Розділи 151 – 200
Микола Жарких
151. Рід пана Данила Васильовича писаря князя Костянтина Івановича Острозького (с. 35)
Із 358-го розділу ПС переписані заголовок (у скороченні) і два імені – Данила, Марію – записані в заголовку (імена з самого розділу ПС всі пропущені).
152. Рід пана Івана Федоровича Кощеєвича, архімандрита Жидичинського (с. 35 – 36)
Із 367-го розділу ПС переписані заголовок (у скороченні) і перші 11 імен (весь перший блок). Хочу відзначити, що автор ВС так само відділив перший блок цього розділу, як і я (через 360 років). Мабуть, у цьому поділі на блоки таки є щось об’єктивне.
153. Рід пана Юрія Михайловича Попоковича (с. 36)
Із 325-го розділу ПС переписані заголовок (у перефразуванні, при цьому Попковича перетворилось на Попоковича) і всі 15 імен.
154. Рід пана Бориса королівського дворянина (с. 36)
Такий заголовок приписано в ПС на полі проти 335-го розділу. З цього ж розділу переписано блоки 2 та 3 (всього 7 імен). Далі пропущено блок 5 і перші 3 імені блока 6, переписано наступні 6 імен, решту пропущено.
155. Рід пана Шамакова,
дворянина королівського (с. 36)
Такий заголовок приписано в ПС на полі проти 337-го розділу. У ПС не позначено точно, яких імен стосується цей заголовок; писар ВС почав переписувати з інока Васіана (ПС 337-11), котрий перетворився на інока Касіана. Далі Февронію (ПС 337-13) перетворено на Єфросинію, Євгу (ПС 337-14) – на Євву (як ми вже бачили вище), Андросія (ПС 337-15) – на Амбросія. Всього переписано 8 імен, далі 4 імені пропущено і переписано ієрея Григорія (ПС 337-23).
156. Рід пана Матфея Заморенка (с. 36)
Окремого розділу з такою назвою в ПС немає. Тут у ВС записано Стефана, Марію – в блоці ПС 340-3 вони названі батьками Матвія; далі переписано 4-й та 5-й блоки цього розділу (всього 9 імен, з пропуском Андрія – ПС 340-4-4). Звичайно, ці додаткові імена не стосуються роду Заморенків.
157. Рід пана Івана Рогочевского Дмитрієвича (с. 36)
Тут трохи змінено заголовок 349-го розділу ПС (Рід пана Івана Рагачовского Дмитрієвича); з цього розділу переписано 3 імені, з пропуском Андрія (ПС 349-3).
158. Рід пана Івана Привередовського (с. 36)
Із 350-го розділу ПС переписані заголовок і всі 4 імені.
159. Рід пана Івана Дмитровича Межовського (с. 36)
Із 351-го розділу ПС переписані заголовок (прізвище Мжевського трохи зіпсоване) і всі 3 імені.
160. Рід пана Івана Покотиловича (с. 36)
Із 353-го розділу ПС переписані заголовок і перші 4 імені, при цьому Георгія (ПС 353-3) змінено на Гервасія; далі 3 імені пропущено, переписано Івана, Анну (ПС 353-8, 9). Далі йдуть 8 імен, яких немає на цьому місці ПС.
161. Рід пана Єрлида Окросконченка (с. 36)
Із 355-го розділу ПС переписані заголовок (при ньому Окорського Сенка зіпсовано до Окросконченка) і перші 9 імен (перший блок, за моєю розбивкою!). Далі вписано імена, яких немає на цьому місці ПС:
(2) Іоана, Іоана, Іоана, іноку Марфу, Агафію, Іоана.
Наступні три імені – Іоана, Якова, Февронію – можна вважати запозиченими з ПС (ПС 355-2-1 – 355-2-3).
162. Рід пана Ласков (с. 36)
Із 365-го розділу ПС переписані заголовок і обидва імені.
163. Рід Ієрофея валаха, писаря підскарбія князя Костянтина Острозького (с. 36)
Заголовок 368-го розділу ПС перефразовано, і з нього переписано усі імена, при цьому Євсегнія (ПС 368-3) замінено на Євсевія; після Григорія (ПС 368-5) додано Филипа, якого не було у ПС.
164. Рід пана Івана Котов (с. 36)
Із 371-го розділу ПС переписані заголовок і всі 18 імен, виправлено відмінок, як звичайно.
165. Рід пана Прошчейков (с. 36)
Тут об’єднано два розділи ПС – 363-й (Рід Промченков Василів) та 370-ф (Рід Промченков). Прізвище, як бачимо, трохи спотворене, і пожалувано в пани. Імена з обох розділів переписані повністю, без змін.
166. Рід пана Лабосов (с. 36)
Із 364-го розділу ПС переписані заголовок і всі 3 імені, при цьому Лабоса пожалувано в пани.
167. Рід пана Івашков Охримовича (с. 36)
Із 369-го розділу ПС переписані заголовок (Івашков рід Охремович) і обидва імені. Практика пожалування в пани осіб, котрі за життя, скоріше за все, ними не було, продовжується. Складається враження, що писар ВС від якогось моменту узяв за ознаку належності до панів слово «рід» в заголовку розділу ПС.
168. Рід пана Киселя Дорогиницького (с. 36)
Із 374-го розділу ПС переписані заголовок і всі 3 імені.
169. Рід пана Гаврила Холеневського (с. 36 – 37)
Із 375-го розділу ПС переписані заголовок (скорочений і трохи змінений) і всі 10 імен (трохи в інші послідовності). Далі йдуть ще 10 імен, яких немає в ПС.
170. Рід пана Андрія пономаря Стародубського (с. 37)
Із 378-го розділу ПС переписані заголовок і перші 10 імен в трохи іншій послідовності, при цьому Акулу (ПС 378-7) змінено на Акилу. Довелось, як бачимо, і пономаря уже в пани пожалувати!
171. Рід пана Семена Івановича (с. 37)
Із 383-го розділу ПС переписані заголовок і перші 8 імен.
172. Рід пана Данила Семеновича (с. 37)
Із 383-го розділу ПС переписані заголовок і 10 із 11 імен. Пропущено Федора (ПС 384-2-2), а ім’я Мефодія (ПС 384-2-4) зіпсовано на Фефодія.
173. Рід пана Стефана Каші (с. 37)
Із 395-го розділу ПС переписані заголовок (скорочено) і перші 10 імен.
174. Рід пана Івана Харитоновича (с. 37)
Із 395-го розділу ПС переписані заголовок і перші 4 імені, при цьому Євксентія (ПС 395-2) змінено на нормативного Авксентія
175. Рід пана Івана Бокшича (с. 37)
Із 398-го розділу ПС переписані заголовок (зіпсовано, було: Рід пана Васка Бокшича із Слуцька) і всі 4 імені.
176. Рід пана Митка Маскевича (с. 37)
8 імен чоловіків і жінок впереміш. В ПС я такого розділу не знайшов; нема звісток про такого пана і в довідниках Бонецького й Несецького.
177. Рід пана Івана Шпрайського (с. 37)
Із 410-го розділу ПС переписані заголовок і перші 9 імен.
178. Рід пана Григорія Єловицького (с. 37)
14 імен чоловіків і жінок впереміш. У довіднику Бонецького Григорія немає, як також і жодного імені з цього розділу.
179. Рід пана Григорія Шалушича (с. 37)
14 імен чоловіків і жінок впереміш. У довіднику Несецького такого роду немає.
180. Рід пана Івана Васильовича
воєводи стародубського (с. 37)
Вище (ВС 66) ми вже бачили імена, узяті (як і заголовок) із 379-го розділу ПС. Тут цей розділ переписано знову, причому воєводу пожалувано у пани.
181. Рід пана Андрія Колонтаєв (с. 37)
6 імен одних тільки чоловіків. У ПС є розділ 159 (Калантаїв [рід]), але імена там геть інакші. В роді Колонтаїв відомий Андрій – войський волковийський, згаданий в 1648 р. Удова його Катерина з Тросцянських в 1664 р. уже була у третьому шлюбі. У Андрія були тільки дві дочки, і він був, напевно католик [Бонецький-2, 10, 337]. Інших імен з ВС в історичному роді Колонтаїв взагалі немає, тому можна сумніватись і щодо Андрія, котрий зробив запис.
182. Рід пана Івана Даниловича (с. 37)
10 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимницю Марем’яну (в 1-й позиції), інока Іллю (10).
Відомий в історії галицький рід Даниловичів був католицьким, більш відповідних Даниловичів я у Бонецького не знайшов [Бонецький-2, 4, 93].
183. Рід Войни боярина пана Кишчича (с. 37)
12 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Зиновія (9).
Роду Кишчичів у Бонецького немає, є відомий історичний рід Кішок. Отже, у якого пана Война був боярином – неясно.
184. Рід пана Василя Бокіїв (с. 37)
11 імен, серед яких переважають жіночі (тільки 2 чоловіки).
Василь Бокій відомий з початку 16 ст. до 1522 р., володів селом Печихвости в Луцькому повіті. Мав синів Федора і Гаврила, і у ВС ми маємо Федора (в позиції 4) [Бонецький-1, 13].
185. Рід пані Євпраксії Василевої Жабиної (с. 37)
Інока Іларіона, Феодосію, Іоана.
Василь Костянтинович Жаба в 1518 – 1540 рр. був підключником троцьким, одружений з Опранією (дуже схоже на Євпраксію! вона згадана ще в 1549 р.). Він мав синів Івана та Іллю, а також брата Івана [Бонецький-1, 422 – 423].
186. Рід пана Олехна Михайловича (с. 37 – 38)
(1) Князя Григорія, княгиню Анну.
(2) 10 імен чоловіків і жінок впереміш.
Не можу здогадатись, хто був оцей Олехно Михайлович.
187. Рід пана Олександра Васильовича,
боярина князя Іллі Острозького (с. 38)
14 імен чоловіків і жінок впереміш.
Оскільки князь Ілля помер у 1539 р., то можна думати, що Олександр був його боярином у 1530-х роках, а запис зроблено, мабуть, не пізніше 1540-х років.
188. Рід пана Михайло Денисковича (с. 38)
14 імен чоловіків і жінок впереміш.
Михайло Сенькович Денискович – кременецький зем’янин, відомий із заповіту 1533 р. [Бонецький-1, 44]. Мабуть, це він записаний у ВС, хоча інших імен з цього розділу серед його родичів не видно.
189. Рід пані Ірини Немириної (с. 38)
12 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Наталю (3).
Серед численних представників різних родів Немир- я потрібної нам Ірини не знайшов.
190. Рід пана Льва Звіровича (с. 38)
8 імен чоловіків і жінок впереміш.
Про цього Льва Звіровича ми читаємо, що він був слуцьким боярином, оженився в 1522 р., помер у 1540 р. [Яковенко Н.М. Українська шляхта з кін.14 до сер.17 ст. : Волинь і центральна Україна. – К. : Наукова думка, 1993 р., с. 155, 158].
191. Рід пана Івана Лобунського (с. 38)
Зіновія, Ульяну, Варфоломія, Павла, Іоана, Євдокію, Федора, Феодосію, Дмитра, Федора, Василя.
Пан Іван Лабунський відомий з документу 1506 р., в 1541 р. виступав уже його син Богухвал. Батько Івана – Зенько – отримав якесь село у Кременецькому повіті від князя Свитригайла [Бонецький-1, 168]. Ім’я Свитригайла веде нас в 1440-і роки (до 1452 р.), коли він княжив на Волині і міг надавати там маєтки. Можна думати, що саме Зіновій – батько Івана – записаний першим у цьому розділі, котрий був вписаний до якогось синодика не пізніше 1530-х років.
192. Рід пана Івана Борисовича з Чернігова (с. 38)
(1) Князя Андрія.
(2) Інока Афанасія, іноку Аксинію, інока Мойсея, іноку Марфу, Бориса, Аксинію, Ульяну, Саву, Фалилея, Ульяну, Матфея, Агафію, Олену, Гліба, Марію.
193. Рід пана Богуша Борсуковича (с. 38)
14 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноієрея Кондратія (5).
Борсук (без імені) згаданий у ревізії Кременецького замку 1545 р. [Ревізії українських замків 1545 року. – Київ, 2005 р., с. 205]; Зенько Борсук згаданий в Луцьку в 1546 р. [Бонецький-2, 2, 57]. Інших даних про цей рід в довідниках немає.
194. Рід пана Судковського від Зінькова (с. 38)
6 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимника Якова (6).
Такого роду немає в довідниках Бонецького та Несецького. Якщо вважати цей розділ, за аналогією з попередніми, належним до середини 16 ст., то Зіньків мав би позначати містечко на Поділлі (в сучасному Віньковецькому районі). Зіньків Полтавської обл. згадується від 1604 року тільки.
195. Рід пана Служки старости Любецького (с. 38)
11 імен чоловіків і жінок впереміш.
Іван Григорович Служка відомий з 1534 р., від 1542 р. був київським городничим. Батько його звався Григорій Омелянович, він також мав брата Павла [Бонецький-1, 322]. Іван був любецьким старостою в 1551 – 1553 роках [Кондратьєв І. Любецька волость у першій половині – середині 16 ст. – Сіверянський літопис, 2008 р., № 1, с. 28], отже, запис можна досить упевнено датувати роками його перебування на цій посаді.
Важливо відзначити, що серед імен цього розділу немає ані Григорія, ані Омеляна, ані Павла! (Нам треба розпрощатись з поширеним уявленням, буцімто на перших місцях в синодиках записують батьків тієї особи, котра внесла запис. Практика показує, що це може бути так, а може бути і не так. В даному випадку – не так.)
196. Рід пана Богдана Лосятинського (с. 38)
10 імен чоловіків і жінок впереміш.
Волинські зем’яни Богдан і Масько Гавриловичі Лосятинські відомі з процесу 1550 р. [Бонецький-1, 169]. Знову треба звернути увагу – серед імен немає ані Гаврила, ані Матвія-Маська.
Лосятин – село нині Кременецького району Тернопільської обл.
197. Рід пана Звіра Львовича,
старости острозького (с. 38)
(1) Семена, Ульяну.
(2) Княгиню Агафію.
Невже цей Звір – син Льва (розділ 190)? В ПС ми мали запис пана Звіра (ПС 170), переписаний до ВС як розділ 115. Тут імена зовсім інакші. Як пояснив О. Однороженко, старостами у приватних володіннях звали слуг, котрі керували окремими волостями – частинами володіння. Такі старости відомі принаймні у князів Острозьких, власне нам цікавих [Однороженко О., Українська (руська) еліта доби середньовіччя і раннього модерну. – К.: 2011 р., с. 156]. Тому можемо думати, що й Звір був таким слугою десь у володіннях Острозьких.
198. Рід панів Хребтовичів (с. 38)
Стефана.
Серед численних представників добре відомого роду Хребтовичів (з яких один був архімандритом Печерського монастиря) – немає жодного Стефана [Бонецький-2, 3, 84 – 92].
199. Рід панів Терлецьких, пана Михайла (с. 38)
Єпископа Турівського і Пінського схимника Макарія, Трифона, Федора, Пелагею, Єфросинію, Анастасію.
З цим записом – чисте горе! Серед Терлецьким не видно ніякого Михайла [Несецький, 9, 74 – 75]. Серед них було декілька єпископів, але пінсько-турівським був тільки Кирил (1576 – 1585, потім – єпископ луцький). Серед пінських єпископів є три Макарія (правили в 1525 – 1528, 1552 – 1565, 1568 – 1576 роках), але про жодного з них нема відомостей, щоб він належав до Терлецьких.
200. Рід пана Семена Федоровича Полозовича, старости Річицького (с. 38)
(1) Василя, Євтихія, схимницю Анну, іноку схимницю Ульяну, Марину, Анастасію, Пелагею.
(2) Князя Федора, князя Семена.
Сенько Федорович Полозович відомий від 1494 р., річицьким намісником був у 1522 – 1529 рр., коли помер [Бонецький-1, 252]. Знову звертаю увагу – в записі немає ані його батька Федора, ані братів, ні інших відомих з документів родичів.