Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

1502 р.

Микола Жарких

1502 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

5 січня 1502 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування Михайлу Козечичу на маєток Мокрець. «Правил маршалок дворный, наместник мерецкий и утенский князь Михайло Лвович» [LM 6, № 464, p. 274].

14 червня 1502 р. той же Олександр у Любліні виставив тому самому князю Михайлу Федоровичу Козечичу ще один, більш докладний привілей на той самий Мокрець.

А при том были велможныи, вроженыи:

кн(я)з Михайло Львович Глиньский, маршалок дворный, наместъник мерецъкий и утеньский;

а маршалок, охмистр, наместъник ковеньский, пан Войтех Янович;

а пан Олбрахт Мартинович Кгаштолтовича, воеводич троцкий;

а пан Олекъсанъдро Иванович Ходковича, конюший дворный, наместъник жолудский;

пан Марътин Хребътович, конюший виленьский, наместъник зблянский;

пан Анъдрей Алекъсанъдрович [Дрожджа; LM 15, № 127.1, – 158].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

6 січня 1502 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування пану Юрію Якубовичу. «Правил маршалок дворный, наместник мерецкий и утенский княз Михайло Лвович» [LM 6, № 465, p. 274 – 275].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

12 січня 1502 р. король Олександр у Кракові віддав наказ щодо смоленської корчми. «При том был маршалок дворный, наместник мерецкий и утенский княз Михайло Лвович» [LM 6, № 466, p. 275 – 276].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

22 січня 1502 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування князю Олександру Юрійовичу Гольшанському. «Правил маршалок дворный, наместник мерецкий и утенский княз Михайло Лвович» [LM 6, № 466, p. 277].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

15 березня 1502 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування Ібрагіму Тимиртичу. «Правил маршалок дворный, наместник мерецкий и утенский княз Михайло Лвович» [LM 6, № 470, p. 277 – 278].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

16 березня 1502 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування татарам Ісаку та Легиму.

При т[ом] были:

мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич]

а кон[юший] двор[ный], нам[естник] жол[удский], пан Мар[тин] [Хребтович]» [LM 6, № 471, p. 278].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

Того ж дня 16 березня 1502 р. при тих самих свідках король Олександр у Кракові виставив пожалування татарам Банку та Адку [LM 6, № 472, p. 278].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

Того ж дня 16 березня 1502 р. при тих самих свідках король Олександр у Кракові виставив пожалування татарам Темешу та Левку [LM 6, № 473, p. 278 – 279].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

18 березня 1502 р. при тих самих свідках король Олександр у Кракові виставив пожалування татарам Івашку та Кендавлету [LM 6, № 474, p. 279].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

16 квітня 1502 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування князю Матфею Микитиничу.

При том будучим вельможъным врожоным:

маршалок дворный, наместъник мерецкий и утеньский, княз Михайло Лвович Глиньский;

маршалок, охмистр королевое ее м[и]л[о]сти, наместъник ковеньский, пан Войтех Янович;

пан Олбрахт Мартинович Кгаштолт;

наместьник пуньский пан Алексанъдро Иванович Ходкевича;

княз Юри Алексанъдрович Голшаньский;

крайчи[й] королевое ее м[и]л[о]сти, наместъник веленьский, пан Мартин Якубович Бутрим;

подскарбий и конюший дворный пан Мартин Хребътович;

секретар, наместъник скерстомонъский, пан Федко Янушкович [LM 25, № 123, – 183].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

25 квітня 1502 р. король Олександр у Кракові виставив пожалування містру Ганусу.

При том были вельможъные и врожоные:

маршалок дворный, наместъник мерецъкий и утеньский, княз Михайло Лвович Глиньский;

а маршалок и охмистр королевое ее м[и]л[о]сти, наместъник ковеньский, пан Войтех Янович;

а подскарбий и конюший дворный, наместъник жолудский, пан Мартин Хребътович [LM 25, № 124, ].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

8 травня 1502 р. король Олександр у Новому Місті виставив Маньку Калусовському підтвердження надання Свитригайла.

При том были:

маршалок дворный, наместъник мерецкий и утенский, кназ Михайло Лвович Глинский,

пан Ольбрахт Мартинович, воеводич троцкий,

пан Алекъсанъдро Ходкевич [LM 22, № 9.24, – 97].

Трохи пізніше, 30 травня того ж 1502 р. той самий король Олександр у тому самому Новому Місті виставив підтвердження тому самому Маньку (дуже близького змісту), з тими самими свідками [LM 22, № 9.23, – 96].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

29 червня 1502 р. король Олександр у Слонімі виставив пожалування пану Льву Боговитиновичу.

А при том были велможныи врожоныи:

маршалок дворъный, наместник мерецъкий и утенъский, князь Михайло Львович Глинский

а маръшалок, охъмистр королевое ее милости, наместник ковенъский, панъ Войтех Янович [Клочко] [LM 6, № 475, p. 279 – 280].

1502 р. Лист до трьох князів

От Шы Ахмата цара маршалъку, князю Ивану, а князю Василью, и князю Михаилу.

Вам трем прыятелем со многа многий поклон. После поклона слово то ест.

Кият князя Мамаевы есте правыи дети, там есте подле брата моего, а тут есте подле мене, у моемъ царстве, и справа, и злева. Вланы князи чотыры, корачы болшы Киятов князей и брати вашое слуг у мене нетуте болшых и лепшых [LM 5, № 106.9, p. 180].

Такий лист від хана Шейх-Ахмета було надіслано до Литви. Датується він орієнтовно липнем 1502 р. [LM 5, p. 323] Довідку про Киятів – нащадків Мамая я розумію так, що представники цього роду служать і великому князю литовському (брату мойому) і хану Великої Орди і займають визначні місця.

Але ця спроба підстелити собі соломки в Литві за допомогою князів Глинських не дуже допомогла хану, коли його в 1504 році злапали в Києві й ув’язнили.

1502 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

12 липня 1502 р. великий князь Олександр у Новгородку разом із радою розсудив суперечку за маєток пана Войтеха Яновича. При цьому перераховано 13 членів ради, на 7 місці – «маршалок дворный, наместник Мерецкий и Утенский князь Михайло Лвович Глинский» [РИБ, т. 27, № 247, стб. 829].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

18 серпня 1502 р. король і великий князь Олександр у Мінську виставив пожалування Андрію Пряжовському. «Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и утен[ский], кн[я]з Мих[аило] Лвов[ич]» [LM 6, № 480, p. 283].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

25 серпня 1502 р. у Мінську король Олександр із радою розсудив скаргу пана Яна Юрійовича Заберезинського на панів Олехновичів.

При т[ом] были Пан[ове] Рад[а] наш[а]:

кн[я]з Войт[ех], бис[куп] вил[енский];

стар[оста] гор[оденский], кн[я]з Алек[сандр] Юр[евич] [Гольшанский];

гет[ман], пан Троц[кий], стар[оста] жом[оитский], п[а]н Стан[ислав] Ян[ович] [Кезгайло];

п[а]н Юр[ий] Пац[евич];

мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Львов[ич] Глин[ский] и иныи Панове Рада [LM 6, № 483, p. 284 – 285].

1502 р. Пожалування Василю Дашковичу і згадка про Михайла Львовича

5 вересня 1502 р. король Олександр у Мінську виставив пожалування князю Василю Дашковичу на людей Берестовичан у Василишській волості. «Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Львов[ич]» [LM 6, № 486, p. 286].

Село знаходиться у Берестовицькому районі Гродненської області Білорусії, у 3 км на схід від районного центру – містечка . Обидва лежать у 85 км на південний захід від Василишок і в 53 км на південь від Гродно, тому мало ймовірно, щоб вони належали до Василишської волості.

Можливо, більше нам підходить село у Щучинському районі – воно лежить у 32 км на захід від Василишок.

1502 р. Згадка про Василя Львовича Глинського

6 вересня 1502 р. король Олександр у Мінську дав дозвіл Венцлаву Матешевичу усиновити Станіслава Юрійовича. Четвертим із 4 свідків був «по[д]столей, наме[стник] Васили[шский], князь Василей Лвовичь Глин[ский]» [РИБ, т. 20, № 1-73, стб. 96 – 97].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

9 вересня 1502 р. король Олександр у Мінську виставив пожалування дворянину Левші.

Прав[или]: кн[я]з Войт[ех], бис[куп] вил[енский];

п[а]н вил[енский], стар[оста] гор[оденский], кн[я]з Алек[сандр] Юр[евич] [Гольшанский];

воев[ода] троц[кий], мар[шалок] зем[ский], п[а]н Ян Юр[ьевич] [Заберезинский];

мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Львов[ич] [LM 6, № 484, p. 285].

1502 р. Згадка про Михайла Львовича

Того ж дня, 9 вересня 1502 р. король Олександр у Мінську виставив підтвердження маєтків князя Тимофія Капусти.

Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич];

мар[шалок], нам[естник] лид[ский], п[а]н Юр[ий] Ил[инич];

мар[шалок], нам[естник] вол[ковыйский], п[а]н Войт[ех] Куч[укович] [LM 6, № 487, p. 286].

1502 р. Згадка про Івана Львовича

19 вересня 1502 р. король Олександр у Мінську виставив пожалування Микиті Чапличу.

При т[ом] были:

мар[шалок], нам[естник] ож[ский] и пер[еломский], кн[я]з Иван Лвов[ич]

а мар[шалок], нам[естник] лид[ский], пан Юр[ий] Илинич [LM 6, № 482, p. 283].

1502 р. Фальшива згадка про Михайла Львовича Глинського

На чистому аркуші 5-ї книги Литовської метрики хтось наприкінці 18 чи на початку 19 ст. вписав сфальшований акт від 5 жовтня 1502 р. – надання короля Олександра для Матвія Талка. «Правил маршалок дворный, державца белский и утенский, княз Михайло Лвович Глинский» [LM 5, № 166, p. 285 – 286].

Фальсифікат було виявлено і перекреслено ще під час перевірки метрики у 1-й половині 19 ст. Окрім палеографічних спостережень, які вказують на підробку, можна зазначити, що титул М. Л. Глинського не відповідає 1502-у року.

1502 р. Пожалування Михайлу Івановичу Глинському

16 листопада 1502 р. король Олександр у Вільні виставив пожалування:

Бил нам чолом дворанин наш князь Михайло Иванович Глинский и просил нас в Рошском повете двох селец, на имя Занкова и Порщихина [АСД, т. 13, № 5, с. 16].

Цих сіл я вказати не вмію.

1502 р. Згадка про Михайла Глинського

28 листопада 1502 р. король Олександр у Вільні виставив пожалування пану Івану Сопізі. Четвертим із 6 свідків був «Michaele duce Hlinensio, tenutario in Merecz, curiae Lithuaniae marschalco» [LM 25, № 95, – 155].

Тим же днем датовано інший документ близького змісту, здається, чорновик [LM 25, № 110, – 168]. Четвертим із 6 свідків був «Michaele duce Glinensi, tenutario in Merecz, curiae Lithuanae marschalco».

1502 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського

29 листопада 1502 р. король Олександр у Вільні виставив пожалування Богдану Мишчичу Холоневському.

При том был[и] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мɛр[ецкий] и ут[енский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глин[ский]

а конюш[ий] двор[ный], нам[естник] жол[довский] пан Мартин Хребтович [LM 22, № 3.2, – 15].

1502 р. Згадка про Михайла та Івана Львовича Глинського

3 грудня 1502 р. король Олександр у Вільні виставив привілей для київських міщан.

При т[ом] были:

кн[я]з Войт[ех], бис[куп] вил[енский];

а воев[ода] вил[енский], кан[цлер], пан Мик[олай] Рад[ивил];

а воев[ода] троц[кий], мар[шалок] зем[ский], пан Ян Юр[ьевич] [Заберезинский];

а воев[ода] киев[ский] кн[я]з Дмит[рий] Пут[ятич];

а мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Глин[ский];

а мар[шалок], охми[стр] ко[олевое], нам[естник] ковен[ский], пан Войт[ех] Янович [Клочко];

а мар[шалок], нам[естник] ожский и перел[омский], кн[я]зь Иван Лвов[ич] Глинский [LM 6, № 491, p. 288 – 289].