Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

1505 р.

Микола Жарких

1505 р. Лист до Михайла Львовича Глинського

В 1505 р. (орієнтовно у 1-у півріччі [LM 5, p. 329]) кримський хан Менглі-Гірей надіслав до короля Олександра посла із цілим пакетом листів. Серед них був і лист до М. Л. Глинського:

Великое Орды от великого царя Менъдли Кгерея слово то стоит. Брату нашому, маръшалку князю Михаилу Глинъскому, милому прыятелю моему, слово наше то стоит [LM 5, № 124.4, p. 233].

В цьому листі є згадка про лист, який М. Л. Глинський надіслав був ханові, і прохання надіслати відповідь. Основна тема листа хана – боротьба із синами Ахмата. Хан наполягав, щоб Литва дружила з ним, а не з Ахматовичами, і мабуть розраховував, що М. Л. Глинський уживе свого впливу в цьому напрямку.

Хан добре розумів велику вагу Глинського при Олександрі, бо написав йому окремо, а інший лист подібного змісту адресував своїм приятелям – литовським вельможам – усім п’ятом разом [LM 5, № 124.5, p. 233 – 234].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

27 січня 1505 р. король Олександр у Ломазах виставив пожалування Афанасію Дудку. «Прик[азал] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глин[ский]» [LM 6, № 523, p. 308].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

Того ж дня 27 січня 1505 р. король Олександр у Ломазах виставив пожалування Шимку Мацковичу. «Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глинский» [LM 6, № 524, p. 308 – 309].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

8 лютого 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування Микиті Чапличу.

А при т[ом] были:

воев[ода] вил[енский], кан[цлер], пан Мик[олай] Ради[вил];

воев[ода] троц[кий] пан Мик[олай] Мик[олаевич] Ради[вил];

стар[оста] луц[кий], мар[шалок] Волы[нское] зем[ли], кн[я]з Семен Юр[евич] [Гольшанский];

мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глинский [LM 6, № 527, p. 310].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

15 лютого 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування Афанасію Дудку. «Прав[или] м[а]р[шалок] двор[ный], нам[естник] бел[ский] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Гл[иньский]; нам[естник] бер[естейский] пан Стан[ислав] Пет[рович]» [LM 25, № 132, p. 192].

1505 р. Згадка про Михайла Глинського

22 лютого 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування Льву Боговитиновичу. На 4-у місці із 8 свідків названо «Michaele duce Hlinensi et domino in Turow, curiae nostrae Lithvaniae mareschalco summo» [АВК, т. 33, № 7, с. 12].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

1 березня 1505 р. король Олександр на сеймі у Бересті виставив привілей для Смоленської землі. Шостим із 7 свідків там зазначений «маршалок дворный, наместник белский, княз Михаило Лвович Глинский» [LM 5, № 157, p. 275].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

5 березня 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування князю Федору Михайловичу Чорторийському. «Правили м[а]р[шалок] дв[о]р[ный], нам[естник] бɛл[ьский] княз Мих[айло] Ивон[ич] (!) Глин[ский], а мар[шалок] канъ[цлер] королɛвоɛ, нам[естник] бряс[лавский] и жиж[морский] п[а]н Иван Сопɛг[а]» [LM 22, № 5.7, p. 21].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

7 березня 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування дворянам Семашковичам.

При т[ом] были:

воев[ода] тро[цкий], мар[шалок] зем[ский], паи Мик[олай] Мико[лаевич] Ради[вил];

пан троц[кий], стар[оста] жом[оитский], па[н] Стан[ислав] Ян[ович] [Кезгайло];

нам[естник] мер[ецкий] пан Юр[ий] Пац[евич];

а мар[шалок] двор[ный], нам[естник] бел[ский] и утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глин[ский] [LM 6, № 528, p. 310 – 311].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

13 березня 1505 р. король Олександр у Бересті виставив пожалування Никольському Василевичу.

При том будучим велебным прелатом и велеможным и вроженым паном:

кн[я]зь Мартин, бисъкуп жомоитский;

а пан Миколай Миколаевичь Радивиловича, воевода троцкий;

пан Юри Пацевич, державца мерецкий;

а кн[я]зь Михайло Лвович Глинский, маршалок дворный, державца белский и утенский;

пан Станислав Глебович, воевода полоцкий;

пан Олбрахт Мартинович Кгаштовтовича, подчаший, державца новгородский;

пан Иван Сопежич, маршалок, канцлер королевое, державца браславский и жижъморский;

пан Немира Грималич, державца мелницъкий;

а пан Ян Стецкович, державца дорогицкий, и иншыи Панове Рада [LM 6, № 531, p. 313 – 314].

1505 р. Наказ Михайла Львовича Глинського

7 квітня 1505 р. дійшло до введення смоленського єпископа Йосипа Солтана у володіння маєтком Топильче

przykazaniem pana naszego, xiędza Michayła Lwowicza Glińskiego marszałka dwornego Hospodara Krola Je[g]o M[os]ci, starosty bielskiego y ucieńskiego [LM 25, № 221, p. 274 – 275].

Документ написаний у Більську.

1505 р. Наказ Михайла Львовича Глинського

Одразу після згаданого вище документа № 221 в 25-й книзі метрики йде відданий у Любліні наказ М. Л. Глинського про введення смоленського єпископа Йосипа Солтана у володіння маєтком Топильче:

Od xiędza Michayła Lwowicza Glińskiego marszałka krolewskiego dwornego, namiestnika bielskiego y ucienskiego, namiestniku moiemu bielskiemu Rusinu y namiestniku moiemu brańskiemu Jacku, y namiestniku moiemu surazskiemu Czeszeyku, y gaiewniku bielskiemu [LM 25, № 222, p. 275 – 276].

У книзі наказ має заголовок «Про те саме лист від князя…». У виданні книги лист помилково датований періодом 31 жовтня – 28 листопада 1503 р. (часом перебування короля в Любліні). Титул М. Л. Глинського «намісник більський» і зв’язок із попереднім датованим документом вимагають датувати лист квітнем – травнем 1505 р.

1505 р. Згадка про князів Глинських

6 червня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для Ольбрахта Гаштовта.

А при том были Панове Рада наша:

княз Войтех, бискуп виленский,

а маршалок земский, староста городенский, пан Ян Юревич,

а пан Троцкий, староста жомоитский, пан Станислав Янович,

а маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михаило Лвович Глинский,

а наместник витебский, пан Юрей Глебович,

а воевода полоцкий, пан Станислав Глебович,

а гетман, наместник василишский, пан Станислав Петрович,

а маршалок, охмистр королевое ее милости, наместник ковенский, пан Войтех Янович,

а подстолий, державца берестейский, княз Василей Лвович Глинский, и иные Панове Рада. [LM 5, № 158, p. 275 – 276].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

12 червня 1505 р. король Олександр у Радомлі виставив пожалування Войтеху Яновичу.

А при том при нас были Панове Рада наша Великого Князства Литовского:

кн(я)зь Войтех, бискуп виленъский;

а маршалок земский пан Ян Юревич [Заберезинський];

а панъ троцкий, староста жомойтский, пан Станислав Янович [Кезгайло];

а маршалок дворный, наместник бельский и утенъский, княз Михайло Лвович Глинъский;

а гетман панъ Станислав Петрович [Кишка];

а кухмистр наш, наместник скерстомонский, пан Петр Олехнович;

а кухмистр нашое королевое, наместник дубицъкий и коневъский, пан Миколай Юнъдилович [LM 6, № 5, p. 57].

А де це – Радомль? Я знайшов Радомль на сході Білорусії, у 380 км на схід від Вільнюса. І от виходить, що король 6 червня вихопився з Вільно, щоби на 12 червня устигнути до Радомля, а потім побіг якнайшвидше назад, щоб устигнути на 17 червня назад до Вільна? І якби то король був сам, так ні: разом із ним цей забіг на довгу дистанцію виконала уся рада ВКЛ!

Мабуть, йшлося про якийсь інший Радомль, десь поблизу Вільна, який я не зміг відшукати.

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

12 червня 1505 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування Івашку Денисовичу. «Пр[авил] маp[шалок] двор[ный], нам[естник] бел[ский] и ут[енский], княз Мих[айло] Лвов[ич] Глин[ский]» [LM 25, № 129, p. 187].

Ще більшу загадку становить оцей привілей, даний того ж 12 червня 1505 р. у Кракові. Мабуть тут описка в місці надання.

1505 р. Згадка про князів Глинських

17 червня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для шляхетного (!) Аврама Єзофовича.

А при том были Панове Рада наша:

княз Войтех, бискуп виленский,

воевода виленский, канцлер, пан Миколай Радивилович,

воевода Троцкий, пан Миколай Миколаевич Радивиловича,

пан Троцкий, староста жомоитский, панъ Станислав Янович,

а маршалок дворный, державца белский и утеньский, княз Михайло Лвович Глинский,

староста жомоитский, пан Станиславъ Янович (! удруге),

пан Юрей Глебович,

державца витебский, пан Станислав Глебович,

воевода полоцкий, а подчашый и наместник новгородский, пан Олбрахт Мартинович Кгаштолтовича,

а подстолий, наместник берестейский, княз Василей Лвович Глинский [LM 5, № 161, p. 278].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

17 червня 1505 р. король Олександр у Шидлові передав мито у Володимирі Никелю Прокоповичу. «Правил маршалок дворный, наместник белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 6, № 1, p. 55]. Інших свідків немає, М. Л. Глинський одноособово готував цей документ.

Того ж 17 червня у Слупі Олександр дав тому ж Никелю квитанцію за мито в Луцьку, підготовану тим самим М. Л. Глинським [LM 6, № 2, p. 55].

А де знаходився той Шидлів, з якого король устиг прибути до Вільна на наступний день? Здається, це містечко Шилува (литов.: Šiluva, польськ.: Szydłowo) у Жемайтії, у 160 км на північний захід від Вільна. А от де знаходився Слуп – я не знайшов.

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

18 червня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для князя Івана Федоровича Полубенського. Другим із 4 свідків названий «маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михаил Лвович Глинский» [LM 5, № 164, p. 280].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

3 липня 1505 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування пану Богушу Боговитиновичу. Першим із 5 свідків був «illustri et generosis Michaele Lwowicz duce Hlinensi, curiae nostrae Magni Ducatus marschalco, Bielscensi et Uthanensi tenutario» [LM 25, № 96, p. 155 – 157].

1505 р. Згадки про Михайла Львовича Глинського

7 липня 1505 р. король Олександр у Кракові виставив привілей для пана Дмитра Олександровича. «Приказал маршалок дворный, наместник белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 6, № 8, p. 58]. Інших свідків немає, М. Л. Глинський одноособово готував цей документ.

Наступного дня, 8 липня 1505 р., той же Олександр у тому ж Кракові надав ще один привілей тому ж Дмитру Олександровичу. І цей документ готував сам М. Л. Глинський – з тією самою формулою [LM 6, № 9, p. 58 – 59].

1505 р. Пожалування Михайлу Івановичу Глинському

Наступного дня, 9 липня 1505 р. король і великий князь Олександр у Кракові виставив привілей:

Бил нам чолом дворенин наш княз Михайло Иванович Глинъский и поведил перед нами, штож есмо дали отцу его князю Ивану двор наш у Волковыйском повете на имя Побоево на хлебокорменье, поки быхмо отчину их очистили, и он поведил нам, штож их братов шесть и не мает ся на чом поживити, и просил в нас десяти чоловеков на имя Тетеровчан Кремяницъкого десятка, абыхмо ему тые люди одному дали, а тых людей десять служоб, и поведил нам, штож тые люди перед тым к тому ж двору Побоеву служивали [LM 6, № 12, p. 59].

І от М. І. Глинський одержав цих людей. Побоєво князь І. С. Глинський одержав у 1503 р., як згадано вище.

Деревня Крамяніца знаходиться, як і слід було сподіватись, у 3 км на південний схід від Підгрушан (Побоєва).

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

10 липня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для Федора Лопота. Першим із 3 свідків названий «маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михаил Лвович Глинский» [LM 5, № 164, p. 280].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

12 липня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для пана Олександра Івановича Ходкевича. Другим із 4 свідків названий «маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 5, № 166, p. 282].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

13 липня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для Олексія Андрійовича Зузіна. «Правил маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 5, № 167, p. 283]. Інших свідків немає, М. Л. Глинський одноособово готував цей документ.

Далі в привілеї, виставленому 16 липня 1505 р., М. Л. Глинського серед свідків не названо [LM 5, № 169, p. 284]. Це здається мені важливим – переліки свідків надань не переписувались механічно, а відбивали реальний склад учасників затвердження документу.

1505 р. Згадка про князів Глинських

23 липня 1505 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для Богдана Олексійовича.

При том были: воевода виленский, канцлер, пан Миколай Радивилович,

воевода троцкий, пан Миколай Миколаевич Радивилович,

маршалок земский, староста городенский, пан Ян Юръевич,

маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михаил Лвович Глинский,

воевода полоцкий, пан Станислав Глебович,

подстолий, державца берестейский, княз Василей Лвович Глинский,

маршалок, наместник пунский, пан Александр Иванович Ходкевича [LM 5, № 163, p. 279].

1505 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

26 вересня 1505 р. король Олександр у Кракові виставив привілей для Бартоша Таборовича.

А при том были Панове Рада наша:

маршалок наш дворный, наместник белский и утенъский, княз Михайло Львович Глинъский;

а крайчий наш князь Януш Алекъсанъдрович;

а маршалок наш, канцлер нашое королевое ее милости, наместник браславский и жижморъский, пан Иван Сопежич;

а наместник дорогицкий пан Ян Стецкович.

Писан в Кракове, в лете 7013, месеца сентебра 26 дня, индикт 9 [LM 6, № 6, p. 57].

7013-й рік мав 8-й індикт, не 9-й (здається, помилка в індикті). М. Л. почав титулуватись намісником більським від 15.12.1504 р., перед тим систематично титулувався намісником мерецьким. Оскільки простіше помилитись у числі року, ніж у характерному титулі, виправляю дату на 7014 рік (9-й індикт).

1505 р. Доручення Михайлу Львовичу Глинському

Маршалок г[о]с[по]д[а]ръский дворный, наместник белский и утенский, кн[я]зь Михайло Лвович Глинъский брал личбу у старосты и мытьника смоленского Аврама [LM 6, № 532, p. 314].

Запис зроблено в Судомирі (Сандомирі) 12 жовтня 1505 р.

1505 р. Згадка про Михайла Глинського

29 грудня 1505 р. король Олександр у Гродні виставив пожалування Яну Заберезинському.

При том были велможъные и вроженые панове:

Миколай Миколаевич, воевода троцъкий;

Михайло Лвович Глиньский, маршалок дворный литовъский;

Станислав Глебович, староста полоцъкий;

Станиславъ Петрович, гетманъ полный Великого Князства Литовъского;

Василей Лвович, подстолий и державъца слонимъский;

Мартин Хребътович, ловъчий того жъ Князства Литовъского

и инъшие Панове Рада наши [LM 25, № 224, p. 277 – 278].