Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Розділи 241 – 260

Микола Жарких

241. Рід Льва Тимковича (с. 58)

Тита, Анну, Феклу, іноку схимницю Наталю, Ірину.

Заголовок і перші три імені дописано на полі, так що може бути тут і два блоки. Роду Тимковичів у Бонецького немає.

242. Діонісій почав вписувати
на Зішестя святого духа Июня Θ [9] – Филипа… (с. 58)

12 імен чоловіків і жінок впереміш.

Дата, згідно наших міркувань, позначає 9 червня 1522 р. Діонісій – четвертий писар ПС.

243. Семен Айгустов вписав отця та матір (с. 58)

(1) Андрія, Євфимії (?).

(2) Харлампія, Василя, інока Закхея, іноки Федори (!), інока Алімпія, Олексія, інока Ігнатія, Василя, Василису, Йосифа.

Роду Айгустових / Августових у Бонецького немає. Далі, в розділі 334, є запис ченця Сильвестра Айгустова – чи не цього Семена?

244. Василь Захаров із Стародуба
рід свій вписав З [7] душ (с. 59)

(1) Захарія, Аксинії (!), Григорія, Василя, Захарія.

(2) Князя Володимира, княгині Марфи (!).

(3) Павла, ієрея Сильвестра, Федора, Єфросинії (!), Іоана.

Хоча Василь збирався вписати 7 імен, в першому блоці записано їх тільки 5 – думаю, якась помилка писаря, бо князі явно до цього блоку не належать.

245. Рід пана Василя Жеребятича да Грицков Дидин (с. 59)

44 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Варвари іноки (! в 6-й позиції), Павла ієрея (17), Єпіхарію (24), інока Варсонофія (27), Понарію (33), Понарію (34), інока Діонісія (39).

Київський зем’янин Васько Жеребятич відомий зі згадки 1508 р., коли він отримав село Опачичину [Бонецький-1, 424]. Це село, я думаю, потім звалось Опачичі (нині – в зоні відселення Чорнобильської АЕС). Далі, в розділі 278, записаний сам Василь, уже покійний.

При Грицька Дидина я не вмію нічого сказати.

246. Олексій міщанин мінський рід свій вписав (с. 59)

(Олексія – пізніша приписка на полі), Григорія, Карпа, Агафії, Олени, Григорія. Кінець.

247. Труфена… (с. 59)

16 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Мисаїла (3), Аносію (4)

248. Ноября КД [24] Богдан полату взял –
Самойла… (с. 59)

(1) Самойла, Йосифа, Катерину, Конона, Власія, Якова, схимника Онуфрія.

(2) Князя Василя, княгиню Аграфену.

(3) Якова, Феодосію, Євдокимію, Олену.

Богдан – п’ятий писар ПС. Невже це його чернече ім’я? Дата, згідно зроблених припущень, позначає 24 листопада 1522 р.

249. Рід Івана Доментієва (с. 59)

16 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноінока Протасія (1), інока Йосифа (12).

250. Рід пана Богдана Гостського (с. 59)

Гаврила, Марії (!), Бориса, Олену.

Є. Вітте припускала, що запис зробив Василь Богданович Гойський (помер бл. 1537 р.), а Богдан, згаданий у заголовку – це литовський підчаший Богдан Сенькович Гойський, відомий в 1488 – 1495 рр. [Є. В., 141; Бонецький-1, 92].

Але типово записи «рід такого-то» робилися з ініціативи того, хто згаданий у заголовку, і я не бачу підстав робити тут виняток. Окрім того, в записі ми не бачимо імені Сенька – батька Богдана.

Тому якщо вважати Гаврила і Марію батьками нашого Богдана, то цей Гаврило хіба би міг сином Богдана Сеньковича, невідомим з документів. Нижче (розділ 366) є ще один запис роду Богдана Гостського.

251. Рід пана Юхна Сеньковича з Волині (с. 59)

Луку, Євдокію.

Маємо згадки з 1 чв. 16 ст. про Сеньків / Сеньковичів [Бонецький-1, 310], але потрібних нам імен там немає.

252. Рід пана Джуси Олександра з Волині (с. 59)

Олександра, Анастасії (!), Сергія, Пелагеї (!), Сергія, Агафію.

Розділ упорядкований за принципом чоловік + жінка. Волинський зем’янин Олександр Джуса (Дчуса) відомий зі згадки 1543 р. [Бонецький-1, 44]. Він міг би зробити цей запис, Олександр, згаданий у першій позиції, міг би бути кимось із його предків

253. Рід уставника Іони (с. 59)

37 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноінока Родіона (1), священноінока Іону (2), Мамонта (8), схимника Давида (11), Василиска (! 12), священноієрея Федора (19), схимниці Федори (! 20), священноієрея Іоана (22), схимниці Марії (! 23), схимниці Єфросинії (! 35). Запис завершено словом кінець.

Український тлумачний словник пояснює, що уставник – це особа, яка завідує порядком читання і співу у церкві (так подає й митрополит Євгеній [Описание Киево-Печерской лавры / [Евгений (Болховитинов)], К., 1826 г., с. 130]); старший півчий на одному з крилосів. Тут, мабуть, ідеться про ченця Печерського монастиря.

254. Федора… (с. 60)

16 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноки Марфи (! 10), іноки Дарії (! 11), інока Сергія (12), священноінока Іону (14), схимника Сильвестра (15), схимницю Федору (16).

З цього розділу починаються систематичні порушення відмінку імен, що я відмічаю знаком (!).

255. Рід Фоми попа Воскресенського у Мінську (с. 60)

39 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноієрея Потапія (10), схимника Іони (! 12), схимниці Ірини (! 13), схимниці Євфимії (! 14), інока Андрія (22).

Вікіпедія знає в Мінську тільки одну церкву Воскресіння, історія котрої починається з 1994 року…

256. Із Калуги ієрей Іван рід свій вписав (с. 60)

Священноієрея Трифона, Стефаниду, Марію. Кінець.

257. Федора… (с. 60)

20 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Васіана (10), архімандрита схимника Іоана (13), інока Никифора (18). Розділ завершено словом кінець.

258. Феодосію… (с. 60)

Феодосію, Ірини, Пелагеї (!), Григорія.

259. Рід пана Михайла Павшин (с. 60)

(1) Павла, Василя.

(2) Князя Дем’яна.

(3) Василиси, Василиси, Марії (!), Семена, Сидора, Іллю, Артемія, Василя, Євгенії, Полінарії (!), Родіона, Іоана, Ігнатія, Аксинії (!).

Михайло Павша відомий з 1499 р., помер в 1522 чи 1523 рр., мав маєтки на Київщині, в 1522 р. був чорнобильським намісником [Бонецький-1, 245]. Я думаю, що Павло, записаний першим – це його батько (Павша – простонародна форма імені Павло). Нижче (розділ 316 в ПС записаний сам Михайло.

260. Рід Йосифа Мясоєдова із Брянська (с. 60)

20 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Ксенію схимницю (2), Агрипину схимницю (4).