Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Розділи 401 – 415

Микола Жарких

401. Рід Євлашкович з Мінська (с. 83)

Євлампія, Анни, Любові, Євфимії (!), Климентія, Стефана, Лук’яна, Петра.

Рід Євлашковичів відомий у 1478 – 1520 рр. [Бонецький-1, 108]. Перший його представник – Євлашко Федорович (1478 р.), мабуть, записаний тут як Євлампій. Інші представники роду мали імена Зенько, Волчко, Василь.

402. Сії душі вписав Іван Шкетков
за сермяги (с. 83 – 84)

76 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Фетінію (в 11-й позиції), іноки Євпраксії (! 12), Сопон (! 14), Увара (25), священноієрея Тита (26), священноієрея Василя (27), схимника Іону (32), Амелфи (! 45).

Роду Шкеткових у Бонецького немає. Заголовок, ясна річ, стосується лише кількох перших імен в розділі.

403. Герман почав (с. 84)

(1) пані Улита (!), Дмитра, Стефана, Анни.

(2) ієрея Якова, Прокопія, Полінарію (ці душі Г [3] вписані за сукно і за Псалтир дві душі – приписка на полі).

(3) Євфимію, Арефу [вписані за Псалтир].

(4) Ірину, Івана, Ганю, Митрофана, Феклу, Ірину.

(5) Агафію, схимника Іону, Федору, Ісидора, Андрія (пономар – приписка згори). Кінець. (Ці уписав Андрій пономар Стародуба – приписка на полі.)

404. Василису… (с. 84)

27 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноінока Феодорита (4), священноінока Антонія (5), іноку Єфросинію (6), Лук’яна (12 – іконник – приписка на полі), Прокла (15), Віри (! 23), іноки Марем’яни (! 26).

405. Рід князя Михайла Васильовича Ромодановського (с. 84)

(1) Інока князя Мисаїла, інока князя Васіана, княгиню Євфимію.

(2) Семена, Авдотьї, Зиновії (!), Христину, Семена, Ірину, Леонтія, Феодосію, Назара, Тетяни (!), Дорофея, Фекли (!), Матфей (!), Марію, Феодосію, Івана, Петра, Василису, Івана, Авдотья (!), Федору, Власія, Анна (!), Семена, Якова, Пелагеї (!), Михайла, Євдокії (!), Калентій (!), Зиновій (!), Олтуфія, Марії (!).

Хто такі ці князі Ромодановські – з упевненістю сказати важко. У першого князя Ромодановського – Василя 1-го Федоровича – були зокрема сини Василь 2-й, Семен (розділ 158) та Михайло 1-й. У Василя 2-го був син Михайло Васильович 2-й (Козлок).

Л. Войтович припустив, що Мисаїл – це Михайло 1-й, а Васіан – Василь 2-й Васильович [Л. В., 323, 324]. З одного боку, ми не маємо ніяких вказівок, що ці князі прийняли чернецтво; з другого боку, Ромодановських не було так багато, щоб серед них можна було знайти кращих кандидатів. Приймаючи ці припущення, можна думати, що запис зробив князь Михайло 2-й Васильович, який згадувався в 1500, 1522 рр. На жаль, про всіх цих князів ми майже нічого не знаємо.

406. Інока Семена… (с. 84)

Інока Семена, Марфи (!), Ульяну, Анни (!).

407. Рід пана Михайла Скипорова
дворянина короля його милості (с. 84)

Семена, Ульяни (!), Федора, Василя, Івана, Феодосії, Василя, Івана, Христофора, Павла. Кінець.

Вище (розділи 45, 130, 143) ми бачили записи роду Скипоря, але не можна визначити, у якому спорідненні з ними був цей Михайло.

На полі проти цього запису зроблена приписка: как архимандрит Антоний приехал. Архімандрит Антоній 23 квітня 1524 р. отримав королівську грамоту із затвердженням на посаді [Акты западной России, Спб., 1848 г., т. 2, № 126, с. 155]. Але вже 17 червня 1525 р. король видав подібну грамоту для архімандрита Ігнатія, який очолював Печерський монастир до Антонія і тепер – після нього [там само, № 135, с. 161 – 162]. Але Антоній невдовзі, 20 липня 1528 р., виклопотав собі королівську грамоту на доживотне управління Печерським монастирем [там само, № 154, с. 189]. Слід думати, що приписка стосується саме цього «другого пришестя» Антонія, котре можна датувати 2 пол. 1528 р. або трохи пізнішим часом.

408. Калентія… (с. 85)

Калентія, Зиновію, Євтихія, Марію, інока Семена, Марфи (!), Юліанію, Анну, Андрія, Полінарію.

На полі цієї сторінки є приписка: Андрій пономар із Стародуба И [8] душ вписав – не означено точно, до якого розділ це відноситься.

409. Сії S [6] душ пан Василь Гостський вписав (с. 85)

(1) Архімандрита Іону, Павла, Станіслава, Григорія, Іоана, Ульяну.

(2) Семена (Белчич – приписано над іменем), Василя, Глікерію.

Вище (в розділах 250, 366) ми вже мали записи Богдана Гостського, а тут, напевно, маємо запис, зроблений його сином Василем (відомий від 1527 р., помер бл. 1537 р.) [Бонецький-1, 92]. Він мав братів Івана (згаданий в 1506 р.), Олександра (згаданий в 1509 р., помер 1510 р.) та сестру Юліану (згадану в 1527 р.). Можливо, останні два імені стосуються брата і сестри Василя.

Слідом за розділом 366, вписаним Богданом Гостським, іде запис жидичинського архімандрита Іони (розділ 367). Можливо, він ще раз згаданий в цьому розділі (і можна припускати якийсь зв’язок між родом Гостських і цим архімандритом).

Роду Белчичів у довіднику Бонецького немає.

410. Рід пана Івана Шпрайського (с. 85)

(1) Михайла, Євфимію, Іоана, Софонія.

(2) Василя, Ксенію, Іоана, Агафію, Харитона.

(3) Афанасія (Биковський – приписано на полі), Євстафія, Феодосію, Іоана, схимниці Юстинії (!), схимника Геронтія, Григорія, Стефана, ієрея Прокопія, інока Фадея, Іоана.

(4) Пелагею (Левон душу вписав – приписано на полі).

(5) Матвія, ієрея Григорія, Авдотью, Власія, Йова, Ульяну, Ареста, Марію, Василису, ієрея Леонтія, ієрея Ігнатія, ієрея Семена, Анастасії, Тетяни, Агафії (!), Семена, Макарія, Єфросинію, Филипа, Омеляна з Берестовиці.

(6) (Рід пана Семена Маринича з Мінська – приписано на полі) Схимника Іону, Івана, Феодосію.

(7) Василя, священносхимника Олександра, Агафію, Олену, Леонтія, Кузьму, Михайла, Агафію, Григорія, Акулину, Євдокію, Федора, Анастасію, Йосифа, Юрія, Ульяну, Тимофія, Євдокії (!), Саву.

Вище (розділ 367-3) ми вже бачили запис Івана Шпрайського – перекреслений, мабуть, тому, що Івана помилково вписали в число померлих. Тут Іван згаданий як ініціатор запису, ще живий.

Рід Биковських уже згадувався вище (розділи 268-2, 305-2, можливо, 165). Афанасій Михайлович Биковський згадувався в документах на поч. 16 ст. та в 1510 р. [Бонецький-1, 18], тут ми маємо відносно точно датовану звістку про його смерть.

Берестовиця, з якої походив Омелян – я думаю, означає сучасну Велику Берестовицю у Гродненській області в Білорусії.

Роду Мариничів у довіднику Бонецького немає.

411. Рід Покалевськоє Стефанида Денисівна
з Овруча… (с. 85)

(1) Іоана, Акулину.

(2) Хвоми, Євги (! уписав син Дмитрі[в?] В [2] душі – приписано на полі).

(3) Дмитра, Діонісія.

Роду Покалевських у довіднику Бонецького немає. Але прізвище майже безсумнівно пов’язане із селом Покалів у 15 км від Овруча.

412. Омеляна… (с. 85)

(1) Омеляна, Феодосії (! Андрій Михалевич – приписано на полі).

(2) Андрія, Анни (! Борис Осмакович уписав батька і матір – приписано на полі).

(3) Федори (!), Якима.

На цій сторінці є ще дві приписки на полях: Супрун душу уписав Олександра, Данило Якимович зі Мстиславля уписав дві душі.

Родів Михалевичів та Осмаковичів у довіднику Бонецького немає.

413. Афанасія… (с. 85)

(1) Афанасія, іноку схимницю Євдокію, Стефана.

(2) Захарія, Євдокії (з Чернігова Афанасій Василів син Счербинич уписав В [2] душі – приписано на полі).

(3) Антонія, Олени (!), Аксинію, Катерину, Григорія, Андрія.

Роду Щербиничів у довіднику Бонецького немає.

414. Рід священика Богдана
святого Николи служителя з Путивля (с. 86)

Інока Іону, Марфу, інока схимника Назарію, інока схимника Мисаїла, Ігнатія.

415. Рід Івана Сидоровича міщанина київського (с. 86)

Пом’яни Господи Івана, Степана з Остра, Якова.