Баснословний початок Литви
Микола Жарких
Розглянемо детальніше «Баснословний початок Литви» (БПЛ), збережений у 7 списках. Як завжди – кому не цікаві найдрібніші деталі, може одразу перейти до висновків.
Висновки
1. БПЛ був написаний одним невідомим нам автором за одним заходом, орієнтовно між 1519 і 1539 роками. Цей же автор зробив редакційні зміни у «Повісті про Вітовта» (редакція ППВ-3) для узгодження цієї останньої з текстом БПЛ.
2. Первісною редакцією БПЛ була «Ердівілова» редакція; пізніше на її основі виникла «Немоносова» редакція, яка відрізняється системною заміною імен діячів при повному збереженні структури оповідання. З цієї пізнішої редакції було зроблено скорочений список Лит3Л.
3. Основним джерелом БПЛ був Галицько-Волинський літопис, який служив автору складом готових будівельних елементів і конструкцій, при дуже невеликому об’ємі дослівного цитування.
4. Меншими джерелами були напис на Рогволодовому камені, житіє св. Єфросинії Полоцької, «Діяння Вітовта» зі складу «Вітовтового» літопису, енциклопедія Рафаело Мафеї (1506 р.), топоніміка Литви і Білорусії. В одному епізоді можна добачати слід героїчного епосу або родинного переказу Гаштольдів.
5. Майже безсумнівно БПЛ був написаний у Вільно, у столиці держави.
6. Політична мета твору – показати високе походження правлячої династії Ягеллонів і в такий спосіб зв’язати історію Литви зі «всесвітньою» (загально-європейською) історією. БПЛ мала бути ідейною зброєю проти претензій Москви на спадкоємність влади від імператора Августа. Певне значення мав цей твір для консолідації правлячого класу Великого князівства Литовського довкола ідеї спільного славного (римського) походження магнатських і шляхетських родин.
7. «Баснословний початок Литви» не має ніякої вартості історичного джерела і не повинен використовуватись для історичних реконструкцій. Всі праці, які спираються на дані БПЛ, слід безумовно вважати помилковими.
8. «Баснословний початок Литви» представляє значний інтерес для історії історичної та суспільної думки та історії художньої літератури.