Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Мир 1508 р.

Микола Жарких

Війна між Москвою та ВКЛ 1507 – 1508 рр. була завершена мирним договором, укладеним 8 жовтня 1508 р. Політичні обставини його укладання я стисло розглядаю в іншому місці своєї праці, а тут я хочу розглянути географію кордону, установленого цим договором.

Хоча в тексті договору прямо не згадано виступ М. Л. Глинського, смуга поселень по обидва боки кордону показує нам претензії сторін, які були врегульовані (як виявилось, на дуже короткий час!).

Договір дійшов до нас у формі грамоти московського Великого князя Василя 3-го, двічі вписаної до Литовської метрики [LM 7, № 55, – 141 = LM 8, № 80, – 128]. Текст я цитую в основному за 7-ю книгою, а різночитання географічних назв додано з 8-ї книги.

Договір можна поділити на три частини: 1, загальні політичні умови; 2, опис кордону; 3, спеціальні умови (яких я тут не цитую). В коментарях я пишу «не можу здогадатись», коли шукав об’єкт і не знайшов; пишу «можливо», коли знайшов якийсь відповідник назві, але у Вікіпедії немає підтвердження.

Текст договору Примітки
Грамота перемирная от кн[я]зя великого московского кн[я]зя Василья Ивановича
По божей воли и по нашой любъви, Мы, Василей, божею м[и]л[о]стю г[о]с[у]д[а]рь всея Руси и великий княз володимерский, и московъский, и новъгородъский, и пъсковъский, и тферский, и югорский, и пермъский, и болгарский, и иных.
Взяли есмо любов и вечъное доконъчане с своим братом и сватом, з Жикгимонътом, королем полским и великим князем литовъским и руским, и княжатем пруским, и великокглокговъским, и опавъским, и слязским, и лужицким, и жомоитским, и иных. Олена (сестра Василя) була дружиною Олександра (брата Сигізмунда) – звідти сват
Жити мне в любъви с ним по сей грамоте а быти мне с ним везде заодин и добра мне ему хотети, и его землям везде, где бы ни было.
А ему мне добра хотети и нашим землям везде, где бы ни было.
А хто будет мне друг, то и ему друг, а хто будет мне недруг, то и ему недруг.
А хто будеть ему друг, то и мне друг, а хто ему недруг, то и мне недруг.
А быти ти, брате, на всякого моего недруга со мною завъзде заодин, и на татар, оприче Мендли Кгирея, ц[а]ря перекопъского.
А мне на всякого твоего недруга быти с тобою везде заодин, и на татар, оприче Мендли Кгирея, ц[а]ря перекопъского.
А пойдуть ли, брате, татарове на наши вкраинъныи места, и князем нашим и воеводам нашим, украинъным нашим [вашим?] людем сославъши ся да боронити ся им с одъного.
А где тобе, моему брату, будеть моя помоч надобе на всякого твоего недруга и на татар, и тобе ко мне послати, а мне тобе помоч дати.
А такъже коли твоя помоч мне будет надобна, и мне к тобе послати и тобе, моему брату, мне помоч дати на всякого моего недруга и на татар.
А коли пришлеш ко мне про помоч, а мне к тобе будеть в ту пору помочи нелзя послати, ино то тобе от мене не в ызмену.
А такъже коли яз к тобе пошлю про помоч, а тобе ко мне будет в ту пору помочи нелзе послати, ино то мне от тебе не в ызмену.
А у отчизну нам, брате, твою, во въси твои великии князства, У відповідності до стандартів НАТО позначаємо «наші» володіння на картосхемі синіми колами
1 в город в Киев з волостьми, (добре відомі назви я не пояснюю)
2 в город Канев з волостьми,
3 в город Черкасъцы з волостьми,
4 в город Житомер з волостьми,
5 в город Вручай з волостьми,
6 в город в Любеч з волостьми,
7 в город в Туров з волостьми,
8 в город в Мозыр з волостьми,
9 и в волости ваши, во Пъчичъе, думаю, містечко Петриківського району Гомельської області Білорусії, у 6 км від місця впадіння річки у Прип’ять
10 у Брягин,
11 в Речицу,
12 в Горвол,
13 в Стрешино, – містечко Жлобинського району Гомельської області Білорусії
14 в Чичереск, – районний центр Гомельської області Білорусії
15 в Пропоеск, від 1945 р. – у Могилівській області Білорусії
16 в город в Могилев з волостьми,
17 в город во Мстиславль з волостьми,
18 в город в Кричов з волостьми,
19 в город в Смолнеск и в волости,
20 в Рословль,
21 вы Иванково, не можу здогадатись
22 в Пруды, можливо, деревня Починковського району Смоленської області Росії
23 в Белик, можливо, деревня Починковського району Смоленської області Росії
24 в Елну, – районний центр Смоленської області Росії
25 в Рятшино, можливо, деревня Ратчино – в 1945 р. приєднана до деревні Кардимовського району Смоленської області Росії
26 в Новоселе, не можу здогадатись
27 в Свядито, такого населеного пункту нині нема, є озеро (Свадицкое, Свадица) [Курмановский В.С. . – История военного дела: исследования и источники. – 2015. – Специальный выпуск IV. Смоленские войны XV-XVII вв. – Ч. I, с. 155]
28 в Жерестор [LM 8-80: Жерешпер], такого населеного пункту нині нема, є річка [Курмановский В.С. op. cit., с. 155]
29 в Поречъе, в 1918 р. назване іменем більшовика: , районний центр Смоленської області Росії
30 в Нежоду, у Глинковському районі Смоленської області Росії, поруч деревня
31 в Вержавъско, біля деревні Городище Демидівського району Смоленської області Росії [Курмановский В.С. op. cit.]
32 в Руду, Рудская (Руцкая) волость показана на карті [Курмановский В.С. op. cit., с. 167] без певного центру; умовно ставлю геометричний центр волості біля деревні Духовщинського району Смоленської області Росії
33 в Мушковичи, Ярцевського району Смоленської області Росії
34 в Ветлицу, мабуть,
35 в Щинъю [LM 8-80: Щучъю], мабуть, Жарковського району Тверської області Росії
36 в Букгородов [LM 8-80: Буйгородок], и с тыми деревънями, што в той же волости за служилыми людъми и за Печерским манастирем, и за Духовъским, и за Троецким, и што тое же волости д[е]р[е]вни были за Борисом за околничим, нині не існує. На згаданій карті, складеній В. Курмановським, Бойгородок показано на північний схід від сучасної деревні Ярцевського району Смоленської області Росії, знак на картосхемі поставлено умовно
37 в город у Витебск и в волости,
38 в Брус, не можу здогадатись
39 в Дречи Луки, не можу здогадатись
40 в Св[я]то, мабуть, – районний центр Псковської області Росії
41 в Озерища, мабуть, містечко Городоцького району Вітебської області Білорусії
42 в город в Полтеск и в волости,
43 в Мошники, мабуть, у складі сучасної деревні Городоцького району Вітебської області Білорусії
44 в Дрысу, від 1962 р. – , районний центр Вітебської області Білорусії
45 в Освие, містечко у Верхньодвінському районі Вітебської області Білорусії
46 в Нещорду, населеного пункту такої назви нині нема, є озеро у Расонському районі Вітебської області Білорусії
47 в Непоратовичи, мабуть, деревня Шумилінського району Вітебської області Білорусії
48 в Вербилову Слободу, мабуть, деревня Пустошкинського району Псковської області Росії. трохи про історію пункту
49 в Кубок, мабуть, деревня Невельського району Псковської області Росії
50 в волость у Вязмо, мабуть, деревня Новосокольницького району Псковської області Росії
51 в Клин, мабуть, деревня Себежського району Псковської області Росії
52 в Си[т]ну, мабуть, деревня Пустошкинського району Псковської області Росії
53 в Лисну, мабуть, озеро у Верхньодвінському районі Вітебської області Білорусії
54 в Себежу, , районний центр Псковської області Росії
55 в Замошение, мабуть, деревня Пустошкинського району Псковської області Росії
и во все твои в те вкраинъные места, и што к ним потягло, не въступати ся ничем и блюсти, и не обидити, ни подъискивати под тобою и под твоими детьми всее твоей отъчины великих кня[з]ств. На той час у Сигізмунда не було дітей.
А тобе, Жикгимонъту, королю и великому князю, в наши земли, в нашу отъчину, во въси наши великии князства, Московські володіння у відповідності до стандартів НАТО позначаємо на картосхемі червоними колами. Оскільки вони утворюють новий шар на схемі, починаємо нумерацію заново.
1 и в Новъгород Великий,
2 и во Пъсков,
и во вся новъгородъская и пъсковъская места,
3 и в Торопец, и во все торопецъкии волости не вступати ся ничим,
4 такъже и во Тфер и во въся тверская места не вступати ся тобе ничем
и блюсти, и не обидити, и ни подъискивати под мною и под моими детми всее моее отъчины, великих князств. У Василя тоді не було дітей.
А рубеж Торобъцу и торопецким волостям,
5 Данъкову такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової Данковська волость показана на північ від Торопця [Степанова Ю.В., Карпова М.В. в Торопецком уезде по данным писцовой книги 1540 г. // Исторический журнал: научные исследования. – 2021. – № 5. – С. 52 – 72]. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Торопецького району Тверської області Росії
6 а Любуте, такого населеного пункту зараз нема, є річка в Андреапольському районі Тверської області Росії, протікає на північний схід від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на її гирло, і там позначена волость Любута на картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової
7 Дубне, такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової волость Дубна показана на північний схід від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Андреапольського району Тверської області Росії
8 Рожъне, не можу здогадатись
9 Туре, такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової волость Тура показана на схід від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Андреапольського району Тверської області Росії
10 Бибереве, деревня Західнодвінського району Тверської області Росії
11 Старцове, такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової волость Старцова показана на південний схід від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на місто – районний центр Тверської області Росії
12 Нежелъской, такого населеного пункту зараз нема. На картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової Нежелська волость показана на південь від Торопця. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Західнодвінського району Тверської області Росії
13 Велижъской, – районний центр Смоленської області Росії
14 Плавеецъкой, такого населеного пункту зараз нема. Є про озеро Плавеец у потрібному нам Великолукському районі Псковського області [Словарь топонимов Новосокольнического района Псковской области / Составитель: Ю. Алексеев, 2011 год], але про таке озеро Мережа не знає
15 Жижецъкой, деревня Куньїнского району Псковської області Росії. Волость позначена на картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової
16 Озерской, мабуть, деревня Торопецького району Тверської області Росії
17 Казариновъской деревня Торопецького району Тверської області Росії. Вона позначена на карті Google, але енциклопедії до неї ще не дійшли. Волость позначена на картосхемі Ю. Степанової та М. Карпової
и новъгородъским волостем,
18 Лукам Великим
19 и Пуповичом, такого населеного пункту зараз нема. Є , що деревня Пуповичі знаходиться в 6.7 км на захід від Новосокольників, але на сучасних картах вона не позначена. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Новосокольницького району Псковської області Росії
20 и Ръжеве, колишня Пуста Ржева, нині – районний центр Псковської області Росії
21 и городу Острею, давня фортеця, нині урочище у Новосокольницькому районі Псковської області Росії
22 и волостем Березаю, не можу здогадатись
23 Невлю, – районний центр Псковської області Росії
24 Усвасю [LM 8-80: Усваю], не можу здогадатись
25 Ловъцу, деревня Невельського району Псковської області Росії
26 Веснебологу, у Пустошкинському районі Псковської області Росії
27 и Холмъскому погосту, – районний центр Новгородської області Росії; але може бути деревня Куньїнского району Псковської області Росії
28 и Велиле, мабуть село Маревського району Новгородської області Росії
29 и Лопастицам, мабуть озеро у Пеновському районі Тверської області Росії
30 и Буицу, такого населеного пункту зараз нема. Відомо озеро Буйце / Забуйце, біля якого є деревня Забуйце / Андреапольського району Тверської області Росії
и иным волостям всей земли новъгородъской с твоею землею, с Литвою и с полочаны, и з видъбляны земли и воде по старим рубежом.
А Пъскову, отъчине нашой, рубеж с т[в]оею землею, с Литвою земле и воде по старим рубежом.
Такъже тебе не вступати ся в нас, в нашу отъчину,
31 в Тешилов , нині городище біля деревні Спас-Тешилово Серпуховського району Московської області Росії
32 и в Рославъль, вище зазначений як литовський город (№ 20)
33 и в Венев, Тульської області Росії
34 и в во Мъстиславъл, вище зазначений як литовський город (№ 17)
35 и в Торусу, Калузької області Росії
36 и в Оболенеск, нині село Жуковського району Калузької області Росії
37 и в Пронеск, и во всю пронскую землю, Рязанської області Росії
и во все то, что к тым местом потягло.
Такъ [же] тобе не вступати ся в нас, в нашу отчину, в те городы и в волости, что за нашими слугами, за князем Василем Ивановичом Шемячичем, и за князем Василем Семеновичом, и за Трубецскими князи, и за Масалскими, Ці володіння на картосхемі я виніс в окремий шар з мітками оранжевого кольору, нумерація знову з 1.
1 в город в Рилеск з волостьми,
2 в город в Путивъль з волостми,
3 в город в Новъгородок с волостьми, Новгород-Сіверський
4 в город в Радогощ з волост[ь]ми, нині зветься – районний центр Брянської області Росії
5 в город в Чернигов с волостьми,
6 в город в Стародуб з волост[ь]ми,
7 в город в Почеп з волостьми,
8 в город в Гомек [LM 8-80: Гомей] з волостьми,
9 в город в Попову Гору и в волости, нині зветься – районний центр Брянської області Росії
10 в Карачев,
11 в Хотычи [LM 8-80: Хотимль], давній город , городище біля деревні Хотинецького району Орловської області Росії
12 в С[н]овеск, давній город , городище у містечку Седнів Чернігівського району і області
13 в Хоробор, із дискусійним розміщенням, мабуть – районний центр Чернігівської області
14 во М[г]лин,
15 Дроков, нині деревня Суразького району Брянської області Росії
16 и в села, в Уваровичи, містечко Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії
17 в Телешевичи, містечко Гомельського району і області Білорусії
18 в Тереничи, містечко Гомельського району і області Білорусії
19 в Кошелев Лес, мабуть деревня Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії
20 в Морозовичи, деревня Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії
21 в Липиничи, деревня Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії
22 в Скарбовичи, такого населеного пункту зараз нема, В. Темушев з натяжкою на деревню Чечерського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. Русско-литовское пограничье. – М.: 2018 г., с. 86]
23 в Залесъе, містечко Чечерського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 235]
24 в Бабичи, деревня Чечерського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 232]
25 в Светиловичи, містечко Ветковського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 239]
26 в Голодно, деревня нині не існує, знаходилась поблизу деревні Ветковського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 234]
27 в Лапичи, деревня Буда-Кошелівського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 236]
28 в Полешане, нині містечко Чечерського району Гомельської області Білорусії [Темушев В. Н. op. cit., с. 239]
29 и в город Трувъческ с волостьми, – районний центр Брянської області Росії
30 и в город в Масалеск з волостьми. – районний центр Калузької області Росії
Такъже тебе не въступати ся в нас, в нашу отъчину, Продовжується перелік володінь великого князя московського, тому повертаємось до червоного кольору і нумерації після Пронська (№ 37)
38 в город во Мценеск з волостьми, – районний центр Орловської області Росії
39 и в город в Воростынеск [LM 8-80: Воротынеск] с волостьми, мабуть, село Перемишльського району Калузької області Росії (пропонують )
40 и в городищо Дмитровец, город нині не існує, на річці Угра біля деревні Юхновського району Калузької області Росії
41 и в город у Вязму, и в городы и волости, во все земли и воды вяземские, что к Вязме потягло,
42 в город в Дорогобуж и в волости дорогобужские,
43 в Погорелую, мабуть, деревня Сафоновського району Смоленської області Росії. Так думає й о. Рафаїл [Иеромонах Рафаил (Ивочкин Демьян Анатольевич) Дорогобужского уезда (XII–XIX века). – Теологический вестник Смоленской православной духовной семинарии, 2021 г., № 2, с. 54]
44 в Негомлю, такого населеного пункту зараз нема, згадується волость Негомля, до якої належала, зокрема, сучасна деревня Сафоновського району Смоленської області Росії. Умовно ставлю мітку на цю деревню. О. Рафаїл [Рафаил, op. cit., с. 54] вказує на території по річці Неговка. Такої річки у Смоленській області нема, є деревня Руднянського району на річці Неговица, у 143 км на захід від Диндино. Локалізація цієї волості потребує додаткових зусиль
45 в Ыгумнову Слободу, не можу здогадатись. Деревень із назвою багато, але не у потрібній нам Смоленській області. О. Рафаїл вказує на Орехово-Селишки [Рафаил, op. cit., с. 54], але такого пункту нема
46 во Мстиславец, , знаходився біля деревні Вяземського району Смоленської області Росії
47 в Лучин, такого населеного пункту зараз нема. , що це , який нині також не існує. Він знаходився на березі озера в Андреапольському районі Тверської області Росії [Курмановский В. С. О локализации податных центров Лучин и Заруб Смоленского княжества. – Краткие сообщения Института археологии, 2019 г., , с. 337 – 346]. Однак я маю великий сумнів, що це – «наш» Лучин: виходить, перелік відскакує від района Дорогобужа – Вязьми на 230 км на північ і потім повертається назад. О. Рафаїл вказує на Городище [Рафаил, op. cit., с. 54], а таких назв у Смоленській області шість. Найближче до «нашої» території знаходиться деревня Сафоновського району Смоленської області Росії, але я розумію, що аргументація не тільки слабка, а ще й циклічна. Умовно ставлю мітку на це Городище
48 в Мошкову Гору, не можу здогадатись. О. Рафаїл вказує на Мошково [Рафаил, op. cit., с. 54], а такого пункту в Смоленській області нема
49 в Жулин, мабуть, сучасна деревня Вяземського району Смоленської області Росії, яке до 1963 р. звалось Жулино
50 в Ощитов, такого населеного пункту зараз нема. Висловлено припущення (, і ще ), що це – городище Попов Городок біля деревні Темкинського району Смоленської області Росії, але грунтовного дослідження про цей об’єкт поки що нема
51 в Кременую, О. Рафаїл вказує на Николо-Кремянное [Рафаил, op. cit., с. 54] – нині таке поселення не існує, знаходилось біля деревні Сафоновського району Смоленської області Росії
52 в Прост, мабуть, деревня Ярцевського району Смоленської області Росії
53 в Селечъну, нині зветься – деревня Ярцевського району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54]
54 в Водосу, є маленька річка у Сафоновському та Ярцевському районах Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54]. Ставлю мітку на її гирло
55 в Некрасову, мабуть, деревня Холм-Жирковського району Смоленської області Росії
56 в Редин, О. Рафаїл вказує на Редынь [Рафаил, op. cit., с. 54], не пояснюючи, що це таке. В московського великого князя Івана Васильовича (1504 р.) зазначено: «Редынь, по реце по Уже устье». Річка впадає у Дніпро проти деревні Дорогобузького району Смоленської області Росії. Але є також деревня Ярцевського району Смоленської області Росії, у 32 км на північний захід від гирла Ужи, зовсім поруч із названими вище Селечнею та Водосом. Потрібно подальше вивчення цього об’єкту
57 в Ведрош, така географічна назва нині невідома. В 1500 р. відбулась , місце якою залишається дискусійним. На своїй картосхемі умовно ставлю мітку на деревню Дорогобузького району Смоленської області Росії
58 в Рехты, деревня Дорогобузького району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54]
59 в Озерища, мабуть, деревня Дорогобузького району Смоленської області Росії
60 в Хомчичи [LM 8-80: Холмчичи], деревня Дорогобузького району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54]
61 в Василево [LM 8-80: Василково], деревня Дорогобузького району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54]
62 в Холм, мабуть, деревня Сафоновського району Смоленської області Росії
63 в Бятино, такого населеного пункту зараз нема. : «Локализуется примерно южнее Холма и Сафонова». Ставлю мітку (на здогад буряків) у 10 км на південний схід від Холма
64 в Хотомычи, такого населеного пункту зараз нема. : «Волость соседствовала с волостями Бятино, Негомля, Холм», отже, така вказівка мало нам допомагає
65 в Великое Поле, мабуть, деревня Угранського району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54]
66 в Лопатино, мабуть, деревня Єльнинського району Смоленської області Росії
67 в Заопъе [LM 8-80: Злопье], Є від 8 жовтня 1943 р. зі згадкою деревні Старо-Заопьє Смоленської області [Центральный архив ФСБ России, ф. К-72. Оп. 1. Д. 25. Л. 132–139. Подлинник]. Отже, ця деревня має бути позначена на крупномасштабних картах періоду 2-ї світової війни
68 в Вишково, не можу здогадатись
69 в Копылю мабуть, деревня Єльнинського району Смоленської області Росії [Рафаил, op. cit., с. 54]
70 и в Ужицу [LM 8-80: Ужичу], не можу здогадатись
71 в Сверковы Луки, деревня Кардимовського району Смоленської області Росії
72 в город в Белую з волост[ь]ми, город – районний центр Тверської області Росії
73 и в Верховъе, мабуть, деревня Бельського району Тверської області Росії
74 в Болшово, мабуть, деревня Новодугинського району Смоленської області Росії
75 и в Шопътово, мабуть, деревня Оленинської округи Тверської області Росії
76 и в Моневидову Слободу [LM 8-80: Моневидовидову], село Нелідовського району Тверської області Росії, Монидово, Монивидова Слобода
такъже и во все то, што к тем городом и волостем из старыны потягло, земль, вод и всяких вгодей.
Такъже и Федора Блудова и Алекъсанъдра Борисова с[ы]на Хлепенъского, и кн[я]жа Романа Фоминъского, и их брати и братаничев, и Юрева доля Ромейковича, и князя Федорового место Святославича, те отъчины городы и волости, и что к ним потягъло, земъли и воды, все мои, Василя, божъю м[и]л[о]стю г[о]с[у]д[а]ра всея Руси и великого князя, и моих детей, к нашому великому князству. А тебе, Жикгимонъту, королю и великому князю, в них и во все наши вкраинъные места не вступати ся и не обидити подо мною и под моими детми.
Такъже и [в] брати моее отъчину, в княж Юреву и в княж Дмитреву, и в княж Семенову, и в княж Анъдрееву, тобе, Жикгимонъту, королю и великому князю, не вступати ся: Ці володіння на картосхемі я виніс в окремий шар з мітками оливкового кольору, нумерація знову з 1.
1 в Любутеск, , знаходився біля деревні Ферзиківського району Калузької області Росії
2 в город в Козелеск, Калузької області Росії
3 и в Людимеск, , здогадно, городище біля села Бабининського району Калузької області Росії
4 и в Серенеск в вес и во вся Козелская и людимская, и серенская места, Мещовського району Калузької області Росії
5 и в город в Ме[с]ческ з волостьми, – районний центр Калузької області Росії
6 и в город Опаков с волостьми, біля деревні Юхновського району Калузької області Росії
7 и в волости Залидов, біля деревні Дзержинського району Калузької області Росії
8 в Недоходово, село, яке нині не існує, знаходилось біля деревні Юхновського району Калузької області Росії
9 в Бишковичи, деревня Дзержинського району Калузької області Росії
10 в Лычино, деревня Бабининського району Калузької області Росії
11 в город в Серпееск з волостми, село Мещовського району Калузької області Росії
12 и в волости в Замошъе, із такої назви я вибрав деревню Угранського району Смоленської області Росії з огляду на її близькість до інших поселень даної групи
13 в Тухачев, не можу здогадатись
14 в Дегъну, такого населеного пункту нині нема, є , котра впадає у річку біля деревні . На цій річці стоїть деревня Барятинського району Калузької області Росії, на яку я умовно ставлю мітку. Це 46 км на захід від Серпейська.
Є також інша в Куйбишевському районі Калузької області – це 89 км на захід від Серпейська
15 в Хоминичи [LM 8-80: Фоминичи], село Кіровського району Калузької області Росії
16 в Пого[с]тища, мабуть, деревня Людиновського району Калузької області Росії
17 в Мощин, мабуть, деревня Мосальського району Калузької області Росії
18 в Демену, мабуть, деревня Єльнинського району Смоленської області Росії при впадінні річки Демена в Угру
19 в Городечну, мабуть, деревня Угранського району Смоленської області Росії
20 в Ужеперед [LM 8-80: Ужеперел], такого населеного пункту нині нема. В. Темушев припускав, що ця волость знаходилась десь на верхів’ї ріки Угри [Темушев В. Н. Русско-литовское пограничье. – М.: 2018 г., с. 45]. Тому я дуже умовно ставлю мітку на деревню Єльнинського району Смоленської області Росії при витоку Угри
21 в Снопот, мабуть, деревня Спас-Деменського району Калузької області Росії
22 в Кобылну [LM 8-80: Ковылну], не можу здогадатись
23 в Шую, мабуть, деревня Рославльського району Смоленської області Росії
24 в Лазарево Городы[ще], вважається давньою назвою сучасної деревні Єльнинського району Смоленської області Росії
25 в Ближевичи, мабуть, деревня Спас-Деменського району Калузької області Росії
26 в Любун, село Спас-Деменського району Калузької області Росії
27 в Даниловичи, мабуть, деревня Рославльського району Смоленської області Росії
28 в город Бранеск з волостьми,
29 и в волости в Соловъевичи, мабуть, деревня Клетнянського району Брянської області Росії (97 км на захід від Брянська) [Крашенинников В. В. . – Брянск: 2008 г., с. 43].
30 в Прикладъни, як пояснює В. Крашенінніков, це – назва волості, а населеного пункту такої назви, скоріше за все, не існувало. Він назвав деякі поселення цієї волості [Крашенинников В. В. op. cit., с. 44]; я умовно ставлю мітку на деревню Клетнянського району Брянської області Росії
31 в Пацын, село Рогнідинського району Брянської області Росії
32 в Федоровъское, село Рогнідинського району Брянської області Росії
33 в Осовик, село Рогнідинського району Брянської області Росії
34 в Покиничи, такого населеного пункту нині нема; як пояснює В. Крашенінніков, існувала волость Покиничи, яка увійшла до Пациньської волості [Крашенинников В. В. op. cit., с. 44]
35 в Сухар, такого населеного пункту нині нема; як пояснює В. Крашенінніков, існувала волость Сухар, яка увійшла до Пациньської волості [Крашенинников В. В. op. cit., с. 44]
36 в Свеславъль, деревня Дубровського району Брянської області Росії
37 в Ворочицу [LM 8-80: Вороницу], волость по річці [Крашенинников В. В. op. cit., с. 44], котра впадає в Іпуть. Ставлю мітку на її гирло біля деревні Єршицького району Смоленської області
38 в Жерин, не можу здогадатись
и во все то, что к тем городам и волостем потягъло, тех ты, брате, мест всих подо мною блюсти и не обидити, ни вступати ся в те места ничем.

Далі в тексті договору йдуть спеціальні статті, які я не розглядаю.

Картосхема, на якій підсумовано результати пошуків, виглядає так:

(Мабуть, цю картосхему вам буде зручніше переглядати в окремому вікні: . Я працював над нею від 22 до 29 червня 2023 року. У Росії за цей час бунт Пригожина устиг розпочатись і закінчитись, а я все над однією картою сидів.)

Розподіл географічний об’єктів за…

Розподіл географічний об’єктів за приналежністю

Слід відзначити, що договір складено недбало, без належного редагування. І так вийшло, що Рославль і Мстиславль зазначені як у литовському переліку, так і в московському. Мабуть, з’ясування цих територіальних проблем могло затягнути переговори, а то й взагалі їх зірвати, а сторони, здається, поспішали укласти хоч якийсь договір.

Перелік з московського боку складається з чотирьох структурних частин, при цьому в частині «володіння сіверських князів» чітко виділяється група поселень довкола Гомеля (№ 16 – 28). Можна думати, що ця група була предметом окремого пограничного спору, і його протокол було використано в договорі.

Що ж дає ця картосхема для моєї вузької теми – історії князів Глинських?

1, на картосхемі бачимо на литовському боці смугу в 180..230 км завширшки, в яку Москва не повинна «вступатись». Думаю, це територія, яка могла б відпасти від Литви в разі успіху виступу Глинського.

2, подібна, але помітно ширша смуга (від 200 км біля Торопця до 350 км на Сіверщині) з боку Москви показує її здобутки у війнах проти Литви. Москва все ще не вважала ці здобутки остаточними і наполягала на визнанні цих загарбань з боку Литви.

3, на картосхемі дуже добре видно клин нічийної землі у південних частинах сучасних Чернігівської та Сумської областей. Крайнім литовським (а від 1500 р. – московським) містом на півдні був Путивль, і далі на південь – південний схід розмежування не продовжувалось. Обидві сторони вважали це нічийним Диким полем, у якому нема чого ділити.

Верхів’я Сули, а тим більше Ворскли, на яких розміщуються два села із назвою Глинськ, не входили у той час у сферу державних інтересів великих князівств Литовського і Московського. Це були незаселені пустопорожні землі. Їх колонізація належить до часу, коли князі Глинські уже зійшли з історичної сцени.