17. «Одоєвська» група (№ 389 – 392)

Микола Жарких

«Одоєвська» група розриває суцільний перелік об’єктів Владимирського (Московського) великого князівства, котрі можна було називати «залесскими». Цей суцільний перелік закінчується на Болонеску (388) і далі продовжується від Вереї (393).

(389) Одоев

Можна не мати сумніву, що це сучасне містечко у Тульській області, де збереглося .

В 6930 (1422) р. занотовано, що татарський цар Барак приходив до Одоєва, але князь Юрій Романович Одоєвський побив його [СимЛ, с. 137]. Виходить, що поселення таки було городом, укріпленням.

14 серпня 1427 р. Вітовт у листі до великого магістра Тевтонського ордену, відісланому зі Смоленська, хвалився, що підпорядкував своїй владі князів рязанського, переяславського, пронського, новосильського, одоєвського і воротинського [die Rasanischen, als die von Prejaslav, die von Pronesk, die von Novossilesk mit iren kindern, und ouch us namhaftigen lande Odoyow, die herczogen und herczoginne wittwe von Wrotynsk. – CEV, № 1298, p. 779].

Далі в договорі новосильського й одоєвського князя Федора Львовича з великим князем литовським Казимиром 1447 р. зазначено окремий статус Новосильської та Одоєвської земель, у які Казимир не повинен був вступатись [ДДГ, № 39, с. 117].

Таким чином, існування і політична роль Одоєва у 1 пол. 15 ст. – поза сумнівом. Клас вірогідності – А.

(390) Любутеск

Подвоєння запису № 221. Думаю, для вставки «одоєвської» групи було використано якесь окреме джерело, в якому значився Любутськ, і писар зведеного СРГ не став розбирати – це той Любутськ, що зазначений вище, чи якийсь інший. Клас вірогідності – Ж.

(391) Новосиль

Єдине поселення такої назви – сучасне місто в Орловській області.

В 6834 (1326) р. татари в орді убили князя Олександра Новосильського [СимЛ, с. 90], звідки непрямо випливає існування города Новосиля уже в той час. Наступна згадка під 6883 (1375) роком так само непряма: в поході на Твер узяв участь князь Роман Семенович Новосильський [СимЛ, с. 116].

Як ми бачили вище, з договору 1447 р. видно, що Новосиль та Одоєв утворювали одне князівство, котре не належало в той час ані до Москви, ані до Литви. Клас вірогідності – А.

(392) Куреск

Це – подвоєння Курська № 89. Сучасний дослідник [Раздорский А. И. : проблема континуитета. – «Российское государство в XVI – начале XVIII века», М.–СПб., 2022 г., с. 321 – 322] відзначає це подвоєння, наголошуючи на формальному, літературному «існуванні» Курська в 14 – 16 ст. (аж до його відновлення в 1596 р.).

Мені здається, що причиною подвоєння міг бути окремий «одоєвський» перелік, втягнутий в СРГ на досить випадковому місці. Клас вірогідності – Ж.

Таким чином, маленька, але досить виразна «одоєвська» група складається із двох безспірних об’єктів і двох подвоєнь.

Картосхема

«Одоєвська» група, так само як і «хаотична», має тільки два упевнено локалізованих об’єкти, і для неї вся розроблена методика є зайвою. Подаю її розміщення на карті, аби можна було уявити собі розміщення цих об’єктів:

Діаметр групи – 110 км. Маленька компактна група, яку писар СРГ не знав куди притулити.