Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Формули надання

Микола Жарких

, що російське начальство пригадало старий анекдот і вирішило поліпшити ситуацію не заміною ліжок, а заміною дівчат. Як наслідок, замість генерала Суровікіна, який прославився своєю поразкою у Херсоні, командувати призначено генерала Герасимова, який прославився своєю поразкою в Ізюмі (ще й поранення там дістав, кажуть, прямо в дупу).

А з ліжками в Орді теж щось не гаразд діється, бо не показує жодного знищеного танка чи бронемашини, тільки 430 пушкіністів убито. Орду можна зрозуміти: танки – це матеріальна цінність, їх шкода втрачати (ну, і можуть ще знадобитись). А ординське гарматне м’ясо – ніяка не цінність, його не шкода і воно точно більше не знадобиться (12 січня 2023 р. о 10:30).

Певний інтерес становлять формули надання у ярликах. В переліках бачимо два варіанти: 1, окрема географічна назва; 2, географічна назва + формула надання.

Всього я нарахував 66 різних формул (вони подані перед порівняльною таблицею).

Предмети надань

Розглянемо спочатку, що входило в ці формули, не звертаючи уваги на частоту їх застосування.

Предмет надання Кількість формул
Землі
Землі 50
Ліси 4
Пущі 1
Води
Води 47
Ріки 1
Потоки 2
Все, що тече 5
Поселення
Городи 8
Замки 2
Села 4
Адміністративні одиниці
Волості 4
Тьми 5
Держави 1
Повіт 1
Доходи
Доходи 28
Пожитки 16
Дані 20
Виходи 21
Приходи 6
Пошлина 1
Пожитки 1
Люди 8

Тлумачення цих елементів надань – не така проста справа. Найчастіше серед них згадується «земля», яка входить у 77 % формул. Безумовно, земля – всьому голова, але без води вона мало чого варта. Он у пустелі – землі скільки хочеш, а що з неї толку, коли нема води?

Тому цілком логічно, що «вода» входить в 72 % всіх формул. Але з самої тільки води ситий не будеш. Он у морі – води скільки хочеш, а чого вона варта, якщо нема землі?

Тому логічно, що «вода» в 46 формулах, де вона згадана, все виступає в парі із «землею», при цьому 43 рази в цій парі понять перед веде «земля», і тільки в трьох формулах попереду стоїть «вода» (ЗВ, ЗВ2, ЗВ4). Чи має така перестановка якийсь глибинний зміст, чи зроблена просто для урізноманітнення письма – я не знаю, заглиблення в цю тему не входить у мої наміри.

Тільки один раз (ВГ2) «вода» надається в парі із «замками», але без «землі». Чи слід це розуміти так, що «землю» на цьому місці кримський хан залишив собі?

Також чотири формули (ЗВ6, ЗД14, ЗЗ, ЗР7) віддають великому князю литовському «землю» без «води». Чи це значить, що кримський хан залишив воду на цих місцях у своїй власності і буде уділяти її бажаючим на окремих умовах?

Досить часто згадуються у формулах «доходи» – всього 93 рази, при цьому дуже часто в одній формулі згадуються два поняття з цієї групи, наприклад «з данями і виходами» чи «з пожитками і доходами». Всього поняття цієї групи присутні в 58 формулах (89 %), що вказує на важливе значення отих «доходів». Однак 7 формул (ЗВ3, ЗВ5, ЗП2, ЗВ6, ЗЛ, ЗЛ2, ЗВ2) все ж таки не містять ніяких «доходів» – чи треба з цього висновувати, що оті «дані й виходи» хан залишив собі?

Для розуміння детального змісту поняти з групи «доходи» ярлики не дають нічого, яка різниця між «данями» та «виходами» – з них зміркувати не можна. Для цього потрібно залучати інші документи, а це не входить у мої наміри.

Поняття з груп «поселення», «адміністративні одиниці» та «люди» згадуються зрідка, і знову виникають запитання на зразок: якщо в формулі ЗТ згадані городи і села, а не згадані люди, то чи це означає, що людей хан залишив у своїй власності? І якщо у формулах ЗЛ, ЗЛ2 згадані люди, а не згадані поселення, то чи це значить, що вказані люди були кочові і не мали постійних поселень?

Думаю, що всі такі запитання – безпредметні. Всі згадані в ярликах формули є не що більше як канцелярські окраси, писарські фіорітури, котрі не означають нічого конкретного, коли їх застосовують до конкретного географічного об’єкта. Можна думати, що повна формула надання повинна була би включати всі перелічені в таблиці поняття, але в такому випадку вона виходила довга, як собача пісня, і писарі лінувались її повторювати, скорочуючи її на власний розсуд (тричі – в ЗВ5, ЗВ6 та ЗП2 – ми маємо навіть формулу скорочення).

З другого боку, могло бути так, що деякі об’єкти потрапили до загальних переліків із документів, де були зазначені якісь спеціальні умови надання, і писарі їх тільки спрощували, але не наважувались перейти до узагальнення на кшталт «всі перелічені об’єкти надаються з усіми названими предметами».

Отже, витягнути з формул у ярликах щось конкретне для соціальної історії конкретних географічних об’єктів не вдається.

Хронологія формул надань

Розглянемо тепер хронологію застосування окремих формул:

Формула Початковий рік Останній рік Число згадок
ВГ 1552 1574 2
ВГ2 1560 1560 1
ВП 1520 1520 1
ЗВ 1461 1560 (1 раз) 6
ЗВ2 1507 (1 раз) 1541 4
ЗВ3 1507 1574 27
ЗВ4 1520 1520 1
ЗВ5 1539 1539 5
ЗВ6 1472 1539 2
ЗГ 1461 1461 1
ЗГ2 1472 1472 1
ЗГ3 1552 1560 2
ЗГ4 1552 1574 2
ЗГ5 1574 1574 1
ЗД 1461 1461 1
ЗД2 1472 1560 7
ЗД3 1472 1574 3
ЗД4 1507 1507 18
ЗД5 1507 1507 1
ЗД6 1513 1513 2
ЗД7 1513 1513 9
ЗД8 1513 1560 3
ЗД9 1513 1513 1
ЗД10 1514 1514 1
ЗД11 1514 1517 8
ЗД12 1514 1514 2
ЗД13 1517 1517 9
ЗД14 1517 1517 1
ЗД15 1517 1517 1
ЗД15а 1520 1520 1
ЗД16 1520 1520 1
ЗД16а 1520 1520 1
ЗД17 1520 1520 1
ЗД18 1520 1520 1
ЗД19 1520 (1 раз) 1532 10
ЗД20 1520 1520 1
ЗД21 1520 1520 1
ЗД22 1532 1532 1
ЗД23 1532 1532 1
ЗД24 1560 1560 1
ЗЗ 1461 1461 1
ЗЛ [1] 1507 1507 1
ЗЛ2 1513 1541 5
ЗМ 1520 1520 1
ЗМ2 1520 1520 1
ЗМ3 1552 1574 1
ЗП 1461 1472 (1 раз) 13
ЗП2 1472 1472 3
ЗП3 1472 1472 1
ЗР 1513 1513 1
ЗР2 1513 1513 1
ЗР3 1513 1513 1
ЗР4 [2] 1514 1532 2
ЗР5 1514 1514 2
ЗР6 1517 1541 2
ЗР7 1520 1520 1
ЗР8 1532 1532 1
ЗР9 1552 1574 2
ЗТ 1513 1513 1
ЛТ [3] 1507 1507 1
ЛТ2 1514 1514 1
ЛТ3 1517 1517 1
ЛТ4 1520 1520 1
ЛТ5 1532 1532 1
ЛТ6 1541 1541 1
ТЗ 1542 1542 1

1. Формули ЗЛ* застосовуються тільки до Глинська.

2. Формули ЗР4, ЗР6 застосовуються тільки до Брацлава.

3. Формули ЛТ* застосовуються тільки до Рязані.

Жовтим тлом у таблиці виділено формули, які зустрічаються тільки один раз. Таких маємо 40, або 61 %. Ясно, що вони застосовуються тільки в одному документі і тільки до одного об’єкта.

22 формули зустрічаються принаймні два рази кожна. При цьому варто звернути увагу, що деякі формули є «приватною власністю» окремих ярликів: ЗД4 вжита 18 разів, але тільки в ярлику 1507 р.; так само ЗД7 – 9 разів, але тільки у ярлику 1513 р., ЗД12 – 2 рази, але тільки в ярлику 1514 р., ЗД13 – 9 разів, але тільки в ярлику 1517 р., ЗП2 – 3 рази, але тільки в ярлику 1472 р., ЗР5 – 2 рази, але тільки у ярлику 1513 р.

До цих шести «приватних» формул треба додати ще принаймні чотири формули: ЗВ п’ять разів зустрічається в ярлику 1461 р., а поза тим – тільки один раз у 1560 р.; ЗВ2 три рази зустрічається в ярлику 1541 р., а поза тим – тільки один раз у 1507 р.; ЗД19 – 9 разів застосована в ярлику 1532 р., а поза тим – тільки один раз у 1520 р.; ЗП – 12 разів застосована в ярлику 1532 р., а поза тим – тільки один раз у 1472 р. Можна думати, що оці одиничні вживання формул, які завжди трапляються перед випадками їх масового вживання, були наслідком самостійної роботи писарів ранніх ярликів і не були зразками для пізніших документів. Зазначені формули також можна віднести до групи «приватних», яка складатиметься з 10 формул. Їх можна вважати винаходами писарів конкретних ярликів, і вони не переходили з ранішого ярлика до наступних.

Із тих 12 формул, що залишилися, маємо 5 рідкісних формул (ЗВ6, ЗГ3, ЗД3, ЗР4, ЗР6), кожна з яких зустрічається по одному разу у двох різних ярликах. Із них ЗВ6 (з землями etc.) застосовується у віддалених в часі ярликах до різних об’єктів, і її також можна вважати винайденою незалежно. А от з іншими формулами ситуація цікавіша.

Так, ЗГ3 застосовується тільки до ріки Дніпра в 1552 і 1560 рр., тому її можна вважати додатковою ознакою зв’язку переліків цих ярликів (нагадаю, що при побудові поданої вище стемми текстів формули надання взагалі не враховувались).

Далі, формула ЗД3 застосовується тільки до Звенигорода, а формули ЗР4 (з виходами) та ЗР6 (з доходами) – тільки до Брацлава. До цього треба додати, що формули ЗЛ* застосовуються тільки до Глинська, а формули ЛТ* – тільки до Рязані, як відзначено вище.

Оці випадки застосування однієї формули спеціально для одного об’єкта, мені здається, можуть відбивати формули якихось документів, які були джерелами для наших переліків. Особливо цікавим виглядає систематичне повторення в групі ЛТ* людей на першому місці, перед землями та водами, і не менш систематично повторення того, що тече. Спокусливо було би бачити в цьому слід якогось особливого документу, який визначав відносини Литви і Рязані, але в згаданому вище договорі Вітовта з князем Іваном Федоровичем нічого подібного нема (згадано тільки стандартні землі і води).

З другого боку, Київ згадано в усіх 15 ярликах, в 6 – зовсім без формули надання, а решта 9 ярликів місять 9 різних формул, немає жодного повторення. Ці варіації можна вважати невеликими, але всеж таки дослівного повторення нема. Наприклад, в 1513 році Менглі-Гірей розщедрився і надав Київ з землями, і з водами, з данями, і пошлинами, а уже наступного року спохопився і надав той самий Київ з виходами, і з данями, і з землями, і з водами, і з доходами. А як же бути із пошлинами? Вони тепер повертаються назад, у розпорядження хана?

Так само 9 рівних формул застосовано до Луцька, ще один ярлик не містить формули; і так далі. Тому кожен випадок застосування однієї формули до одного об’єкту в кількох ярликах може становити інтерес.

Найбільш уживаною в різних ярликах є формула ЗВ3 (з землями і водами), яка зустрічається 25 разів в ярликах від 1507 до 1552 р. Так само широкий хронологічний діапазон має формула ЗД2 (з землями, водами і усіма доходами і пожитками), 5 разів повторена в 1472 р. і потім по одному разу – в 1539 і 1560 роках.

В цілому різноманітність формул надання відбиває скоріше канцелярську процедуру формування документів, ніж реальний стан об’єктів пожалування. І ця процедура залишається незрозумілою, бо здавалось, що переписати без змін один раз підготований перелік простіше, ніж перекомпоновувати його. А от дослівного переписування ми якраз і не маємо.

Тьми і повіти

Термін тьма зустрічається в ярликах від 1507 до 1552 р., при цьому ярлик 1539 р. зовсім їх не згадує, а в 1542 р. маємо тільки один слабкий його відблиск (Wielkie Luczko z państwy – 7-1542). В ярлику 1520 р. термін тьма систематично переданий терміном повіт, так що навіть Яголдаєва тьма перетворилась на повіт (41-1520).

Отже, тьма ярликів (даруйте за каламбур!) не має нічого спільного із ординською адміністративною практикою, натомість свідчить про проникнення польської адміністративної термінології (повіт) у практику ВКЛ. Не випадково найдавніші ярлики 1461 і 1472 років не знають тем ані повітів.

Перекладаючи литовські заготовки на татарську мову, кримські перекладачі мали великі труднощі з передачею поняття повіт, оскільки в практиці Кримського ханства нічого подібного мабуть не було. Тому вони змушені були застосувати термін тумен – дуже далекий за змістом, але зрозумілий для них. При зворотньому перекладі з татарської цей термін формально перекладався числівником (тумен = тьма = 10 000), і так адміністративно-територіальний термін перетворився на термін чисельності.

Ця проблема перекладу іноземної адміністративної термінології добре відома. Наприклад, сучасний український район при спробі перекладу на англійську мову перетворюється на county. Але ж county при зворотньому перекладі перетворюється на графство: Чортківське графство, Новоукраїнське графство, Чугуївське графство. З одного боку, таких графів ніколи не бувало, і в англійського читача може виникнути непорозуміння; з другого боку, county – це все ж таки назва територіальної одиниці, і так виходить хоч трохи зрозуміліше, ніж при транслітерації в rajon.

Така сама історія із сучасними французькими départements. Вони менші за наші області, але більші за райони. І цей термін у нас традиційно не перекладають, а транслітерують: департамент, хоча це слово означає також і «підрозділ міністерства».

Центрами повітів у ярликах виступають такі об’єкти:

Повіт Початковий рік Останній рік Число згадок
Київ 1507 1532 6
Володимир 1507 1520 3
Луцьк 1507 1541 6
Смоленськ 1507 1541 6
Полоцьк 1513 1541 3
Вітебськ 1513 1532 4
Поділля 1507 1541 6
Кам’янець 1507 1513 2
Брацлав 1507 1552 7
Сокаль (?) Сокілець (?) [мабуть, Скала-Подільська] 1507 1541 5
Вінниця 1552 1552 1
Чернігів 1507 1513 2
Курськ 1507 1541 6
Яголдаєва тьма 1472 1560 13
Угромська тьма 1513 1541 4
Рязань 1541 1541 1

Таким чином, після 1541 року повіти зникають з ярликів – у документах 1542 і 1560 р. їх взагалі нема, а згадка Браславль, Веница з тьмами в 1552 і 1574 рр. виглядає випадковою. Так само випадковою виглядає одинична згадка Рязанської тьми в 1541 р.

Але у проміжку 1507 – 1541 рр. повіти супроводжують назви повітових центрів досить систематично. І знову слід думати, що коливання у вживанні / невживанні терміну тьма стосовно одного міста відбиває канцелярську практику, а не реальність володіння. Наприклад, в 1472 р. було пожалувано один тільки Київ, а в 1507 р. – київську тьму (виходить, без Києва?), далі в 1513 р. – Київ із тьмою, а від 1539 року – знову тільки Київ, без повіту. Не думаю, що ці зміни якось відповідають змінам статусу Києва та Київщини.

Отже, поява і наступне зникнення тем / повітів у ярликах – це знову елемент канцелярської процедури, а не відображення змін в адміністрації.

Тільки Яголдаєва тьма та Угромська тьма становлять виняток – їх ми відкладено на десерт.