Розділи 201 – 220

Микола Жарких

201. От Успения – Дмитра… (с. 53)

29 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку схимницю Олександру (в 9-й позиції), іноку схимницю Варвару (17), схимника інока Трофима (26).

На мою думку, тут згадано наступне (після розділу 196) Успіння – тобто 15 серпня 1518 р.

202. Рід ігумена Спаського з Дубна (с. 53)

15 імен чоловіків і жінок впереміш.

Цей запис (здогадно – 1518 року) засвідчує існування Спаського монастиря в Дубно. «До 70-х рр. XVI ст. про монастир нам практично нічого не відомо» [Сергій Горін , Спасо-Преображенський і Хрестовоздвиженський монастирі (до середини XVII СТ.) – Дрогобицький краєзнавчий збірник, 2011 р., т. 14-15, с. 141]. Тепер ми маємо безспірне раннє свідоцтво його існування.

203. От Рождества Христова – Василису… (с. 53)

28 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноієрея Микули (! 5), Порасії (! 11), Устинії схимниці (! 15), священноієрея схимника Єфрема (27).

Це уже третя згадка про Різдво (після розділів 187 та 199) – на мою думку, означає 25 грудня 1518 р.

204. З Вінниці Волосович рід вписав (с. 53)

Іоана, Агафії (!), Федору, Ульяну. Кінець.

Такого роду у Бонецького немає.

205. Сергія… (с. 54)

24 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Євсевія (15), інока Іону (16), схимницю Олександру (18).

206. От Великодня – Радіона… (с. 54)

17 імен чоловіків і жінок впереміш.

Цей Великдень, на мою думку, позначає 24 квітня 1519 р. Це вже третя згадка Великодня після розділів 191 та 200.

207. Рід попа Порецького (с. 54)

Ієрея Діонісія, Івана, Ксенію. Кінець.

Можна припустити, що цей піп був із на Волині, хоча не можна виключити, що Порецький походить від Поріччя (таких сіл є ).

208. Анни… (с. 54)

Анни (!), Романа, Стефана.

209. Рід князя Матвія Микитинича (с. 54)

(1) Князя Федора, князя Дмитра, князя Федора, князя Івана, князя Микиту, княгиню Євдокію, іноку княгиню Єфросинію, княгиню Анастасію.

(2) Семена, Дмитра.

(3) Князя Йова, Феодосію, княжну Анастасію, княгиню Меланію, князя Василя, князя Михайла, князя Петра.

(4) Ульяни схимниці (!), Якова, Семена, Олексія, Фотія, Филипа, Авдотью. Кінець.

Над розбором цього запису уже працювали дослідники [Є. В., 108 – 112; Л. В., 217 – 232], але переконливих результатів немає. Про самого князя Матвія маємо досить багато звісток з 1501 – 1539 років [Вольф, 116 – 118]. З них видно, що він був адміністратором маєтків королеви Олени, і припускають, що він прибув із Москви у її почті (проте збережений перелік членів почту його не містить).

Спроби пояснення запису в ПС і взагалі генеалогії цього роду розбиваються на одному й тому ж місці: невідомо, ким був князь Микита, його батько.

Слід знати, що в синодику Супрасльського монастиря також є запис «Рід князя Матвія Никитича»: князя Матвія, князя Петра, князя Михайла, князя Іоана, княгиню Фетінію, княгиню Вассу [Археографический сборник документов, относящихся к истории северо-западной Руси. – Вильно: 1870 г., т. 9, с. 457]. Оскільки тут згадано самого князя Матвія (та, мабуть, його першу дружину Фетінію), цей запис належить до пізнішого часу, не раніше 1539 р.

210. Федора… (с. 54)

6 імен чоловіків і жінок впереміш.

211. З Калуги Матвій Петров рід вписав (с. 54)

6 імен чоловіків і жінок впереміш, завершено словом кінець.

212. Іноку схимницю Полінарію… (с. 54)

14 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку схимницю Полінарію (1), ієрея Венедикта (9).

213. Рід Костин Кондратовича
з Нова городка Северского (с. 54)

10 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноки Феодосії (! 5).

В 4-й позиції бачимо ім’я Кондрат – мабуть, батька того Костя, що зробив запис. Зі звісток про рід Кондратовичів [Бонецький-1, – 138] бачимо, що Кондрат (4 чв. 15 ст.) мав сина Михайла, але імен інших представників цього роду в ПС немає. Можливо, що «наші» Кондратовичі не пов’язані з історичним родом.

214. Олізара… (с. 54)

(1) Олізара.

(2) Княгиню Февронію.

(3) Марію, Мамелфу, Мамелфи (!), Дмитра, Ігнатія, Іллі (!), Іоана, Лазаря, Михайла.

215. Рід Садилов (с. 54)

Григорія, Діонісія, Агафію, Матвія, священноієрея Артемія.

Роду Садилов у Бонецького немає.

216. Рід князя Василя Масальського (с. 55)

(1) Інока схимника князя Мисаїла, князя Петра, князя Петра.

(2) Івана, Пелагею, Івана, Омеляна, іноки Наталі (!).

В імені Василя Масальського Є. Вітте бачила князя Василя Юрійовича, згаданого в 1470 р. [Є. В., 61; Вольф, 231], а Л. Войтович – князя Василя Михайловича, відомого в 1500 – 1521 рр. [Вольф, 232] (це останнє припущення здається мені більш вірогідним).

Чи справді під іменем Мисаїла ховається князь Михайло Васильович, згаданий в 1495 р. [Вольф, 232], як припускали обидва дослідники – сказати з упевненістю не можна.

На роль Петра (216-1-2) одностайно пропонується Петро Михайлович Масальський, котрий помер в 1496 р. [Вольф, 232], з чим можна погодитись.

Хто був князь Петро (216-1-3) – неясно, висловлені припущення виглядають занадто натягнутими.

Можна думати, що запис був зроблений за життя кн. Василя Михайловича, отже, до 1521 р.

217. З Рильська рід Мо[й]зиков (с. 55)

Семена, Ірину, Анастасію, Семена, Антона, Степана, Олексія, інока Герасима. Кінець.

218. Захарію… (с. 55)

Захарію, Кузьму, Степана.

219. Рід пані Семенової Патрикеєвича з Волині (с. 55)

Дмитра, Анастасію іноку. Кінець.

Такого роду у Бонецького я не знайшов.

220. Інока Варсонофія… (с. 55)

Інока Варсонофія, інока Феогноста, іноку Улиту.

На полі проти цього запису зроблена приписка: «Архімандрит вписав».