Інші списки городів

Микола Жарких

В наступній таблиці перший стовпчик – номер об’єкта з повищої порівняльної таблиці, в другому подано назви з ярлика 1461 р., доповнені назвами з пізніших ярликів (такі записи виділені піщаним тлом). Назви, які у порівняльній таблиці зустрічаються кілька разів, подано на тому місці, де вони згадані уперше.

Третій стовпчик містить відповідники зі «Списку городів Свитригайла» (СГС, латинську назву, її реконструкцію та номер за публікацією С. Полехова [Полехов С. В. «». Датировка и публикация. – Древняя Русь. Вопросы медиевистики, 2014 г., № 4 (58), с. 111 – 125]).

Четвертий стовпчик містить відповідники зі «Списку руських городів» (СРГ) [Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. – М.-Л., 1950 г., ].

П’ятий стовпчик подає відповідники з «Книги большому чертежу» 1627 р. (КБЧ) [Книга большому чертежу. – М.: 1950 г.]

Примітки

1. В СРГ обидва городи віднесені до подільських.

2. Коментатори СРГ назву Острѣчьскыи прикладають до Остра на Десні, а назву Остро – до Острога на Вілії.

3. В КБЧ відзначено тільки Остер на Десні; Острога, як і всієї Волині, там нема.

4. Коментатори СРГ назву Брянеск прикладають до російського Брянська, а Брынеск – до Бранська на Підляшші

5. В СРГ віднесений до волинських городів, безсумнівно Берестя на Бузі.

6. За контекстом СРГ це мала би бути сучасна Чорногородка в Київській області.

Ярлики і КБЧ

Найпростіше справа стоїть із «Книгою большому чертежу». Тут маємо 28 назв, спільних із ярликами, тобто 34 %. Але не всі вони можуть розглядатись як показник залежності текстів. Значна частина цих спільних назв є загально відомими.

Загально відомими я вважаю міста, які нині мають значення обласних та районних центрів. Частина їх набула важливого адміністративного значення ще в часи Київської Русі і зберегла це значення досі, а частина проявилась в 15 – 16 ст.

Це Київ, Черкаси, Канів, Смоленськ, Полоцьк, Вітебськ, Чернігів, Путивль, Новгород-Сіверський, Козельськ, Рильськ, Трубчевськ, Курськ, Брянськ, Стародуб, Мценськ, Тула, Пронськ, Псков, Великий Новгород, Рязань – всього 21 назва.

Виключаючи їх, із ярликів залишиться 61 назва, а із КБЧ – 7 назв, тобто 11.5 %. Оскільки КБЧ – це текстовий відповідник накресленої карти, то переважну більшість згаданих об’єктів можна ототожнити без утруднень завдяки прив’язкам до річок та зазначенням віддалей від інших об’єктів.

Для нас найбільшу цінність становлять вказівки, що Синча (21) стоїть на р. Сула, а Донецьке городище (60) – на р. Уди. Такої додаткової інформації не було в жодному попередньому переліку, тому КБЧ не могла від них залежати. Проте незалежні дані КБЧ важливі для розуміння цих раніших переліків.

Ярлики і СРГ

Із великої кількості назв, поданих в СРГ, ми маємо 44 назви, спільних із ярликами, або 54 %. Знові відділяємо 28 загально відомих назв – залишається 16, або 30 % від маловідомих назв ярликів. Серед останніх маємо такі екзотичні назви, як Бирин, Жолваж, Ничяни, Утешків – але в жодному випадку ми не маємо блоків назв, тобто груп хоча би із 3 назв, які йшли би в тій самій послідовності. Маловідомі назви СРГ розміщені в іншій послідовності і розбавлені іншими також маловідомими назвами.

Також істотно, що ці спільні маловідомі назви відносяться до басейнів лівих допливів Дніпра – Сули, Псла та Ворскли. На інших територіях таких спільних назв немає.

Отже, безпосереднього зв’язку між переліками ярликів і СРГ немає, але міг бути якийсь перелік об’єктів на дніпровському лівобережжі, котрий по-різному відбився в цих документах. Заглиблюватись у цю справу я зараз не маю змоги.

Ярлики і СГС

Всього в СГС подано 83 назви, а в зведеному переліку з ярликів – 82. Із них 36 назв (44 %) є спільними. Із цих назв 20 можна вважати загально відомими, а 16 – маловідомими, що становить 26 % маловідомих назв ярликів.

В СГС немає таких ефемерних «надбань» Вітовта, як Псков, Великий Новгород і Рязань. Метою СГС було показати орденським (і то спеціально – лівонським) німцям розміри й потугу володінь Свитригайла. Але німці самі добре знали, чий Псков та Новгород, і включати їх у перелік означало би тільки підривати довіру до правдивості документа в цілому.

Компоновка СГС також має деякі риси, спільні з ярликами. Так, перелік починається з Києва, хоча для Свитригайла мабуть важливішими були Полоцьк, Вітебськ та Смоленськ, але вони віднесені на 3 – 5 місця. Далі, маємо блок із 3 назв: Путивль (19) – Хотмишль (23) – Новгород-Сіверський (25), які перелічені в тій самій послідовності.

Далі маємо ще такий блок:

Тут в першому стовпчику наведено перелік із договору Вітовта із великим князем рязанським Іваном Федоровичем [ великих и удельных князей XIV-XVI вв. – М.: 1950 г., № 25, с. 68].

Цей фрагмент у ярликах займає проміжне місце між договором та СГС, показуючи риси близькості як до одного, так і до другого документів.

Також перелік з ярликів має наступні поєднання, присутні також в СГС: Качибеїв (29) + Маяк (30); Рильськ (38) + Трубчевськ (39); Милолюбль (44) + Мужеч (45).

Можна думати, що існував якийсь повніший перелік надбань Вітовта, який у скороченому і перекомпонованому вигляді відбився в переліках з ярликів та СГС. Але можлива й інша гіпотеза: ці переліки виникли незалежно на основі спільного фонду джерел, з числа яких можна упевнено назвати договір із рязанським князем і менш упевнено – «проект поділу Молдавії» (якщо вірити в його існування; докладніше про цей проект я планую поговорити в іншій роботі).

Думаю, питання цього зв’язку потребує глибшого вивчення, що виходить за рамки моєї роботи.

Також слід відзначити, що СГС містить таку екзотику як Ostreho (Острог, 31-1542) та Olenisko (Олесько, 32-1542), – назви, які не повторюються в жодному іншому ярлику.

В цілому треба відзначити, що порівняння переліку назв із ярликів із іншими переліками підтверджує його походження з кінця правління Вітовта. Пояснення окремих назв зі згаданих переліків будуть корисними для пояснення ярликів.