Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

88. Рід князя Дмитра Путятича

Микола Жарких

88. Рід князя Дмитра Івановича Путятича,
воєводи Київського (с. 31 – 32)

ПС Вітте (83 – 87, в комірках подано номери) Войтович Примітки
88-0 Дмитро Іванович Путятич († 1505 р.)
88-1 (Князя Дмитра) 1 – кн. Дмитро Іванович (88-0), пізніша приписка 173 – Дмитро Семенович Друцький (2 пол. 14 ст.) (?) Дмитро Іванович Красний († перед 1507 р.)
88-2 Князя Данила Друцького 2 – Данило Мстиславич, онук Данила Галицького 174 – друге ім’я Семена Михайловича, батька 88-1 ?
88-3 Князя Михайла 3 175 – відомий тільки з родоводів батько Семена (88-2) ?
88-4 Князя Михайла 4 – син 88-3 176 – Михайло Дмитрович Підберезький († 1399 р.) ?
88-5 Князя Дмитра 5 – син 88-4, згаданий в 1372 р. ?
88-6 Князя Семена 6 – син 88-5, відомий в 1401 – 1422 рр. 177 – як у Є. В. +
88-7 Князя Іоана 7 – Іван Дмитрович Кіндир, брат 88-6 († 1399 р.) 178 – брат 88-4 та 88-6 (але не Кіндир!) ?
88-8 Князя Олександра 8 – син 88-7, жив у 1 пол. 15 ст. 179 – Олександр Дмитрович Підберезький († 1399 р.) ?
88-9 Князя Гліба 9 – син 88-7, жив у 1 пол. 15 ст. 180 – кн. Гліб Друцький, учасник Куликовської битви. Брат Дмитра Семеновича? ?
88-10 Князя Іоана 10, 16 – син 88-6, відомий в 1422 – 1436 рр. 181 – Іван Семенович Баба († після 1422 р.) (?) ?
88-11 Князя Григорія 11, 16 – син 88-6, згаданий в 1422 р. 182 – Григорій Семенович, брат 88-10 († після 1422 р.) +
88-12 Князя Іоана 12, 17 – син 88-6, Іван Семенович Путята, відомий в 1422 – 1440 рр. 183 – як у Є. В. ?
88-13 Князя Василя 13, 18 – син 88-6 Василь Семенович Красний, відомий в 1431 – 1448 рр. 184 – як у Є. В. ?
88-14 Князя Дмитра 14, 19 – син 88-6 Дмитро Семенович Секира Зубревицький, відомий в 1427 – 1470 рр. 185 – як у Є. В. ?
88-15 Князя Василя 20 – син Дмитра Васильовича, невідомий 186 – Василь Іванович Путятич, старший брат 88-0 († до 1496 р.) ?
88-16 Князя Андрія 21 – син Дмитра Васильовича, загинув на Ворсклі в 1399 р. 187 – Андрій Костянтинович Прихабський (думають, що помер до 1515 р., на підставі ПС можна сказати – до 1506 р.) ?
88-17 Князя Михайла 22 – брат Семена Дмитровича (88-6), князь Підберезький, загинув на Ворсклі в 1399 р. 188 – Михайло Іванович Путятич, молодший брат 88-0 ?
88-18 Князя Федора 23 – син кн. Івана Баби, згаданий в 1446 р. 189 – Федір Іванович Бабич Молодший († після 1450 р.) ?
88-19 Князя Михайла 24 – Михайло Семенович Лобан, син Семена Дмитровича (88-6), згаданий в 1431 і 1435 рр. (?) 190 – друге ім’я Костянтина Івановича Бабича, брата 88-18 († до 1442 р.) ?
88-20 Князя Іоана 25 – брат Федора (88-18) 191 – Іван Іванович Бабич, старший брат 88-18 та 88-19 († після 1476 р.) ?
88-21 Князя Василя 26 – син Федора (88-18), Щербатий, помер бл. 1466 р. 192 – Василь Іванович Бабич († після 1485 р.) ?
88-22 Князя Іоана 27 – син Федора (88-18) 193 – Іван Федорович Озерецький († після 1509 р. – можливо, треба змінити?) (?) ?
88-23 Князя Федора 28 – син Федора (88-18), Конопля, помер перед 1475 р. 194 – Федір Федорович († до 1475 р.) ?
88-24 Княгиню Марію 1 – дочка кн. Дмитра Секири (88-14), дружина Семена Семеновича Трабського 195 – ? ?
88-25 Княгиню Фетінію 7 (помилково – Остинья) ? 196 – ? ?
88-26 Княгиню Марію 2 – дочка кн. Семена Кобринського, 1-а дружина Василя Красного (88-13) 197 – ? ?
88-27 Княгиню Анну 5 – дочка кн. Костянтина Івановича Прихабського, дружина кн. Дмитра Федоровича Воротинського 198 – ? ?
88-28 Княжну Соломониду 8 (помилково – княгиня) ? 199 – ? ?
88-29 Княжну Марію 4 (помилково названа княгинею) – дочка кн. Дмитра Федоровича Горського († 1516 р.); мабуть, пізніша приписка 200 (помилково названа княгинею) – ? ?
88-30 Княгиню Ульяну 6 – дружина кн. Дмитра Федоровича Одинцевича 201 – ? ?
88-31 Князя Дмитра 29 – Дмитро Іванович Красний, онук Василя Семеновича (88-13), помер перед 1507 р. 202 – Дмитро Путятич (88-0) Згоден з Л. В.
88-32 Княгиню Марію. Кінець 3 – дружина кн. Федора Федоровича Коноплі (88-23) 203 – мабуть, дружина Дмитра Путятича ?

Хто примножує мудрість – примножує печаль, сказав Еклезіаст. Порівнюючи погляди двох коментаторів на цей розділ, ми бачимо, що тільки 4 записи (можливо) примножують мудрість, а 28 – незаперечно примножують нашу печаль, бо належать до розряду xvantasia bezpidstaviensis.

Перш за все, треба зазначити, що всі здогади «загинув на Ворсклі», «помер у 1399 р.» – неприйнятні. Я розглядав можливі ототожнення загиблих і не знайшов там незаперечних представників роду Друцьких. Може, вони там є, а може, і нема. Це додає нам печалі, але не додає мудрості.

Попри те, що запис зроблено одним заходом (про що свідчить слово кінець), він ділиться на 4 блоки:

(1) – князь Дмитро (88-1) – пізніша приписка.

(2) – основний блок (88-2 – 88-29), який починається важливою згадкою титулу Друцький (88-2); перелік ретельно упорядковано: князі – княгині – княжни;

(3) – княгиня Ульяна (88-30);

(4) – князь Дмитро (88-31), княгиня Марія (88-32).

Блоки (3) та (4), на мою думку, додані уже після упорядкування блоку (2), але перед тим, як розділ вписано до ПС.

Незаперечно, що блок (2) було підготовано князем Дмитром Івановичем Путятичем. Він відомий з 1455 р., від 1492 р. був київським воєводою, помер на початку 1505 р. [Вольф, 62]. Слідом за Л. Войтовичем можна припускати, що він мав намір внести цей перелік до ПС, але не встиг цього зробити – його спіткала смерть. Тому можна погодитись, що Дмитро (88-31) – це сам Дмитро Путятич.

Імена дружин та дочок князів Друцьких нам майже невідомі, тому не випадково Л. Войтович відмовлявся від їх ототожнення. Не знаємо ми й імені дружини Дмитра.

Для з’ясування обставин внесення розділу до ПС ми маємо унікальний документ – грамоту короля Олександра від 29 квітня 1506 р., якою король дозволяє князю Михайлу Глинському роздати частину майна померлого Дмитра Путятича на церкви й монастирі [Акты западной России, Спб., 1846 г., т. 1, № 224, с. 369 – 371].

Перш за все, з цієї грамоти ми бачимо, що князь Дмитро похований у Печерському монастирі. За життя він не зробив запису на помин батьків, і Глинський зробив запис Печерському монастирю на помин душ самого Дмитра і його батьків (для нас істотно, що немає згадки про дружину Дмитра чи про дальших родичів).

Глинський дав по 10 кіп грошів (по 600) для вписування в наступні синодики: митрополичий (в Новгородку Литовському), смоленський, полоцький, володимирський, луцький, туровський, перемишльський, холмський – тобто в усі синодики православних єпископських кафедр Литви і Польщі.

Оскільки грамота дає дозвіл на всі ці внески, ми фактично маємо план розподілу майна, який ще належало виконати (мабуть, у найближчі місяці). Отже, ми маємо тверду дату – середина 1506 року – для вписування цього розділу до ПС. Блок 2 має трохи ранішу дату – не пізніше кінця 1504 р. (ще за життя Дмитра Путятича).

Якщо це все було так, то приписаний на верхньому полі сторінки князь Дмитро (88-1) міг бути якимось родичем Дмитра Путятича, який помер пізніше, хоча б Дмитром Івановичем Красним (помер до 1507 р.) [Вольф, 59]. Але приписка могла бути зроблена і значно пізніше.

Генеалогія князів Друцьких до початку 15 ст. складається із суцільних пізніх вигадок. Наприклад, князь Гліб Друцький з’являється на Куликовому полі тільки на сторінках Вологодсько-Пермського літопису, тобто бл. 1538 р. Текст цього літопису заснований на оповіданні трохи ранішого Никонівського літопису (бл. 1520 р.), в якому прецінь ніякого Гліба Друцького нема, натомість є Гліб Брянський (так само чисто літературний князь).

Але ця навіть вигадана генеалогія [Вольф, 64] не знає ніякого Данила Друцького! Отже, маємо очевидний висновок: Дмитро Путятич уявляв собі генеалогію свого роду зовсім не так, як уявляли її пізніші дослідники на підставі документальних звісток.

Відкидаючи літературних і сумнівних князів і виділяючи тільки тих, хто помер перед 1506 роком, звертаємо перш за все увагу на ім’я князя Григорія Семеновича Друцького, згаданого в 1422 р. [Вольф, 59]. Ім’я Григорій серед князів – відносно рідкісне, тому можна з певною обережністю припускати, що в позиції 88-11 записаний саме він.

Цей Григорій мав сина Василя, згаданого в 1450 і 1466 роках (в 1488 р. маєтками розпоряджалась уже його удова). В ПС ми маємо трьох Василів – 88-13, 88-15, 88-21, серед яких, мабуть, знайшлося місце і йому. На ці місця в ПС можуть претендувати також Василь Красний (брат Григорія, 1431 – 1448 рр.), Василь Путятич (родоначальник князів Горських, помер перед 1496 р.) та Василь Бабич (згаданий в 1485 р.). Отже, маємо 4 кандидатів на 3 місця в ПС, і будь-який розподіл цих місць вимушено буде довільним.

Названі особи були стриями (братами батька) та братами у других Дмитра Путятича. В ПС ми маємо цілих п’ять Іванів – 88-7, 88-10, 88-12, 88-20, 88-22, а історичні звістки маємо про Івана Семеновича Путяту (1422 – 440 рр., батька Дмитра), Івана Семеновича Бабу (1422 – 1436 рр., брата Івана Путяти), Івана Івановича Бабича (1472 – 1476 рр.). Інші Івани з Друцьких були ще живі в 1506 р. Знову розподіл місць довільний.

Далі, для двох Федорів у ПС (88-18, 88-23) ми маємо згадки про Федора Бабича (1446 р.) та його сина Федора Коноплю (1466 р.) – розподіл місць довільний.

Князів на ім’я Михайло в ПС маємо чотирьох (88-3, 88-4, 88-17, 88-19), а історичну згадку маємо тільки про Михайла Семеновича Болобана, убитого в 1435 р. під Вількомиром (це якщо прийняти припущення, що він – із князів Друцьких [Вольф, 57]. Але підстави для такого припущення – не більші, ніж для князів, загиблих на Ворсклі).

Можна погодитись із припущенням, що Семен (88-6) – це дід Дмитра Путятича, бо більше Семенів серед Друцьких ми не маємо.

Таким чином, із 32 імен ми можемо більш-менш переконливо пояснити тільки 4; решта 28 імен залишаються загадковими. Мудрості дуже мало, а печалі аж надто багато.