1501 р.
Микола Жарких
1501 р. Пожалування Івану Глинському
4 березня 1501 р. великий князь Олександр у Вільно написав листа до смоленського намісника:
Бил нам чолом князь Иван Глинский, просил у нас сельца у Смоленском повете у Молоховской волости на име Шилкович, и мы ему тое сельцо Шилковичи з людьми дали есмо.
До цього листа додано наказ намісника (Станіслава Петровича) від 11 травня 4-го індикту (1501 р.) – ввести князя Івана у володіння.
В наступному листі великого князя Олександра до смоленського намісника Станіслава Петровича (Кишки; із Меречі 6 серпня, мабуть того ж 1501 р.) згадано, що жителі Шилкович відмовилися служити князю Івану Семеновичу Глинському. Наміснику було наказано не поступатись. Наказ підписано: «Князь Михайло Глинский, маршалок дворный» [АВК, т. 13, № 5, с. 15 – 16].
Деревня (нині Краснинського району Смоленської області) знаходиться у 150 км на захід від Снопота і у 57 км на південний захід від Смоленська. В цьому районі є й річка , назва якої нагадує про Молоховську волость (також деревня того ж району – мабуть центр волості).
Думаю, нове пожалування далі на захід пов’язане з тим, що село Снопот потрапило в зону війни 1500 – 1503 років.
1501 р. Згадка про Михайла Глинського
31 березня 1501 р. великий князь Олександр у Троках виставив підтвердження маєтків Василя Хребтовича.
Пр[и] [том] были:
воев[ода] троц[кий], мар[шалок] зем[ский], пан Ян Юр[евич] [Заберезинський];
гет[ман], воев[ода] нов[городский], нам[естник] кам[енецкий], кн[я]з Семен Юр[евич] [Гольшанский];
стар[оста] луц[кий], мар[шалок] Вол[ыньское] зем[ли], кн[я]з Мих[аило] Остроз[ский];
мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], кн[я]з Мих[аило] Глин[ский] [LM 6, № 436, p. 261].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
2 квітня 1501 р. великий князь Олександр у Троках виставив пожалування для князя Федора Чорторийського. «Правил мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Лвович» [LM 6, № 438, p. 262].
Пожалування такого ж змісту, але стилізоване більш докладно, виставлено ще раз у Вільні 29 травня 1501 р. Готував його той самий М. Л. [LM 6, № 447, p. 266].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
6 квітня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив пожалування для Левка Боговитиновича.
А при том были Панове Рада наша:
княз Войтех, бискуп виленский;
а подчаший наш, наместник белский, пан Миколай Миколаевича [Радивил];
а маршалок наш дворный, наместник утенский, княз Михайло Лвович;
а маршалок, охмистр великое кнегини, наместник ковенский, пан Войтъко Янович [Клочко];
а наместник пунский пан Александро Ходкевич;
а пан Олбрахт Мартинович Кгастовътовича [LM 6, № 439, p. 262].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
10 травня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні розсудив скаргу за хабар у київському миті. «Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], княз Мих[айло] Львов[ич]» [LM 6, № 446, p. 265 – 266].
1501 р. Згадка про Василя та Михайла Львовичів
12 травня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив пожалування для Івашка Злоцького. За поясненням у цій справі звертались до «наместника василишъского кн[я]зя Василя Лвовича». «Правил[и]: мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич]; мар[шалок], ох[мистр], нам[естник] ковен[ский], п[а]н Вой[тех] Янов[ич] [Клочко]» [LM 6, № 448, p. 266 – 267].
1501 р. Згадка про Василя Львовича
30 травня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив пожалування для Кузьми. «Прав[или]: нам[естник] вас[илишский] кн[я]з Вас[илий] Илвов[ич]; кон[юший] двор[ный], нам[естник] жолуд[ский], п[а]н Мар[тин] Хреб[тович]» [LM 6, № 449, p. 267].
1501 р. Згадка про Михайла Глинського
10 червня 1501 р. у Вільні великий князь Олександр разом із радою розсудили скаргу пінських міщан.
Пр[и] [том] были:
кн[я]з Вой[тех], бис[куп] вил[енский];
воев[ода] троц[кий], мар[шалок] зем[ский], пан Ян Юр[евич] [Заберезинський];
п[а]н троц[кий], стар[оста] жом[оитский], пан Стан[ислав] Ян[ович] [Кезгайло];
мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Глин[ский];
мар[шалок], ох[мистр] вели[кое] кн[е]г[ини], нам[естник] ков[енский], пан Вой[тех] Ян[ович] [Клочко] [LM 6, № 454, p. 269 – 270].
1501 р. Згадка про Михайла Глинського
21 червня 1501 р. магістр Тевтонського ордена Вальтер фон Плетенберг уклав договір із королем Олександром про союз проти Москви. В числі литовських вельмож там названо «Michaele Glinsky marschalco curiae domini Magni Ducatus Litvania» [LM 5, № 126, p. 240, 241].
1501 р. Згадка про Михайла Глинського
23 червня 1501 р. король Олександром у Вільні підтвердив магдебурзьке право містечку Литовежу, надане ще Свитригайлом:
praesentibus ibidem magnificis, generosis et nobilibus
Alexandro Juriewicz capitaneo Grodensi et castellano Vilnensi,
Iohanne de Zabrzezie palatino Trocensi et marschalco Magni Ducatus Lituaniae,
Stanislao Janowicz capitaneo Samogitiensi et castellano Trocensi,
Nicolao Mikolaiowicz subpincerna Ducatus nostri et capitaneo Bielscensi,
Michaele duci[s] Hlinensi, marschalco curiae nostrae,
Georgio Paczovicz,
Stanislao Zabrzezinski dapifero et capitaneo Braslaviensi,
Petro Olechnowicz magistro coquinae nostrae,
Nicolao Gingylowicz magistro coquinae ducis nostrae,
Fiedko Chreptowicz vicetesaurario nostro
et aliis quam plurimis fidedignis [LM 22, № 5.2, – 18].
1501 р. Згадка про Василя Львовича Глинського
24 червня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив підтвердження маєтків Станіслава Кгинвиловича. При цьому згадано, що «подстолему нашому, наместнику василишьскому, кн[я]зю Василю Лвовичу Глинскому» було наказано поділити спірні маєтки [LM 6, № 450, p. 267 – 268].
Документ цікавий згадкою, що одного з учасників поділу було викрито у фальшуванні привілею короля Казимира на спірний маєток.
Цей же поділ маєтків В. Л. Глинським згаданий у привілеї для Миколая Сенковича, виставленому в той же день [LM 6, № 457, p. 271].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
26 червня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив підтвердження маєтку Войтеха Нарбутовича. «Правил мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Лвович» [LM 6, № 451, p. 268].
1501 р. Наказ Григорію Борисовичу Глинському і згадка про Михайла Львовича
1 липня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив привілей для київського боярина Яцка Мезя на людей в Овруцькому повіті. Документ адресовано «наместнику вруцкому князю Григорю Борисовичу Глинскому». «Правил мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Лвович» [LM 6, № 452, p. 268].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
2 липня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив пожалування для Занка. «Правил мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский] и оник[штенский], кн[я]з Мих[айло] Лвович Глинский» [LM 6, № 453, p. 269].
(литов. Anykščiai, пол. Onikszty, рос. Оникшты, Аникщяй) – місто в Литві у 93 км на північ від Вільнюса і у 32 км на захід від Утян.
1501 р. Пожалування Івану Львовичу і згадка про Михайла Львовича
10 липня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив пожалування:
Бил нам чолом маршалок наш, хоружий земъский, наместник переломский и ожский, князь Иван Львович, што есмо дали ему дворец наш у Перевалском повете на имя Вейсеи и з людми служебными и тяглыми […] Теж есмо придали ему к тому дворцу Вейсеям сеножать нашу Переломского повета на имя Жмиркли такеж вечно.
Прав[или]: пан троц[кий], стар[оста] жом[оитский], пан Стан[ислав] Янов[ич] [Кезгайло]; мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский] и он[икштеньский], кн[я]з Мих[аило] Львов[ич] [LM 6, № 455, p. 270].
Де знаходився Перевальський повіт? Вказівку на це дає нам документ 1503 року зі згадкою двора Лепуники Перевальського повіту [LM 6, № 511, p. 300]. Це поселення нині зветься і знаходиться воно на березі Німана, на півдні сучасної Литви при самому кордоні з Білоруссю, у 7 км на південний захід від Друскенік. А на протилежному березі Німана, у 3.5 км на південний схід від Lipliūnai, але уже на білоруському боці кордону – знаходиться деревня (рос. Привалки, литов. Pervalkas) – центр отого Перевальського повіту. Оскільки цей повіт згадується досить рідко, слід думати, що територія його була маленька.
Двір Вейсеї нині виріс до розміру міста (литов. Veisiejai) на південному заході сучасної Литви, у 23 км на північний захід від давнього повітового центру.
Сіножать Жмиркли – це сучасна деревня у Лаздійському районі Литви, в 14 км на південь від Вейсей.
1501 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
17 липня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив пожалування для Коптя Васильовича. «Правил мар[шалок] двор[ный], нам[естник] оник[штеньский], кн[я]з Мих[айло] Лвович Глинский» [LM 6, № 429, p. 258].
Того ж дня було виставлено підтвердження для Коптя Васильовича на поділ маєтків його батька. «Правил мар[шалок] двор[ный], нам[естник] оник[штеньский], кн[я]з Мих[айло] Лвович Глинский» [LM 6, № 430, p. 258].
Із цими документами була ціла детективна пригода. Копоть твердив, що мав на свій маєток лист короля Казимира і підтвердження великого князя Олександра, і ці документи зберігались у скрині Андрія Станковича. Цей Андрій був служебником «маршалка нашого дворного, наместника утенского, князя Михайла Львовича». І от цю скриню з документами – у Андрія украли! Довелось видавати нові документи.
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
22 липня 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив привілей для Бориса Семеновича. «Правил мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский] и оник[штенский], кн[я]з Мих[айло] Лвович» [LM 6, № 459, p. 272 – 273].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
24 липня 1501 р. у Вільні великий князь Олександр із радою розсудив скаргу своєї княгині на пана Іллінича.
При т[ом] был[и]:
бис[куп] вил[енский] кн[я]з Вой[тех]
а мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], кн[я]з Мих[айло] Лвов[ич] Глин[ский] [LM 6, № 456, p. 270 – 271].
1501 р. Наказ Григорію Борисовичу Глинському
18 серпня 1501 р. великий князь Олександр у Гродні віддав наказ «наместнику вруцкому князю Григорю Борисовичу Глинскому» щодо корчми в Овручі [LM 6, № 410, p. 250 – 251].
1501 р. Згадка про Михайла Глинського
28 серпня 1501 р. великий князь Олександр у Гродні виставив пожалування своїй королеві Олені. Шостим із 7 свідків був «Michaele duce Hlinensi, marschalco curiae nostrae» [LM 25, № 118, – 177].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича Глинського
Того ж дня 28 серпня 1501 р. великий князь Олександр у Гродні виставив пожалування для Богдана Павловича. Єдиним свідком названий «маршалок дворный, наместник Мерецкий и Утенский князь Михайло Лвович Глинъский» [РИБ, т. 27, № 253, стб. 843].
Мереча – сучасне містечко на півдні сучасної Литви, у 102 км на південний захід від Вільнюса.
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
22 вересня 1501 р. великий князь Олександр у Кракові виставив надання князю Олександру Юрійовичу. «Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и утен[ский], княз Мих[айло] Лвович» [LM 25, № 83, – 145].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
7 жовтня 1501 р. великий князь Олександр у Мельнику виставив привілей для Петра Фурсовича. «Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и утен[ский], княз Мих[айло] Львов[ич]» [LM 6, № 461, p. 273].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
12 жовтня 1501 р. великий князь Олександр у Мельнику виставив привілей для Юхна Воронича. «Прав[ил] мар[шалок] двор[ный], нам[естник] мер[ецкий] и утен[ский], княз Мих[айло] Львов[ич]» [LM 6, № 462, p. 273].
1501 р. Згадка про Михайла Львовича
11 листопада 1501 р. великий князь Олександр у Вільні виставив підтвердження володінь ковенських бояр. «Прав[или]: паи троц[кий], стар[оста] жом[оитский], пан Стан[ислав] Ян[ович] [Кезгайло]; мар[шалок] двор[ный], нам[естник] утен[ский], княз Мих[айло] Львов[ич]» [LM 6, № 444, p. 264 – 265].