Маловідомі географічні назви
Микола Жарких
Гнило-Солом’яна Орда не лінується нагадувати про своє (поки що) існування, і от 14 січня 2023 р. десь о 9:30 – 9:32, поки я писав попередній розділ, я чув до восьми вибухів від роботи нашої протиповітряної оборони.
І під час цього концерту у Січеславі (Дніпрі) ракета влучила в житловий будинок, 44 вбитих, серед них 5 дітей… Ну про імовірність своєї загибелі від ракетного обстрілу анти-дюрінгів я вже писав (у рецензії на книгу О. Ліцкевича).
Пушкіністи все бояться, що їх наявних діянь не досить для визнання їх воєнними злочинцями.
А наші вже натякнули на можливу відповідь. Йшов собі командир авіаційного полка по вулиці, послизнувся – і випав з вікна 23-го поверху двоповерхового будинку. Хіба ж так не буває? (17 січня 2023 р. о 8:50).
Висновки
Рік минув від початку роботи над цим розділом…
В ніч 28 / 29 січня 2024 р. протиповітряна оборона України знищила всі 8 іранських «Шахедів», якими лапті атакували Україну. Також пишуть про одну балістичну ракету «Іскандер-М» та три ракети С-300, запущені по Донецькій області. 705-й день великої війни, котра триває уже кілька століть. Цей популярний у сучасній публіцистиці вираз вдало відбиває реальну ситуацію (29 січня 2024 р. о 9:00)
Висновки із проведеного розгляду маловідомих назв невтішні. Неясні назви так і залишаються неясними. Для локалізації маловідомих назв ярлики не дають ніякої поживи, ба більше, на їх підставі не можна навіть стверджувати, що той чи інший об’єкт реально існував у час видачі ярлика.
За кількістю невідомих назв можна окреслити три групи: ранні ярлики (15 ст.) містять багато таких назв, середня група (1507 – 1541 рр.) містить їх найменше, і в пізній групі (1542 – 1574 рр.) кількість таких назв знову зростає.
На прикладі цих назв дуже добре видно, що перекладачі не мали поняття про існування, розташування і реальні назви таких об’єктів. В оригіналах ярликів, писаних арабськими літерами, стояли тільки скелети назв із одних приголосних, огласовку яких перекладачі відгадували на основі свого життєвого досвіду і своїх географічних знань.
Тому й бачимо випадки, коли назва, неясна в ранніх ярликах, несподівано ставала «ясною» в середніх і далі знову неясною в пізніх:
Вот дубрава та, вот озеро, Светлый Яр у нас зовомое. А сам Китеж-то великий град на противной стороне стоит.
Что ж ты, пёс! Там мелкий ельничек, молодой растёт березничек, и места пустым-пустынные.
Один чоловік дивиться – і «бачить» місто, а другий дивиться на те саме – і «бачить» один тільки ліс.
Тому ясність багатьох варіантів назв із середньої групи ярликів є ілюзорною і відбиває не дійсність, а лише здобутки перекладачів у боротьбі зі скелетами назв. Джерельна вартість таких тлумачень дуже низька.