Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Реконструкція «литовського» літопису

Микола Жарких

Склад шести списків «литовського» літопису можна наглядно представити так:

Склад «литовського» літопису за…

Склад «литовського» літопису за різними списками

Ми бачимо, що жоден із збережених списків за своїм складом не повторює інший. Найбільш подібні між собою Лит4Л та Лит7Л, але більш пізній Лит7Л не міг походити з більш раннього Лит4Л хоча б з тієї причини, що Лит4Л написано по-польськи.

Вивчення «Літопису короля Сигізмунда» та «Короткого літопису Литви» переконує нас, що ці статті не були невід’ємною частиною ЛитЛ. Писарі, бажаючи продовжити ЛитЛ, приєднували до своїх списків такі статті, які зуміли знайти.

Натомість можна припустити існування Лит0Л – спільного протографа «литовських» літописів. Він походив від Віт6Л і складався з «Баснословного початку Литви» в Ердівіловій редакції та відредагованого «Вітовтового» літопису.

Цей спільний протограф позначено не тільки на стеммі «Баснословного початку Литви», але також на стеммах «Повісті про Вітовта» (як ППВ-3), «Повісті про Подільську землю» (як ППЗ-2), «Похвали Вітовту» (як ПВ-4), «Повісті про битву на Ворсклі» (як Лит0Л).

Тобто припущення існування Лит0Л дозволяє пояснити одразу цілу серію фактів, а інші факти (скажімо, стемма «Повісті про Свитригайла») не суперечать такому припущенню.

Орієнтовний час виникнення Лит0Л – 1520-30-і роки. Пізніше із незрозумілих міркувань на основі «Ердівілової» редакції було створено «Немоносову» редакцію «Баснословного початку Литви», а починаючи від 1550-х років (два списки Лит4Л датуються 1550 і 1558 роками [ПСРЛ, 1980 р., т. 35, с. 13]) до Лит0Л почали приєднувати «Короткий літопис Литви» або «Літопис короля Сигізмунда». Таким чином, формування складу більшості списків ЛитЛ можна датувати 2-ю половиною 16 ст., хоча частина збережених списків – більш пізні копії.