Хотмишль

Микола Жарких

Окрім самого Путивля, із зазначених вище назв путивльської групи легко і безспірно локалізується Хотмишль: це село Хотмизьк () у Борисівському районі Курської області РФ. Воно справді лежить на правому березі Ворскли (СРГ) у 160 км на південний схід від Путивля. Згадано цю назву і в СГС – без означення розміщення.

Назва міститься в усіх без винятку ярликах, але написання її дуже змінне, жоден варіант не повторюється. Запис 1461 р. містить непорозуміння: Chotmy (23) + Slenniczany (24) ⇒ Chotmyslen (23а) + Niczany (37). Перекладач не знав цих назв і розбив незрозумілий йому потік приголосних на власний розсуд.

Далі маємо написання Chotmislen (1472), Хотмышль (1507), Хомышль (1513), Хотмышл (1514), Хотемишль (1517), Хотимешл (1520), Хотмыш (1532), Хотомышъле (1535), Totmyślen (1539), Хотомышъле (1541), Chotensko [!] (1542), Хотмышлей (1552, 1574).

В ярлику 1560 р. знову маємо непорозуміння: Choten (33а) + Chotmyen (33б) + Chotmislen (23б), при чому оцей Chotmyen можна вважати як подвоєнням назви Хотин, так і подвоєнням назви Хотмишль.

Із таких коливань у написанні виходить, що ця назва в усній формі була відома перекладачам, і вони не мали особливих проблем із її розпізнанням, але написання її не було усталене, і кожен писар писав її по-своєму.

Писарі у Вільні не мали нагоди практикуватись у її написанні, тому що сам об’єкт знаходився поза межами адміністрації ВКЛ і не був предметом розпоряджень великих князів.

У «Росписи польским дорогам», складеній орієнтовно в 1592..1594 рр., зазначено:

А Карпово сторожевье за рекою за Ворсклом подле Муравской дороги. А от Карпова сторожевья до Хотмышсково городища езду полдни. А Хотмышское городище за рекою за Ворсклом же от Муравской дороги верст з 20 [Бурцев И. Г., Дедук А. В. южных земель Русского государства конца XVI в. – Историко-географический журнал, 2023 г., № 3, с. 92].

Карпово сторожевье (пізніший город Карпов) знаходилось біля села на Ворсклі у 5 км на північний схід від Томаровки, у Яковлівському районі Білгородської області [Андрей Словохотов . Стан татар у Карпова сторожевища. – Стаття опублікована 13 грудня 2019 р.]. Від цього сторожевья до Хотмизька – 30 км, що дані нам поняття, як їздила степова варта – по 60 км на добу.

І сторожевье, і городище показані «за рікою Ворсклою», хоча вони лежать на її правому березі; маємо тут погляд з лівого берега Ворскли, неначе їдучи з Криму. Не можу відволікатись на це питання.

Отже, в цей час Хотмизьк був городищем, і так він значится і пізніше в КБЧ (1627 р.). Археологічні дослідження показали, що поселення на цьому місці було в 9 ст., сер. 10 – поч. 11 ст. і далі у 2 пол. 12 – 1 пол. 13 ст. Пізніших матеріалів тут не виявлено. Дитинець городища був дуже маленький, всього 0.2 га (50 × 70 м), окольний город мав площу 2 га [Дьяченко А. Г. в верховьях Ворсклы (вторая половина XII – середина XIII вв.). – «Феномен Більського городища – 2016», Київ-Полтава, 2016 р., с. 188 – 199].

Відновлено укріплення на давньому городищі аж у 1639 – 1640 рр. під час будівництва Білгородської захисної смуги.

Таким чином, згадки Хотмизька у 14 – 16 ст. стосуються урочища або городища. Слідів його освоєння – використання – заселення в цей час ми не маємо, включати його до складу Путивльського намісництва ВКЛ нема підстав. Я включаю його в Путивльську групу назв тільки через те, що Путивль був крайнім південно-східним адміністративним центром ВКЛ.

Перегляд літератури показав, що всі дослідники згодні із ототожненням Хотмизька. Таким чином, я слушно включив його до числа надійно локалізованих пунктів. Щодо наступних назв – маємо сумніви, суперечки й незгоду усіх з усіма.