рід Гаврила Артюшенка,
міщанина київського (с. 55)
11 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Параскевію (3), Анаталію (! 7 – Наталію?).
391. Рід Сави Пашка (с. 55)
5 імен чоловіків і жінок впереміш.
392. Рід Мартина з Грубешова (с. 55)
8 імен чоловіків і жінок впереміш, з них 3 приписані пізніше.
393. Рід пані Гулевичівни Лозчиної,
підчашникової Київської (с. 55)
Запис точно повторює імена з розділу 228, про що зроблена примітка: «Се род више лист ξГ [63]» (за сучасною нумерацією розділ 229 – на арк. 56). Всі визначення з розділу 229 тут пропущені, залишено одні тільки імена; єдине доповнення – на передостанньому місці вписано Феодору.
394. Рід ієромонаха Корнилія з Жовкви (с. 55)
8 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієромонаха Корнилія (8).
395. Рід Андрія Шестака мельника з Залукова (с. 55)
Дві пари імен чоловік + жінка. Залуков – можливо, сучасне село Залуква біля Галича?
396. З Могилева (с. 55)
(1) Інокиню Олександру, інокиню Киріаку (!), інокиню Олімпіаду, інокиню Матрону, інокиню Євдокію, інокиню Агафію, інокиню Матрону.
(2) 22 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Єпімаха (11).
(3) Інокиню Єфросинію, інокиню Меланію, інокиню Феклу, інокиню Македонію, інокиню Агафію, інокиню Василису, інокиню Анастасію, інокиню Євдокію, інокиню Афанасію, інокиню Мокрину, інокиню Марфу, інокиню Макарію.
Чи не продовження розділу 379?
397. З Сасова (с. 55)
17 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Монку (! 8). Сасів – село в Галичині, в сучасній Львівській області.
398. Рід пана Семена Вигури з сільця (с. 55)
7 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо младенця Семена (7 – дописано пізніше). Семен Вигура в 1632 – 1647 рр. був київським городничим [Вигурівщина. – Звід пам’яток історії та культури України, 1999 р., Київ, т. 1, ч. 1], генеалогія цього роду не вивчена. Назва сільця, можливо, не дописана.
399. З Чернігова Щасного Трохимовича (с. 56)
7 імен чоловіків і жінок впереміш.
400. Рід Сави з Ліська з-за Перемишля (с. 56)
21 ім’я чоловіків і жінок впереміш. Лісько – містечко у Галичині, в сучасному Підкарпатському воєводстві Польщі. Якщо дивитись з києва, це справді «за Перемишлем», тому писар занотував це пояснення до мало відомої йому назви.