Розділи 281 – 300
Микола Жарких
281. Война Боговитинович жену свою уписав – Євдокію (с. 63)
Розділ складається з одного імені Євдокії.
Война був сином Богуша Боговитиновича, згадувався в 1536 – 1545 роках як власник Шумська (в сучасній Тернопільській області) [Бонецький-1, ]. Тут ми маємо додаткову і трохи ранішу звістку про нього. Нижче (розділи 293, 297, 300) маємо ще три записи цього роду.
282. Костянтин Жаба рід свій уписав (с. 63)
Костянтина, Матрони (!), Олену, ієрея Антонія, Матрону, Іоана, Агафію, архімандрита Олексія, Анни (!).
Про Костянтина Жабу ми не маємо прямих свідчень, але відомі його сини – смоленський боярин Семен (у 1510 – 1541 рр.), троцький підключник Василь (у 1518 – 1540 рр.) та Іван (1551 р.) [Бонецький-1, ]. Можливо, запис зробив його четвертий син, теж Костянтин, який в документах не згадується.
Чи архімандрит Олексій очолював Печерський монастир? Таке може бути, оскільки при інших іменах архімандритів ми часто бачимо вказівку на відповідний монастир. Відсутність такої вказівки в даному випадку може свідчити, що Олексій був своїм, печерським архімандритом.
283. Рід пана Семена Бабинського (с. 64)
77 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Іоана схимника (3), ієрея Іоана (18), ієрея Данила (22), схимника Герасима (31), схимника Кузьми (! 32), Фірса (33), іноку Марію (37), іноки схимниці Марії (! 48), схимниці Євдокії (! 52), інока Мисаїла (58), інока Феодосія (68).
Роду Бабинських у Бонецького немає.
284. Рід пана Михайла Халецького (с. 64)
Михайла, Матрони (!), Авдотью, Анастасію, Терентія, Анастасію, Феодосію. Кінець.
Михайло Михайлович Халецький відомий в 1522 – 1534 рр. як овруцький староста [Бонецький-1, ]. Безперечно, тут записаний його рід, і на першому місці стоїть ім’я його батька – теж Михайла.
285. Інока схимника Геронтія… (с. 64)
17 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока схимника Геронтія (1), інока Іону (4).
286. Рід з Нова городка Сіверського Рагозин (с. 64)
Анастасію.
Ще один розділ, котрий складається тільки з одного імені. Є історичні звістки про рід Рагоза / Рагозич з середини 16 ст. [Бонецький-1, ], але навряд чи він має стосунок до Новгорода-Сіверського.
287. Рід ігумена з Нова городка
Симонов Троїцького (с. 64)
51 ім’я чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Симона (6), інокині Єфросинії (! 10), інока Па[ї]сія (11), іноку схимницю Марем’яну (! 12), інока Германа (21), іноку Понарію (32), іноку схимницю Єфросинію (33), інока схимника Арсенія (36).
Троїцького монастиря у Новгороді-Сіверському не знає жоден довідник [Строев П.М. Списки иерархов и настоятелей монастырей Российской церкви. – Спб.: 1877 г.; Зверинский В.В. Материалы для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи. – Спб. : 1890 – 1897 гг., 3 тт.; Денисов Л.И. Православные монастыри Российской империи. – М. : 1908 г.]. Назва міста подана в такій самій формі, як і в попередньому розділі, і не повинно бути сумніву, що йдеться саме про Новгород-Сіверський.
Щоб заспокоїтись цілком, я все ж подивився, чи нема такого монастиря у Новгороді Великому. Виявилось – у самому місті нема, а біля міста є Клопський Троїцький монастир [Строев, стб. 69]. Не думаю, що це він тут згаданий.
288. Рід пана Богдана Корсаковича (с. 64)
18 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока схимника Якима (10), схимниці Євпраксії (! 11).
Рід Корсак / Корсакович відомий з кінця 15 ст. [Бонецький-1, ], але історичні імена його членів майже не перетинаються з іменами в ПС (за винятком одного Андрія). Мабуть, в ПС ідеться про якийсь інший рід.
289. Священик Савлук з Острога
Є [5] душ вписав (с. 65)
Іоана, Агафію, ієрея Григорія, ієрея Андрія, Марфи (!).
Роду Савлук у Бонецького немає; таке прізвище досить поширене в Україні й нині.
290. Викура Є [5] душ вписав (с. 65)
(1) Якова, Марфи (!), Нифонта, Анисима, Матвія.
(2) Федора, Леонтія, Семена, Наума, Іоана, Іоана, схимниці Тетяни (!), священноінока Германа, Олексія.
Маємо згадку про мстиславського боярина Михайла Костянтиновича Вигуру з 1547 р. [Бонецький-1, ], але він жив пізніше від цього запису в ПС. Ще пізніше, від 1572 р., у Києві відомо кілька носіїв цього прізвища (католиків?) [. – Звід пам’яток історії та культури України, 1999 р., Київ, т. 1, ч. 1].
291. Рід Яцка боярина жеславського (с. 65)
15 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Февронію схимницю (6), Василя схимника (7), схимниці Аграфени (! 9).
Маємо згадку про віленського боярина Миколая Юхновича Яцковича з 1551 р. [Бонецький-1, ], але сумнівно, чи він має стосунок до «нашого» Яцка. Жеслав – стара форма назви (біля Мінська в Білорусії).
292. Рід Семена Мамича (с. 65)
10 імен чоловіків і жінок впереміш.
Роду Мамич в довіднику Бонецького немає.
293. Рід пана Богуша писаря господарського (с. 65)
Павла, Анастасію, Михайла. Кінець.
Богуш-Михайло Богушевич Боговитин від 1500 р. був писарем литовським, помер в 1529 р. [Бонецький-1, ]. В документах він постійно іменувався мирським іменем Богуш, і тільки в тестаменті названо обидва імені. Можливо, в іменах Михайла і Павла ми маємо хрестильні імена його батька Богуша та діда – Боговитина.
Запис зроблено ще за життя Богуша, до 1529 р. Вище (розділ 281) ми вже бачили запис Войни Боговитина, брата Богуша. Далі (розділи 297, 300) маємо ще два записи цього роду.
294. Зеновію… (с. 65)
80 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Андрія (4 Зубко із Слуцька – приписано на полі), інока Остафія (10), Євфимію (19 мати Козинського – приписано на полі), священноієрея Анисима (26), інока Сергія (60), іноку Василису (66), священноінока Іони (! 68), священноієрея Євстафія (70 ігумена Видубицького – приписано на полі).
Роду Зубко у Бонецького немає; таке прізвище досить поширене в сучасній Україні. Про рід Козинських маємо звістки з кінця 15 – 1 пол. 16 ст. [Бонецький-1, ], вони володіли селом (нині – Рожищенського району Волинської обл.); але про Євфимію там згадок немає.
Видубицького ігумена Євстафія в довіднику немає [Строев П.М. Списки иерархов и настоятелей монастырей Российской церкви. – Спб.: 1877 г., стб. 23]. Наш запис дозволяє трохи відсунути час відновлення монастиря до початку 16 ст.
295. Семен старець вписав рід свій (с. 66)
10 імен чоловіків і жінок впереміш.
296. Іоана… (Лук’яновича з Житомира) (с. 66)
Іоана (Лук’яновича з Житомира – приписано на полі), Сергія, Якова, Євдокію.
Роду Лук’яновичів в довіднику Бонецького немає.
297. Рід пана Боговитинова (с. 66)
45 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Віру (5), інока схимника Льва (8), Фрола (34).
Це вже третій запис роду Боговитинів (також розділи 281, 293, 300), але ніяких історичних імен цей розділ нам не додає. Враховуючи, що перше ім’я – Петро – було вишкрябане, можна припустити помилку писаря: він хотів був записати цей рід, але потім щось йому завадило, і він вписав його далі як розділ 300.
298. Рід пана Івана Кошки (с. 66)
Івана, княгиню Анастасію, іноку Полінарію, Семена, Марію. Кінець.
Смоленський намісник Іван Іванович Кошка відомий у 1492 – 1509 роках [Бонецький-1, ], це безспірно його запис. Ми не знаємо точно, коли він помер, і можна думати, що Іван, записаний на першому місці – це його батько. Але знаємо, що його зятем був князь Іван Вяземський [Вольф, 551]. Тепер ми можемо не сумніватись, що дочку Кошки звали Анастасія – досить рідкісний випадок!
299. Михайла… (с. 66)
9 імен, з них тільки одне жіноче; відзначаємо інока Пахомія (6).
300. Рід пана Богуша писаря господарського (с. 66)
(1) Схимника Єліферія.
(2) Князя Івана, князя Івана, князя Якова, князя Володимира, князя Михайла, князя Романа, князя Івана.
(3) Павла, Михайла, схимниці Марфи (!), Фекли.
(4) Княгині Федори, княгині Василиси, княгині Агрепени, Марії, княжни Катерини (!).
(5) Ірини (!), Семена, Глікерію.
(6) Князя Івана.
(7) Феодосії (!), Георгія, Анни (!), Йосифа, Акилини, Варвари (!), Данила, Івана.
(8) Івана Боговитина, Ульяни, Анастасії, Анастасії (!), Михайла, Домни, Анни (!), Петра, Павла, Данила, Анни (!). Кінець.
В роду Боговитинів в ранній час нам відомі Іван Львович Боговитин (у 1518 – 1526 роках) та його брат у других Іван Богушевич Боговитин (від 1526 р., помер у 1551 р.) [Бонецький-1, ]. За хронологією в цьому розділі ПС міг бути записаний тільки Іван Львович. Але він був братом у других Богуша-писаря, не належав до роду цього останнього. Тому може бути, що тут записаний якийсь інший Іван, скажімо, померлий у молодих літах (і тому невідомий у джерелах) син Богуша.