Хронограф

Микола Жарких

На написання цього розділу мене навело читання книги Ф. Сушицького [Західно-руські літописи як пам’ятки літератури. – К.: 1930 р.], конкретно того розділу, де він розглядав джерела БПЛ (с. 181 – 201). Я спробую пройти за його вказівками і подивитись, чи вони нам допоможуть.

1. Важливим руським джерелом БПЛ Сушицький вважав Хронограф. Із нього (здогадно) були запозичені звістки про різдво Христове, про воскресіння та про Нерона (Ф. С., с. 184).

Що ж ми бачимо у Хронографі 1512 р. [ПСРЛ, 1911 р., т. 22, ч. 1]? У глава 110 – 113 (с. 233 – 241) ми дійсно маємо запис про народження Христа за імператора Августа, але під правильною датою 5500 р. (не 5526 р., як у БПЛ), його розп’яття за Тіберія, імена імператорів Гая, Клавдія і Нерона. Нерону присвячено два рядки, і нічого характерного, що є в БПЛ, там нема.

Така сама ситуація і з хронографом західноруської редакції [ПСРЛ, 1914 р., т. 22, ч. 2, с. 50 – 58], у якому тільки нема поділу на глави, але сукупність звісток, котрі нас цікавлять, та сама, що і в редакції 1512 року.

2. Наступний здогад Ф. С. – що заснування Вільни було написано на зразок заснування Трої у Хронографі (Ф. С., с. 198). Воно виглядає так: цар Придеш був на ловах і знайшов пригоже місце і почав будувати місто. А помираючи, заповідав синові продовжити будівництво, і так 6 царів послідовно його будували, аж 7-й цар на ім’я Троїл завершив роботу і надав місту назву Троя [ПСРЛ, т. 22, ч. 1, с. 218; ч. 2, с. 37].

Родзинка оповідання – саме що кілька царів послідовно будували місто, і тільки останній надав йому ім’я. Але цього якраз у БПЛ нема, а для інших деталей є інші, ближчі аналогії (той же ГВЛ, як далі буде).

3. Оповідання про Біруту, на думку Ф. С., взоровано на розповідь Хронографа про сивіл (Ф. С., с. 201). В опублікованих Хронографах оповідання про сивіл нема, є тільки згадки при сивіліні пророцтва або книги [ПСРЛ, т. 22, ч. 1, с. 227, 335; ч. 2, с. 144]. Ф. С. при цьому посилався на південноруські хронографи (рукописи М. О. Максимовича та В. П. Науменка), до публікації яких наука поки що не дійшла. Але списки українського хронографа, наскільки я пам’ятаю, досить пізні, не раніше 17 ст., тому вони ніяк не могли бути джерелом для автора БПЛ.

Таким чином, ми не можемо підтвердити зв’язок між БПЛ і Хронографом, хоча це, звичайно, ніяк не виключає, що в БПЛ могли увійти світові літературні сюжети. Пошук їх треба продовжувати.