Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

10. Рід княгині Ульяни Юр’євої

Микола Жарких

Цей розділ в ПС надруковано на с. 7. До нього дали коментарі як Є. Вітте, так і Л. Войтович.

ПС Вітте (с. 33 – 38) Войтович Примітки
10-0 Княгиня Ульяна Юрієва Дружина кн. Юрія Семеновича Гольшанського, мабуть, дочка кн. Олелька Володимировича Княжна Юліана Юріївна Гольшанська, яка померла у віці 16 років [дочка Ульяни, на яку вказувала Є.В.] Згоден з Є. В.
10-1 Великого князя Володимира Київського 49 – Володимир Ольгердович +
10-2 Князя Олександра 50 – його син Олександр (Олелько, † 1455 р.) +
10-3 Князя Семена 51 – Семен Олелькович († 1470 р.) +
Пом’яни, Господи, убієнних
10-4 князя Михайла Олександровича 52 – Михайло Олелькович († 1481 р.) +
10-5 князя Іоана Юрійовича 53 – Іван Юрійович Гольшанський († 1481 р.) +
10-6 Князя Іоана Ольгимонтовича Гольшанський († після 1401 р.) 54 – як у Є. В. +
10-7 Князя Семена син його Семен Іванович († 1435 р.) 55 – як у Є. В. +
10-8 князя Юрія сина його Юрій Семенович († 1457 р., чоловік княгині Ульяни) 56 – як у Є. В. +
10-9 Князя Василя Василь Юрійович († до 1481 р.) 57 – як у Є. В. +
10-10 Князя Симеона Семен Юрійович († 1505 р.) 57 – як у Є. В. Це і 2 наступних імені зішкрябані, приписані пізніше на полі
10-11 княгиню Анастасію Анастасія Семенівна зі Збаразьких († бл. 1516 р.) 57 – як у Є. В. +
10-12 і сина їх князя Льва невідомий 57 – як у Є. В. ?
10-13 Князя Юрія син Юрія Семеновича (10-8) (?) 58 – як у Є. В. +
10-14 Княгиню Феодосію ? 59 – дружина кн. Юрія (10-13) (?) ?
10-15 Княгиню Анастасію подвоєння (10-11) (?); або дружина кн. Олелька (?); або дружина кн. Семена Михайловича Слуцького (?) 60 – подвоєння (10-11) Анастасія Василівна Московська, дружина кн. Олелька
10-16 Княгиню Авдотью дочка кн. Олелька, згадана у 1496 р. (?) 61 – ? Євдокія Олельківна, дружина молдавського господаря Стефана
10-17 Княгиню Агрипину дружина Івана Ольгимонтовича (10-6) (?) 62 – ? ?
10-18 Княгиню Василису іноку княжна Василиса Андріївна Гольшанська (?) 63 – ? Згоден з Є. В.
10-19 Улиту 63 ?
10-20 Архімандрита Іосафа 64 ?
10-21 Архімандрита Варлаама 65 ?
10-22 Іону 66 іноку Феодору (!) ?
10-23 Федора. Кінець 66 ?
10-24 Княгиню Марію 67 – Марія, дружина кн. Семена Семеновича Гольшанського (?) ?
10-25 Князя Федора 68 – Федір Іванович Бельський (?) ?
10-26 Княгиню Марію 69 – сестра Федора Бельського (?) ?
10-27 Князя Іоана 70 – Іван Семенович Кобринський († 1490 р.) (?) ?
10-28 Княгиню Анастасію 71 – сестра кн. Семена Романовича Кобринського (?) ?
10-29 Князя Василя 72 – чернече ім’я кн. Романа Семеновича Кобринського (?) ?
10-30 Княгиню Анну 73 – Анна Семенівна Кобринська († 1519 р.) (?) ?
10-31 Князя Іоана 74 – ? ?
10-32 Князя Юрія 75 – ? ?
10-33 Князя Олександра 76 – Олександр Семенович Гольшанський († після 1456 р.) (?) ?
10-34 Князя Гліба 77 – Гліб Семенович Гольшанський († до 1455 р.) (?) ?
10-35 Князя Григорія 78 – Григорій Іванович Лукомський († після 1506 р.) (?) ?
10-36 Княгиню Марію 79 – ? ?
10-37 Князя Семена 80 – ? ?
Далі ще 79 нетитулованих імен і слово кінець

Ми бачимо, що коментатори досить сильно розійшлися на першому ж питанні – що за Ульяна? Тут треба визнати слушність думки Є. Вітте, натомість важко зрозуміти Л. Войтовича: адже княжна – це не княгиня, і який може бути рід у 16-річної дівчини? Рід, на мою думку, можна було рахувати тільки від людини відомої. До того ж Юрієва – це дружина Юрія, а Юріївна – дочка Юрія. Як бачимо, суфікс -н- має тут велику силу.

10-15 – мені неясно, чому дослідники відсахнулися від висловленого було припущення, що це Анастасія Василівна Московська, дружина кн. Олелька, яка виступає в документах від 1417 до 1459 років [Вольф, 327 – 328]. Додатково можна подивитись запис 56-2, де ім’я Анастасії поставлено прямо після імені Олександра.

10-16 – з цією Авдотьєю у Вітте вийшло непорозуміння. Документ 1496 року згадує княжну Авдотью, сестру кн. Семена Олельковича [Бонецький-1, s. 316], в той час як княгиня – це дружина князя (сама – не конче князівського роду).

Натомість можу запропонувати кращу кандидатуру – княжни Євдокію Олельківни, дружини молдавського господаря Стефана Великого.

У Бистрицькому літописі, доведеному до 1507 р., читаємо:

В літо 6971 юлія 5 прийняв Стефан воєвода собі госпожу княгиню Євдокію від Києва, сестру Семена царя. [Славянско-молдавские летописи 15 – 16 вв. / Ф. Грекул. – М.: Наука, 1976 г., с. 26].

Стиль датування тут – березневий (це видно з наступного запису, датованого четвергом, 23 січня 6973 р., що відповідає 23 січня 1467 р.), тому дата – 5 липня 1463 р. У злегка перефразованому вигляді цей запис повторено у Путнянському 1-у літописі [там само, с. 63]; цей літопис додатково подає, що Євдокія померла в 6975 = 1467 році [с. 64]. Обидва записи повторені у Путнянському 2-у літописі [там само, с. 69, 70].

Далі у Молдавсько-польському літописі цей запис зіпсовано: липень (июль) перетворився на червень (июнь), замість Семена бачимо Smirona (але додано, що він – цар київський); ім’я Євдокії зникло [там само, с. 106], але наведено у записі про її смерть [с. 107].

Першоджерельне значення тут має найдавніший Бистрицький літопис, від якого залежать наступні. Писар, який надав остаточного вигляду Бистрицькому літопису, був молодшим сучасником Стефана, якому в літописі приділена основна увага. Велика кількість точних дат не полишає сумніву, що якісь записи велись одночасно з самими подіями. Таким чином, цей літопис є уповні компетентним джерелом, досить близьким у часі до потрібних нам подій, і ми можемо уповні покладатись на процитовані записи.

Далі ця Євдокія записана ще в позиціях 56-8 та 62-30.

10-17 – з княгинею Агрипиною також «невиразна справа». Вона названа дружиною Івана Ольгимонтовича у Введенському синодику (1654 р.) та у похідному від нього Любецькому синодику (1750-і роки). Ранні джерела, зокрема сам ПС, нічого про неї не знають, тому її треба вважати пізньою вигадкою.

10-18 – за біограмою цієї Василиси [Вольф, 4] виходить, що вона походила з роду Гольшанських, а у першому шлюбі була за кн. Іваном Володимировичем Бельським, тобто через неї був ще один зв’язок споріднення Гольшанських з родом кн. Володимира Ольгердовича. Померла незадовго до 1484 року, що загалом підтверджує відносно ранню дату запису усього розділу до ПС.

Після запису 10-18 логічно було би поставити слово кінець, бо він завершує, на мою думку, перелік, вписаний Ульяною.

Наступна група (10-19 – 10-23) – це продовження поточних записів до ПС. Імен двох архімандритів (10-20, 10-21) ми не бачимо в іменослові архімандритів Києво-Печерського монастиря. Припускати тут невідомих печерських архімандритів важко, бо малоімовірно, щоб дві особи такого помітного статусу померли один по одному в такому короткому часі, що між ними не було зроблено жодного запису до ПС. Мабуть, вони були архімандритами інших монастирів.

Третя частина розділу з князівськими іменами (10-24 – 10-37) не надається до інтерпретації. Я думаю, що це окремий блок князівських імен, не пов’язаний із записок княгині Ульяни.

Таким чином, імена, котрі в цьому розділі можна інтерпретувати, належать особами, що померли не пізніше 1484 року. Цілком логічно, що записи (10-10 – 10-12) приписані пізніше на полі – в них згадано осіб, що жили до 1516 року.