Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Розділи 374 – 400

Микола Жарких

374. Рід пана Киселя Дорогиницького (с. 80)

Никиту, Анастасію схимницю, Олексія.

В історичних документах представник роду Киселів уперше згадується в 1545 р. – це володимирський зем’янин Тихно Кисіль [Бонецький-1, 124]. Іменування «нашого» Киселя Дорогиницьким однозначно вказує на село Дорогиничі (у сучасному Локачинському районі, неподалік Володимира-Волинського). Територіальний зв’язок робить майже безспірним припущення, що тут ми маємо представників попередніх поколінь цього волинського роду.

375. Рід пана Гаврила Холеневського (с. 80)

Костянтина, Євфимію, Василя, Захарію, Наталю, Луку, Федору, Марію, Єфрема, Ульяну.

Відомі з документів 1452 – 1540 рр. представники волинського роду Холоневських мали імена Петро, Дмитро, Богдан, Федір [Бонецький-1, 25]. Цьому роду належали як Холонів (у Горохівському районі), так і Холоневичі (у Ківерцівському районі). В ПС ми маємо імена якоїсь іншої гілки цього роду. Далі (в розділі 393) зроблено ще запис роду Андрія Дмитровича Холоневського, де можна бачити Петра та Дмитра.

376. Сії шість душ Золотуха вписав (с. 80)

Єрофея, Марфу, Прова, Афанасія, Фалелея, Максима. Кінець.

377. Марію… (с. 80)

Марію, Іллю, Івана, Іродіона, Фетінію, Анну, Христину.

378. Рід пономаря Андрія Стародубського (с. 80)

Схимника Василя, схимника Іоана, Володимира, Єрмолу, Никиту, Івана, Акулу, Василя, Івана, Матрону, інока Іону, Соломониду, Василя, Микиту, Митрофана, Дмитра.

379. Рід Івана Васильовича
воєводи стародубського (с. 80)

Василя, іноку схимницю Марію, Івана, Костянтина, Акулину. Кінець.

Є. Вітте помилково, на мою думку, побачила тут ім’я брянського боярина Івана Васильовича, котрий жив за великого князя Сигізмунда, отже, в 1432 – 1440 рр. [Є. В., 140; Любавский М.К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания 1-го Литовского статута. – М.: 1892 г., с. 604].

Ніяких стародубських воєвод у Великому князівстві Литовському не існувало. Цей термін, безумовно, позначає московського воєводу (від часу переходу Стародуба під владу Москви, від 1503 р.). На жаль, у найдавнішій розрядній книзі перший стародубський воєвода згадується тільки в 1560 р. [Разрядная книга 1475 – 1598 гг. – М.: Наука, 1966 г., с. 178]. Це не значить, що раніше таких воєвод не існувало – просто давніша практика ведення розрядної книги не передбачала запису городових воєвод (тільки воєвод польових військ). Думаю, що ім’я цього воєводи можна буде виявити в московських урядових документах.

Нижче (розділ 388) рід цього воєводи записано ще раз.

380. Івана… (с. 80)

Івана, Григорія, Аксинію.

381. Рід Данилов ключника
князя Василя Ошемячича (с. 80)

(1) Григорія, схимницю Фетінію, Федора, Ірину схимницю, Михайла, Катерину, Марію.

(2) Федора (Селянчинича – приписано на полі), Стахія, Савина.

(3) Данила (Тютчева – приписано на полі), Бориса, Агафію, Ігнатія, Варвару.

Про князя Василя Шемячича ми знаємо, що в 1500 р. він перейшов під владу Москви, помер в 1529 р. Якщо припустити, що Данило міг зватись ключником лише за життя свого пана, то виходить, що запис зроблено перед 1529 р.

Рід Тютчевих відомий з 2 чв. 15 ст., генеалогія його не досліджена, тому про Данилу нічого сказати я не вмію.

382. Рід Сіми вістярника (с. 80)

53 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Долга (в 1-й позиції), Сіму (3), священноієрея Федора (16), Микилу (! 21).

Титул вістерника у Молдавському князівстві позначав казначея. Маємо пряме свідчення про чиновника з Молдавського князівства, не так часте в ПС.

383. Рід пана Семена Івановича (с. 80)

Івана, Акулину, Євстафія, Климентія, Федора, Семена, Агафію, Сисоя, Григорія.

384. Рід пана Данила Семеновича (с. 81)

(1) Бориса, Іосія, Семена, Ульяну, Дмитра, Ананію, Григорія.

(2) Василя (Кудинов – приписано на полі), Федора, Ульяну, Мефодія.

385. Пом’яни Господи інока Філарета і отця його і матір його і весь рід його (с. 81)

63 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Анастасію (1), іноку Февронію (28), інока Романа (29), ієрея Ігнатія (43), ієрея Феофілакта (44), ієрея Амоса (52), ієрея Анисима (53).

386. Никон пол[ат]у
на Сошествіє святого духа мая КД [24] (с. 81)

25 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноієрея Григорія (10), іноку Марем’яну (16).

Зішестя святого духа за всю 1-у половину 16 ст. припадало на 24 травня тільки два рази – в 1507 та 1518 роках, тобто явно помилкова. Можливо, має якесь значення те, що заголовок розділу написано як приписка на полі, а не в основному тексті.

Никон, який знову почав писати синодик, уже згадувався вище в розділах 332 та 344, причому після розділу 344 в ПС немає запису про «передачу палати» іншому писарю.

387. Рід інока Никона Дедковича (с. 81)

Іноку Феодосію, інока Никона, Григорія, Катерину.

Вище, в розділі 180, ми вже бачили запис роду Івашка Дідковича; можливо цей Никон якось із ним був споріднений.

388. Рід Івана Васильовича
воєводи стародубського (с. 81)

Анастасію, іноку Ульяну, іноку Ксенію, Марфу, Анну, Івана, Никиту, Анну, Андрія, Афанасія.

Вище (розділ 379) рід цього воєводи уже був записаний. Чому знадобився другий запис, і то невдовзі після першого – я пояснити не вмію.

389. Рід Микули Дворецького (с. 81)

(1) 10 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Никандра (1), інока Діонісія (2), іноку Домникію (3), іноку Фетінію (7). Завершено словом кінець.

(2) 11 імен чоловіків і жінок впереміш.

Перед цим розділом на полі зроблено приписку: сії душі вписав полатник Никольський как з Новогородка приїхав. Чи це був чернець Пустинно-Микільського монастиря, чи Микільського больничного монастиря при Печерському монастирі (в останньому випадку це було би одне з ранніх свідчень існування такого больничного монастиря)??

390. Рід Юр’їв з Волох (с. 81 – 82)

(1) Георгія, Івана, Олену.

(2) Княгиню Анастасію.

(3) Інока Севастьяна, Олексія, Михайла, Анастасію, Агафію, Євдокії (!), Никиту, Давида, Меміона, Матрону, Михайла, Парасковію, Семена, Феодосію, Анастасію, інока Мисаїла, Єрмолу, Максима, священноінока Семена, Івана.

(4) (Севенча священик рід свій вписав – приписано на полі) Схимницю Анну, інока Тихона, Євфимію, Михайла, Анну Афанасія.

(5) Іноку схимницю Фетінію (Гурієва дочка з Торуси – приписано на полі), Протасія, Аграфену, Олену, інока схимника Авдія, Федора, Домникія, Фетінію, Данила, схимницю Марфу.

(6) Андрія, Анну, Олену, Парасковію, Олексія, Ірину, Марію, Харитона, Ігнатія, Івана, Феодосію.

Шостий блок імен відділено від п’ятого на тій підставі, що в ньому перші літери імен пропущені. С. Голубев думав, що писар мав намір вписати їх пізніше червоним чорнилом, але чомусь цього не зробив.

Проти цього блоку є приписка на полі: Із Стародуба Проня Котев отця і матір уписав, але не показано, до яких саме імен вона відноситься.

Волохи ту позначають, на мою думку, Молдавію, а Таруса – містечко в Калузькій області в Росії.

391. Рід князів Соколинських з Волині (с. 82)

(1) Князя Михайла, княгиню Ульяну.

(2) Марію, Василя, Семена.

Розглядаючи перший блок, Є. Вітте зауважила, що із розгалуженого роду князів Соколинських (котрі всі походили від князів Друцьких) немає жодної гілки, пов’язаної із Волинню. На роль князя Михайла вона пропонувала Михайла Васильовича Соколинського з полоцької гілки роду. Він вперше згаданий в 1530 р. і помер бл. 1559 р. [Є. В., 88; Вольф, 479]. На мою думку, ця особа не підходить нам ані хронологічно, ані територіально.

Л. Войтович пропонував на це місце Михайла Семеновича Соколинського [Л. В., 321], але такого князя в довіднику Вольфа немає.

Моє припущення полягає в тому, що тут згадано князя Михайла Михайловича Сокольського, сина князя Михайла Олександровича Четвертинського [Вольф, 489]. Прямих документальних згадок про нього ми не маємо, а знаємо з судової справи 1528 р., котру вели його сини Василь, Солтан та Юрій. Село Сокіл, від якого вони отримали прізвище, нині знаходиться в Рожищенському районі Волинської обл. Князь Василь Михайлович Сокольський помер у 1528 р., але його в ПС ми не маємо, тому можна думати, що запис зроблено перед 1528 р.

392. Ієрея Данила… (с. 82)

Ієрея Данила, Іоана, Григорія, Феодосії, Ірини, Марії (!).

Мабуть, запис якогось одного роду, упорядкований за принципом – спочатку чоловіки, потім жінки.

393. Рід Андрія Дмитровича Холоневського (с. 82)

Петра, Дмитра, Неоніли (!), Якова, Софронія, Марію, Фетінію, Пантелеймона, Ксенію, схимника Зиновія.

Вище (в розділі 375) ми бачили запис роду Гаврила Холоневського. В історичних документах є згадки про петра Холоневського (1452 р.) та Дмитра (з 1507 р.), мабуть, сина Петра [Бонецький-1, 25]. Можемо не мати сумнівів, що Андрій був сином Дмитра, але про нього немає документальних згадок.

394. Рід Йосифа
митрополита Київського і всея Русі (с. 82)

41 ім’я чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Феодосія (1), інока Тарасія (2), інока Іону (3), іноку Варвару (4), іноку Олександру (5), іноку Єфросинію (6), священноінока Євфимія (7), інока Іларіона (8), Фефедія (11), Віру (36).

Є. Вітте схилялась до думки, що тут маємо запис митрополита Йосифа 3-го (1522 – 1534), і запис зроблено за його життя – його імені нема [Є. В., 6]. З цим можна погодитись.

395. Рід пана Стефана Каші і його жони Меланії (с. 82)

20 імен чоловіків і жінок впереміш.

Такого роду в довіднику Бонецького немає.

396. Рід пана Івана Харитоновича (с. 83)

(1) 15 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимника Андрія (1), схимниці Марії (! 5).

(2) Іноку Анастасію, Іллю, Федора (ці душі [із] Стародуба – приписано на полі).

(3) 38 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Фоку (20), інока Геронтія (32), іноку Федору (36), інока Андроніка (38).

Королівський дворянин Іван Сенькович Харитонович відомий у 1541 – 1546 рр. [Бонецький-1, 20]. Можна думати, що на початку розділу записано саме його рід.

397. Рід пана Сидора
писаря князя Костянтина Крошинського (с. 83)

25 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Фетінію (7), ієрея Пантелеймона (23).

Князь Костянтин Крошенський помер в 1513 р., а удова його Анна – не раніше 1531 р. [Вольф, 188]. Можна думати, що Сидір продовжував служити княгині як спадкоємиці і тому продовжував зватись писарем князя Костянтина.

398. Рід пана Васка Бокшича із Слуцька (с. 83)

Бориса, Ірину, Василя, Михайла.

Роду Бокшичів у довіднику Бонецького немає.

399. Рід Івашка Зубковича із Слуцька (с. 83)

Матрону, Демида.

Новогрудський боярин Іван Зубкович згаданий в 1537 р. [Бонецький-1, 420]. Можна думати, що це саме його рід.

400. Рід князів Друцьких (с. 83)

(1) Князя Андрія Прихабського, князя Володимира Івановича, княгиню Олександру, княгиню Марію, пані Анна, пані Агрипина (!).

(2) Тимофія, Марію, Родіона, Федори (!), Мефодія, Сави (!), Федора, Февронії (!), Івана, Олександра, Ульяни (!), Йова, Андрія, Софронія, Ісака, Климентія, Марії, Єфросинії (!), Стефана, Тетяна (!), Аграфену, Євдокії (!).

Князь Андрій Костянтинович Прихабський відомий з 1505 р., помер перед 1515 р. Імені його дружини ми не знаємо. У Андрія була сестра Анна – в 1511 р. дружина князя Дмитра Воротинського [Вольф, 396 – 397; Є. В., 79]. Про цього Дмитра Воротинського більше нічого не відомо; може бути, що Анна вийшла заміж удруге за нетитулованого пана, і записана тут як пані Анна.

Складніша справа з князем Володимиром Івановичем. Є. Вітте вказувана на князя Володимира Івановича Горського, зятя Андрія Прихабського. Цей Володимир нерідко згадувався в документах, починаючи з 1515 р., помер в 1545 чи 1546 рр. [Вольф, 137; Є. В., 3]. На мою думку, запис був зроблений раніше, і як пояснити це ім’я – я не знаю.

Нещодавно була надрукована монографія про потрібних нам князів [Галубовіч В., Рыбчонак С., Шаланда А. Князі Друцкія-Горскія ў Вялікім Княстве Літоўскім у ХV–XVIII ст. – Мір: 2016 г. – 400 с.], але я не мав змоги її подивитись.

Доповнено 30 січня 2018 р.

Слід відзначити, що тут вперше в ПС ми бачимо титул пані при імені вписаної особи.

На цій сторінці рукопису ПС на полі є запис: Филимон почав. Це вже одинадцятий писар ПС.