Перелік 1513 року
Микола Жарких
Колись давно, наприкінці 14 століття, коли на Москві з’явились перші гармати, їх звали «тюфяками», а гармашів – відповідно «тюфенкчі» (люди при тюфяках). Кажуть, що це слово походить від іранського слова «тупанг» (рурка, трубка), що вказує на джерело запозичення – з Ірану через Золоту Орду.
І от тепер технологічний рівень Гнило-Солом’яної Орди знову дійшов до такої надзвичайної висоти, що ординці радіють поставкам готових літаків-снарядів (які зараз модно називати дронами-камікадзе) з того самого Ірану.
Читав, що навіть хвалився цим і сказав, що застосування цих снарядів в Україні показує високий рівень іранської воєнної промисловості.
Я би порадив цьому генералу та іншим керівникам Ірану перевірити, чи все в них гаразд із заповітами, бо якщо наш «Сокіл-300» прилетить, то може бути непереливки.
Від Харкова до Тегерана (через Волгоград і Астрахань) – всього 2200 км, до Ісфагана, де, кажуть, знаходиться завод з виробництва іранських «Шахедів» – 2600 км, тоді як оголошена дальність «Сокола» – 3300 км. А неоголошена? Ну, от колись щось прилетить і зробить «бавовну» – то й дізнаємось:
Если надо, Коккинаки
Долетит до Нагасаки…
Отже, продовжую (29 грудня 2022 р. о 8:10).
Відмінності переліку назв у ярлику 1513 року від ярлика 1507 року досить значні:
Картосхема ярлика 1513 року
Стрілки різного кольору на схемі не мають спеціального значення, просто щоб розібратись у численних перетинах з’єднувальних ліній.
Якщо дивитись тільки на безспірні об’єкти, відмінності такі:
1. Вперше до переліку включено Полоцьк (9) та Вітебськ (10), котрих не було раніше. Це свідчить про утрату первісної політичної спрямованості переліку (як переліку надбань Вітовта) і вказує на нову тенденцію – зазначити всі землі ВКЛ. Втім, ця тенденція не була проведена послідовно, бо в переліку немає ані Вільна, ані Трок.
2. Спрощено опис правобережної України, випали Черкаси (2) та Качибеїв (29).
3. Опис Сіверщини збагатився згадкою Радогоща (43), і це додало ще один цикл коливань в напрямку схід – захід.
4. Замість маловідомої Ретані (53) десь біля Тули перекладач ярлика поставив добре відоме Ратно на Волині, додавши ще один великий відскок переліку зі сходу на захід (на схемі він позначений жовтогарячою пунктирною лінією). Це – чисте непорозуміння, але так записано в цьому і в усіх наступних ярликах, і в такий спосіб воно стає фактом політики (в 16 ст.) та історії (в наш час).
Разом з тим наявність на своєму місці Дашева (65) показує, що перелік 1513 р. створювався на основі переліку 1507 року, а не давніших переліків.