Співвідношення списків

Микола Жарких

Розглядаючи наведену вище таблицю, легко побачити, що ми маємо справу із однією редакцією тексту у двох варіантах. Визначальною ознакою «смоленського» варіанту є розміщення блоку смоленських городів перед блоком рязанських городів; визначальною рисою «рязанського» варіанту – розміщення рязанського блоку перед смоленським.

Список Н1ЛМІ можна вважати дуже близьким до протографа. Маємо в ньому тільки пропуск Дрогобича (157) та визначення камен при Орешку (405).

Список НКЛ є значно погіршеною копією Н1ЛМІ: маємо в ньому пропуск Берестя (176) та Єльні (288, 289), помилкову заміну Дністра на Дніпро (18), поєднання Серет + Баня (30 – 31) перетворилось у Серетхана, та інші зіпсовані назви.

Протограф «рязанського» варіанту мав додатковий заголовок «А се польскии» (40) і містив Дрогобич (157) та помилкові написання: Мирославици замість правильного Милославици (74); на Инсве замість на Икве (149), на Мне замість на Лани (248). Ці риси успадковані усіма списками цього варіанту. Але кожен цей список походить від протографа незалежно, що видно із особливих написань.

В списку Н4Л заголовок «А се киевскии» переставлено з позиції 52 у позицію 69, пропущено записи 92 – 94, 102 – 105, 166, 180, 183 – 186, заголовки 285а, 337. Також є помилкові написання: Бапя (31), Риск (88), Горачев (125) та інші. Всіх цих особливостей нема в інших списках.

Список Л72ЯМІ показує деякі спільні риси зі списком ВЛ: пропущено Бирин (111), Ізборськ (260), Вевереск (261). В обох маємо помилкові написання Нечюн замість Чечюн (32), Чернен замість Черлен (47), Брянческ замість Брянеск (81), Доробучь замість Дорогобучь (164), Ренеск замість Серенеск (179) та інші. Покращено написання Бряславль замість Браслаль (43); також маємо написання Илмень замість Илмерь (402). Це може говорити на користь існування спільного протографа цих двох списків.

Разом з тим список ВЛ не можна вважати простою копією Л72ЯМІ, перш за все через пропуск Оболенська (242), Голотическа (255), Шюмеска (256).

Далі, список Л72ЯМІ показує такі індивідуальні читання: Десятистенная (71), Брянечьск (81), Острове (144), Черьтвертин (170) та ще інші,

А список ВЛ показує такі індивідуальні читання: Камень (41); перестановку елементів 64 і 65, також Белгородок (66), помилкове на Днепре (67), Брянческ (81), Снегород (94), Чемосов (97) та інші. Особливих написань у ВЛ помітно більше, ніж у Л72ЯМІ.

Я не хочу ускладнювати свою стемму можливим, але мало виразним спільним протографом Л72ЯМІ та ВЛ:

Чи можна вважати «смоленський» та «рязанський» варіанти окремими редакціями СРГ? На пій погляд, редакція – це система змін у тексті, яка переслідує певну мету. Зміни, з котрих не можна побачити їх мету, не є, на мою думку, редакцією.

З позиції такого визначення обидва варіанти є рівноцінними, подають одні й ті самі назви, і мету перестановки блоків не можна окреслити. Я навіть думаю, що причина була чисто випадкова: писар «рязанського» протографа випадково проминув смоленський блок і почав переписувати рязанський. Але помітив свою помилку і, щоб не псувати уже переписаного, дописав рязанський блок до кінця і потім додав до нього смоленський блок.

Отже, найкращим і найближчим до протографа слід вважати текст Н1ЛМІ. Він (із двома зазначеними вище доповненнями) і буде предметом подальших студій.

Стемма дозволяє висунути ще два припущення. Дивлячись на швидке псування тексту у пізніших списках, можна припустити, що список Н1ЛМІ був відносно близьким до часу укладання самого протографа, який можна покласти на 2 чв. 15 ст.

Далі ми бачимо, що списки СРГ при московських літописах виразно пізніші за списки при новгородських літописах – не менше ніж на три чверті століття. Думаю, що в московську писемність СРГ потрапив у готовому вигляді із Великого Новгорода.

Підкреслю ще раз – такі висновки можна зробити із самої стемми, не розглядаючи змісту СРГ.