Розділи 89 – 100
Микола Жарких
89. Єфросинію… (с. 32)
6 імен чоловіків і жінок впереміш.
90. Трубецького (с. 32)
(1) Князя Іоана.
(2) Йосифа, ієрея Федора, Аксинію схимницю, Василису схимницю, Аграфену, священноінока Тарасія, Йосифа, Парасковію, Михайла, Мавру, Олександра, Фотіана, Марію, Улиту, Леонтія, Матрону схимницю, Кузьму, Анну, Андрія, Саву, Фетінію, Авксентія, Дарію.
Вище, розглядаючи розділ 25, я висловив припущення, що він був вписаний князем Іваном Юрійовичем Трубецьким, про котрого відомо, що він ще перед 1501 р. утік до Москви [Вольф, 543]. Цей розділ ПС записано не раніше 1506 року, що узгоджується з попередньою датою. Тому можна вважати орієнтовним часом смерті князя Івана 1506 рік.
91. Мізинець уписав сестричну свою (с. 32)
(1) Федору.
Думаю, що це ім’я позначає племінницю (дочку сестри) Мізинця. Яцек Мезя (Мезинця) – намісник звягельський в 1494 – 1496 рр.; на початку 16 ст. відомі три брати Мізуничі (віленські бояри) [Бонецький-1, с. 181, 184].
(2) Прокопія.
(3) Князя Григорія.
(4) Інока Іону, іноку Ульяну, Єлеазара, Фетінію.
(5) Князя Федора, княгиню Агрипину, князя Іоана.
(6) Йосифа, інока Ананію, Февронію, Євдокію, Агафію, Григорія, Євфимію, Іоана, Герасима, Феодосія, Олексія, Іллю, Устинію, Павла, Іону, Ісидора, Григорія, Давида, Андрія, Олену.
(7) Князя інока Мисаїла.
92. П’ятин рід (с. 32)
(1) Федора, іноку Мамелфу, інока Діонісія, Матрону, Кузьму.
Тільки цей блок містить власне П’ятин рід. У Бонецького я такого не знайшов.
(2) Княгиню Тетяну.
(3) Григорія, Прокопія, Василису, Костянтина, Акулину, Якова, іноку Акулину, Фому, Анну, Тимофія, Родіона, Лазаря, Луку, Михайла, Олену.
93. Рід князя Юрія Пінського (с. 32)
№ | ПС | Вітте (119) | Примітки |
93-0 | Князь Юрій Пінський | згаданий в 1398 р. | + |
93-1 | Княгиню Євпраксію | мати або дружина Юрія (93-0) | ? |
93-2 | Князя Юрія | подвоєння запису 93-0 | ? |
93-3 | Князя Іоана | син або брат 93-0 | ? |
93-4 | Князя Юрія | Юрій Семенович Пінський | + |
93-5 | Князя Іоана | ? | |
93-6 | Княгиню Агрипину. Кінець | дружина Юрія Семеновича (?) | ? |
З цими князями маємо не менший клопіт, ніж з Друцькими. Маємо згадки про двох князів на ім’я Юрій: одного в 1398 р., другого – Юрія Семеновича – в середині 15 ст. (він помер перед 1471 р., і рід князів Пінських вигас) [Вольф, 366 – 367]. Князів на ім’я Іван в цьому роді ми не знаємо, неясно також, хто би міг внести запис цього роду до ПС.
94. Інока Германа… (с. 32)
(1) Інока Германа, інока Єфросина, інока Ігнатія.
(2) Князя Романа.
(3) Карпа, Єфросинію, Федора, Марфу, Леонтія, Авдотью, Микулу, Ісидора, Анастасію.
95. Рід пана Бика Олександровича,
старости вінницького (с. 32)
(1) Василя, Василя, Олександра, Аксинію, Софію, Ульяну.
(2) Дмитра, Юрія, Федора, Юрія.
Думаю, рід пана Бика складає тільки перший блок: спочатку чоловіки, потім жінки.
Бик Олександрович – особа цілком історична. Він володів селом Брилево у Житомирському повіті і мав на нього привілей від короля Казимира 4-го; цей привілей у 1497 р. підтвердив великий князь Олександр [Акты, относящиеся к истории западной России. – М., 2012 г, т. 1(6), № 237, с. 164]. Бик був убитий татарами, донька його згадана в 1506 р. Васько Олександрович за Казимира 4-го був ключником гродненським [Бонецький-1, s. 1]. Можна думати, що Бик був молодшим братом цього Василя, а Олександр – це їх батько.
Що за село Брилево – я не дошукався. Є кілька сіл такої назви в сучасних Білорусії та Росії, але всі вони дуже далеко від Житомира. Найближче – село Брилівка у Ставищенському районі, але воно теж ближче до Києва, ніж до Житомира.
96. Костянтина… (с. 32)
Початок розділу 96 (і, можливо, кінець розділу 95) захоплені втратою тексту. Голубев (с. 32) припускав тут втрату принаймні одного аркуша, а може і кількох.
72 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Супона (в позиції 27), Аносію (42).
97. Рід Олександра Сухого (с. 33)
Олександра, Костянтина.
Такого роду в довіднику Бонецького немає.
98. Рід Михайлів (с. 33)
22 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Кудина (3), інока Порфірія, інока Іони (!) (5 – 6), інока Агафона (19).
99. Семен Петров род (с. 33)
8 імен чоловіків і жінок впереміш.
100. Рід пана Івана Владики (с. 33)
(1) Пелагею, (Якова, Василя, Пелагею). Останні три імені приписані на полі, але на думку Голубева, одночасно з текстом.
(2) (Іоана, Марію), Якова, Авдотью, Василя, Філофея інока. Перші два імені додано на полях пізніше.
Є. Вітте вважала цього Івана Владику за писаря великого князя Олександра [Є. В., 140]. Про Івашка Яцковича Владику під 1493 р. згадував і Вольф [с. 608], але в документі 1493 р., на який він послався стоїть тільки Івашко Яцкович, а Владики нема [Archiwum książat Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. – Lw. : 1887, t. 1, № 105, s. 100 – 101]. Питання потребує подальшого з’ясування.