Безспірні географічні назви
Микола Жарких
Європарламент нарешті визнав Росію країною – спонсором тероризму.
Гнило-Солом’яна Орда негайно відповіла України: «Партия сказала – надо, комсомол ответил – есть!»
Як не дивно, москалі починають робити те, що їм наказують старші товариші. Поки що, правда, тільки пакості, але сподіваюсь скоро побачити і позитивні кроки, скажімо, повну втечу з України. Сподіваюсь, що це станеться до того, як лапте-ракети влучить у будинок, в якому я живу (таку можливість ніколи не можна відкидати. 24 листопада 2022 р. о 8:50).
Отже, у 15 документах повищої таблиці маємо 681 згадку всіх назв. Серед них 81 унікальна назва + 32 подвоєння однієї назви в різних позиціях, що разом дає 113 рядків.
Кожна позиція в переліку сконструйована за схемою [власна назва] + [територіальна одиниця] + [умови надання], причому два останні складники не є обов’язковими. Ними я займуся пізніше, а поки що зосереджусь на першому складнику – назвах.
Ці назви можна поділити на кілька груп з огляду на легкість / складність їх розуміння.
Розглянемо перш за все безспірні назви. До цієї групи відносяться переважно назви великих міст, ототожнення яких не викликає ніяких запитань:
| № | Назва | ВКЛ здобуло (A) | ВКЛ втратило (B) | Перший ярлик зі згадкою (C) | Останній ярлик зі згадкою (D) | D – B, років [1] |
| 1 | Київ | 1384 (?) | 1569 | 1461 | 1574 | 5 |
| 2 | Черкаси | 1394 | 1569 | 1472 | 1574 | 5 |
| 3 | Канів | 1394 (?) | 1569 | 1552 | 1574 | 5 |
| 4 | Овруч [2] | 1394 (?) | 1569 | 1552 | 1574 | 5 |
| 5 | Житомир | 1394 (?) | 1569 | 1552 | 1560 | – |
| 6 | Володимир | сер. 14 ст. | 1569 | 1472 | 1520 | – |
| 7 | Луцьк | сер. 14 ст. | 1569 | 1461 | 1574 | 5 |
| 8 | Смоленськ | 1405 | 1514 | 1461 | 1541 | 27 |
| 9 | Полоцьк | 1 пол. 14 ст. (?) | 1564 (тимчасово) | 1513 | 1574 | – |
| 10 | Вітебськ | 1 пол. 14 ст. (?) | 1772 | 1513 | 1574 | – |
| 11 | Поділля | 1418 | 1430 | 1461 | 1541 | 111 |
| 12 | Кам’янець | 1418 | 1430 | 1461 | 1513 | 83 |
| 13 | Брацлав | 1394 | 1569 | 1461 | 1560 | 5 |
| 14 | Чернігів | Кін. 14 ст. (?) | 1500 | 1461 | 1520 | 20 |
| 15 | Ріка Дніпро [3] | – | 1569 | 1461 | 1574 | 5 |
| 19 | Путивль [4] | Кін. 14 ст. (?) | 1500 | 1461 | 1574 | 60 |
| 23 | Хотмишль [5] | ? | ? | 1461 | 1574 | – |
| 25 | Новгород Сіверський | Кін. 14 ст. (?) | 1500 | 1461 | 1520 | 20 |
| 27 | Звенигород | 1394 | 1569 | 1472 | 1574 | 5 |
| 28 | Вінниця | Кін. 14 ст. (?) | 1569 | 1552 | 1574 | 5 |
| 35 | Оскол (річка ?) [6] | ? | ? | 1461 | 1574 | – |
| 36 | Козельськ | ? | ? | 1472 | 1574 | – |
| 38 | Рильськ | ? | 1500 | 1461 | 1520 | 20 |
| 39 | Трубчевськ | 4 чв. 14 ст. | 1500 | 1520 | 1520 | 20 |
| 40 | Курськ [7] | ? | 1508 (?) | 1507 | 1541 | 33 |
| 43 | Радогощ (Погар) | Кін. 14 ст. (?) | 1500 | 1513 | 1542 | 42 |
| 46 | Брянськ [8] | 4 чв. 14 ст. | 1500 | 1461 | 1542 | 42 |
| 47 | Стародуб | 4 чв. 14 ст. | 1503 | 1461 | 1542 | 42 |
| 49 | Мценськ [9] | Поч. 15 ст. (?) | 1500 | 1461 | 1541 | 41 |
| 50 | Любутськ [10] | Поч. 15 ст. (?) | 1500 | 1461 | 1541 | 41 |
| 51 | Тула [11] | 1430 | 1434 | 1461 | 1541 | 107 |
| 56 | Пронськ [12] | ? | ? | 1461 | 1532 | – |
| 57 | Волконськ [13] | ? | ? | 1507 | 1541 | – |
| 59 | Спаш [14] | ? | ? | 1472 | 1541 | – |
| 65 | Дашів [15] | Кін. 14 ст. | 1569 | 1507 | 1541 | – |
| 76 | Псков | ? | ? | 1461 (?) | 1532 | – |
| 78 | Новгород Великий | ? | ? | 1461 | 1532 | – |
| 79 | Рязань | ? | ? | 1472 | 1532 | – |
Примітки
1. Знаками запитання позначено об’єкти, приналежність яких до Великого князівства Литовського є сумнівною. Від’ємні значення різниці років, природно, пропускаємо.
2. Написання Уручов (4-1552) вважаю опискою.
3. Надання Дніпра міститься у ярликах у двох формах: ранній (1461 – 1541 рр.) та пізній (1552 – 1560 рр.). Рання форма описує Дніпро від Києва до самого впадіння в море, з деякими незручними варіаціями. Запис (15а-1520) подає суперечливу формулу «від самого верху до устя», до того ж зіпсовану в перекладі. Ця формула стала перехідною до пізньої форми, де вже немає згадки Києва, а йдеться про «всі замки на Дніпрі від верху до устя».
4. Докладніше ця суперечлива назва розглянута в окремому розділі.
5. Докладніше ця суперечлива назва розглянута в окремому розділі.
6. Докладніше ця суперечлива назва розглянута в окремому розділі.
7. Назва загалом була прозорою для перекладачів, однак все ж маємо характерний варіант Коръске (40-1541), котрий чітко показує, що в татарському оригіналі документа не було огласовок, і їх доводилось вставляти при перекладі.
8. Назва Брянськ передається з численними варіаціями в огласовці, але не у скелеті.
9. Назва Мценськ передається із незначними варіаціями; написання Пченско (49-1541) мабуть є механічною опискою. А от найдавніше написання Mychalsko (49-1461) ніякою мірою не можна звести до Мценська. Скоріше тут відбилась назва Мосальськ, який розташований досить далеко (172 км на північний захід) від Мценська. Можна припускати описку в татарському оригіналі ярлика.
10. Назва Любутськ передається із варіаціями, які можна звести до скелету l-b-t-s-k в 5 випадках. Два рази зустрічається спрощений скелет l-b (p)-s-k, з випадінням t. Один раз комбінація t-s-k була передана як ц, і вийшло Любуц (50-1532). І знову написання Mobutulsko (50-1461) дає ускладнення, можливо, просто механічна описка в першій літері.
11. Тула пишеться маже скрізь однаково, із характерним додатком город. Характерне Bułahrod (51-1472) слід вважати опискою. Форма Тола (51-1541), так само як і Корске, показує відсутність огласовок в оригіналі. Дослідники кажуть, що давня Тула – це не зовсім не саме, що сучасне місто такої назви, але для нас ця невелика різниця не має значення.
12. Назва Пронськ має скелет p (b)-r-n-s-k – точно такий, як і Брянськ. Природно, що маємо форми Брянско (56-1517) та Бранеск (56-1541). Також огласовка Burunsko (56-1461) показує, що назва Пронськ була мабуть перекладачу невідома.
13. Назва Волконськ має скелет (v)-l-k-n-s-k, який використано в ранніх ярликах (57-1507, 57-1513). Пізніше скелет було скорочено до (v)-l-k-n (1514 – 1541 рр.), з досить варіативними огласовками, що знову говорить – ця назва була мало відома перекладачам..
Оце родове гніздо князів Волконських давно зникло, можливо, ще у 15 ст., так що й пам’ять про нього вигасла. На підставі археологічних досліджень вважають, що це – біля Тульської області. Це – 8 км на північний схід від Дубни і 38 км на захід від Тули.
14. Назва Спаш має незмінний скелет s (z)-p-sh. При цьому 5 разів назва подана із початковим І, і тільки 3 рази – без нього. Знову маємо мало відому для перекладачів назву. Вважається, що це – біля села Дубенського району Тульської області, у 8 км від Тимофіївського городища. Я приймаю це, не заглиблюючись.
15. Назва Дашів, так само як і Тула, постійно супроводжується поясненням, що це городище / город. Форми Tasskau (65а-1472) і особливо Teskye (65а-1461) можна вважати варіантом Дашева тільки з великою натяжкою. Ця назва була невідома перекладачам вказаних документів.
Отже, в цих переліках в узагальненому вигляді і з деяким відставанням у часі відбилася еволюція території Великого князівства Литовського. Ніякої надзвичайної історичної глибини тут нема, прототип переліку, який до нас не дійшов, походить з останніх років правління Вітовта (1425 – 1430 рр.).