2. «Молдавська» група (№ 17 – 37)

Микола Жарких

Ця група ніяким окремим заголовком в СРГ не виділена.

(18) На усть Днестра

Сучасна ріка . Клас вірогідності – А.

(20) Белъгород

Сучасний . На мурах його фортеці є будівельні написи 1399 і 1432 рр. В той час місто належало до Молдавського князівства. Це видно, зокрема, зі згадки в листі Вітовта з 15 квітня 1412 р. [CEV, № 152, p. 230], далі в листі Ягайла з липня 1420 р. [castrum Balohrod – CEV, № 887, p. 487]. Клас вірогідності – А.

Від міста до впадіння Дністра у лиман – 26 км на північ, а до коси, котра відділяє Дністровський лиман від моря – 17 км на південь. Зосима у своєму описі подорожі до Палестини в 1419 р. описав положення Білгорода точніше (9 верст від моря) [. Записки русских путешественников XI-XV вв. – М.: 1984 г., с. 121]. Але Зосима був ченцем Троїце-Сергієва монастиря, і там, мабуть, переховувався його опис, який лишився невідомим укладачу СРГ.

(21) Черн

Загадковий об’єкт. М. Тихомиров побачив на якійсь карті 17 чи 18 ст. містечко Чарна на лівому березі Дністровського лимана і прийняв його за Черн. Відповідно на картосхемі в його статті Черн показаний десь на місці сучасного села Одеського району і області [ТМН2, с. 99].

Черн на європейських географічних картах, які складались за дві тисячі кілометрів від розглядуваного місця – це непорозуміння. Я збираюсь про нього поговорити докладніше, але не зараз.

Інші гіпотези також не витримають критики. Археолог з Чернівців висловив був думку, що Черн – це городище 12 – 1 пол. 13 ст. у селі (нині у складі м. Чернівці, у 5 км на північний захід від центру) [Тимощук Б. А. . – Вопросы истории, 1964 г., № 5. с. 215].

Молдавські археологи одним реченням виставили припущення, що Черн – це , котре було заселене від 6 до початку 12 ст. [Федоров Г. Б., Чеботаренко Г. Ф. (VI – XIII вв.). – Кишинев: Штиинца, 1974 г., с. 85].

Дослідниця з Одеської області приходить до висновку, що Черн – це сучасне село [Белецкая О. В. «, ubi Dniestr fluvius dictus mare intrat…» (Черный город в XIV – XVI вв.). – Стародавнє Причорномор’я (Одеса), 2021 р, вип. 13, с. 53] в Одеському районі, на східному березі Дністровського лимана, в 11 км на південь від Надлиманського.

Як бачимо, кожен дослідник шукає Черн на тій території, котра йому краще знайома… – і знаходить! До таких дрібниць, як критика попередніх гіпотез, справжні науковці не повинні спускатись.

Приписувати давнім безіменним городищам назви із СРГ – справа безнадійна. До того ж запропоновані городища були покинуті мешканцями задовго до можливого часу складання СРГ (як би широко його не датувати). В ототожненні назв можуть допомогти тільки дані топоніміки, а з ними все дуже непевно.

Перш за все, в сучасній топоніміці немає точного відповідника назви Черн. Найближче за звучанням має (точніше, Чёрн, Tjörn) на півдні Швеції, на східному березі протоки Каттегат. На острові є поселення такої ж назви, котре є центром одноіменної комуни.

Топонімів, котрі починаються на Черн-, я в Україні нарахував до півсотні, при цьому з лічби виключив назви, які походять від слів чернець і черниш. Також давнє слово черний в українській мові закономірно перейшло у чорний, а топонімів на Чорн- буде ще мабуть стільки ж. Далі в Румунії маємо місто з його славним мостом через Дунай (64 км на схід від Сілістрії), і можливо це не остання така назва в Румунії.

Тому вважаю спроби локалізувати Черн безнадійними. Клас вірогідності – Г.

(22) Ясьскыи торг

Сучасне місто , столиця Молдавії в 16 – 19 ст. Цікаво, що в угорській мові воно має назву – базар / торг ясів. Клас вірогідності – А.

Найдавнішою пам’яткою існування Ясс є будівельний напис 1395 року на вірменській церкві, далі згадка у грамоті господаря Олександра Доброго 1408 р. [ – К.: 1965 р., № 32, с. 70] – там збирали мито. Далі «forum Zasski targ» згадано у листі Вітовта з 15 квітня 1412 р. [CEV, № 492, p. 230]. Згадка важлива з огляду на точне співпадіння форми назви із вжитою в СРГ.

(23) На Пруте реце

справді тече неподалік Ясс (найближча точка в Унгенах – 16 км на схід). Клас вірогідності – А.

Але Ясси стоять не на Пруті, тільки на річці , котра впадає у річку , а вона вже впадає у Прут.

(24) Романов торг

Упевнено ототожнюється із сучасним містом в Румунії. Перша згадка про нього міститься в грамоті з 30 березня 1392 р. Клас вірогідності – А.

(25) На Молдове

Річка впадає у Сірет всього у 4 км нижче міста Роман. Клас вірогідності – А.

(26) Немеч

Сучасне місто в Румунії, назва якого значить не що інше як «Німецький торг» (ну й в угорській мові – – як же ж без того!). Перша згадка про нього – 1387 рік. Клас вірогідності – А.

(27) В горах

Так само як і у випадку моря, власна назва гір не наведена. Тиргу-Нямц лежить на висоті 365 м, справжні гори Карпати з вершинами понад 2000 м лежить далі на захід, десь за 50 км від міста. Думаю, це визначення може відноситись до наступного об’єкта (28), а не до попереднього.

(28) Корочюнов камен

Про нього М. Тихомиров написав: ««Корочюнов камен» известен как крепость Крачуна (на реке Милков)» [ТМН2, с. 100]. Добре, але звідки видно, що було саме так?

Хм, тут у Тихомирова посилання є: Грекул Ф. А. 2 пол. 15 в. – Кишинёв: Госиздат Молдавии, 1950 г., с. 111.

… Приезжаю в Тетюшевский уезд,

Спрашиваю деревню

Ивана Александровича Кубышева…

Ну, не в уезд і не Кубишева, тільки в Мережу за цією книгою. На зазначеній сторінці читаю цілком виразно: «В этом же районе был основан город-крепость Крачуна». Дуже добре, але звідки видно… і т. д.

Хм, тут у Грекула посилання є: Nicolae Iorga . – Bucureşti: 1904, p. 131.

На зазначеній сторінці читаю цілком виразно: «el puse meşterĭ să-ĭ ridice o cetate de-asupra rîuletuluĭ Putna, cetatea Crăciuna» [він доручив майстрові побудувати фортецю над річкою Путна, фортецю Крачуна]. Крапка. Дуже добре, але звідки видно… і т. д.

Хм, так тут у Йорги посилання є: Jabłonowski, Sprawy wołoskie za Jagełłonów. – Źródła dziejowe, 1878, t. 10, pp. 28 – 9. На зазначених сторінках бачу зовсім виразно, що ніякої фортеці Крачун там нема.

Суду все ясно:

1. Ніякої «фортеці Крачун» ніколи не існувало – ніхто не вказав конкретного історичного джерела, де вона була би згадана.

2. На якій річці чи біля якого сучасного поселення ця «фортеця» знаходилась – теж ніхто не знає і не дав конкретної вказівки.

3. Слідування за «науковим апаратом» не дає нічого, бо якби хтось знав конкретне джерело – він би на нього і послався.

Друга гіпотеза полягає в тому, що Корочюнов – це сучасне місто в Румунії (ну, Німецький Камінь). Кажуть, що так написано у статті Andronic A. in secolul al XIV-lea în lumina celor mai vechi izvoare ruseşti. – Romanoslavica (Bucureşti), 1965, vol. 11, p. 203 – 218.

Перевагою цієї гіпотези є точна вказівка на місто, котре реально існує. Маленький недолік полягає в тому, що назва його зовсім не подібна до тієї, що ми відшукуємо. Чергова безпідставна фантазія.

по ГРАК-у із шаблоном

[word="К(а|о)?р(а|о)ч(у|ю)н.*"]

дав півтори тисячі відповідників, серед них переважає гора Карачун біля Слов’янська – місце жорстоких боїв із першими хвилями москалів у 2014 році. Також житловий масив в Кривому Розі, який потрапив у газети в 2022 р. у зв’язку з евакуацією жителів перед навалою москалів, і у тому ж Кривому Розі, по якому ті ж москалі вдарили своїми лапеносними ракетами 22 вересня 2022 р. Ну, і назва зимових обрядів там стоїть. Улов, треба визнати, не густий.

Далі, географічні назви концентруються у Воронізькій області Росії, там ж є й село із сильно поруйнованою церквою (ні, не від обстрілу української армії, просто у москалів це звичайний стан – . У них все і завжди так).

Є маленьке село Карачун у Рівненському районі і області. Є невелике село (Crăciun) на півдні сучасної Молдавії, засноване нібито близько 1900 року.

Отже, ніяких слідів потрібної нам назви у сучасній топонімії нема. Можна припускати, що назва в СРГ була перекладом з якоїсь іншої мови і позначала якесь примітне урочище.

Невідомий об’єкт. Клас вірогідності – Г.

(29) Сочява

Сучасне місто в Румунії, від кінця 14 ст. і до 1564 р. – столиця Молдавського князівства. Клас вірогідності – А.

(30) Серет

Сучасне місто в Румунії. Перша згадка про нього походить з 1334 р. Клас вірогідності – А.

(31) Баня

Сучасне село (Baia) у 26 км на південь від Сучави. Румунське слово baia та угорське слово bánya мають одне значення – «шахта». Перша згадка про це поселення – 1345 рік. Клас вірогідності – А.

(32) Чечюн

Б. Тимощук у названій вище статті припустив, що це замок на горі Цецино на західній околиці сучасних Чернівців. Відомо про нього дуже мало, в 1908 р. було простежено залишки мурованої башти, про яку пізніше нема згадок. Цей об’єкт функціонував (орієнтовно) від 2 пол. 14 ст. до 1456 р. (остання згадка). Вважаю припущення прийнятним. Клас вірогідності – Б.

(33) Коломыя

Сучасне місто в Івано-Франківській області, згадана ще у хроніці Романовичів (Галицько-Волинському літописі) в 2 чв. 13 ст. , що в 1411 р. польський король Ягайло заставив Коломию молдавському господарю Олександру Доброму, але пізніше, в 1444 р. тут знову розпоряджався польський намісник. Клас вірогідності – А.

(34) Городок на Черемоше (35)

Із річкою маємо відносну ясність: вона утворюється злиттям Білого Черемоша і Чорного Черемоша, тече загалом на північний схід і впадає у Прут. Клас вірогідності для річки – А.

А от із Городком маємо повну неясність. М. Тихомиров припускав, що це Вижниця [ТМН2, с. 99] – єдино на тій підставі, що вона розташована на Черемоші. Так само можна тицьнути пальцем у будь-яке село на тому ж Черемоші.

Складнішу теорію запропонував Б. Тимощук [op. cit., с. 215]: «наш» Городок – це , котрий згадувався в документах 1395 – 1444 років і знаходився десь при кордоні Польщі й Молдавії. На роль Хмелева дослідник запропонував городище біля с. Вижницького району Чернівецької області.

Карапчів лежить на річці Глибочок, котра впадає у Черемош. Від Карапчева до найближчої точки Черемоша – 8 км, і на цій лінії лежать ще два села. Сказати, що городище у Карапчеві лежить на Черемоші, можна тільки з великим зусиллям. Також є село на Сереті, у Чортківському районі Тернопільської області – від нього до найближчої точки Прута 31 км.

Об’єкт залишається не локалізованим. Клас вірогідності – Г.

(36) На Дністрі Хотень (37)

Завдяки вказівці на ріку можна не сумніватись, що йдеться про сучасний у Чернівецькій області, справді розташований на Дністрі.

3 січня 1397 р. «Stephanus de Chotyn» записаний серед свідків грамоти молдавського воєводи Стефана для Спитка Мельштинського [CEV, № 136, p. 43].

Далі є згадка про Хотин у грамоті господаря Олександра Доброго 1408 р. у зв’язку зі збором мита там [ – К.: 1965 р., № 32, с. 70]. Клас вірогідності – А.

Ця група відрізняється від «Болгарської» значно кращими написаннями назв, котрі переважно співпадають із сучасними. Це говорить про використання якогось окремого джерела.

Картосхеми

Об’єктів у «молдавській» групі так само небагато, до того ж вони вишикувались майже по прямій з південного сходу на північний захід. Тому й оптимальний маршрут очевидний: 20 → 22 → 24 → 26 → 31 → 29 → 30 → 33 → 37 = 640 км. Він нанесений на наступній схемі блакитними стрілками.

Для прокладання основного реального маршруту (між об’єктами класу А) треба просто дивитись перелік: 20 → 22 → 24 → 26 → 29 → 30 → 31 → 33 → 37 = 752 км. Він нанесений на наступній схемі червоними стрілками. Через одним-одну географічну непослідовність переліку ентропія-А = 118 %.

Повний реальний маршрут (класи А + Б): 20 → 22 → 24 → 26 → 29 → 30 → 31 → 32 → 33 → 37 = 770 км, що дає нам ентропію-В = 120 %. Незначне різниця між ентропією-А та ентропією-В показує, що єдиний в групі об’єкт класу Б справді лежить на шляху між сусідніми упевнено локалізованими об’єктами. Але це – нетиповий випадок, і скоро ми в цьому переконаємось.

Чорним контуром на картосхемі позначено багатокутник, який охоплює всі об’єкти групи. Діаметр його (20 – 33) дорівнює 476 км. Сторонніх об’єктів у цій групі немає, і в цілому цей фрагмент СРГ справляє враження опису якогось купецького, торговельного маршруту. Торговельного – тому що два об’єкти в групі позначені як «торг» (а більше ані один об’єкт в СРГ так не позначений)!

Також рідкісне для СРГ лінійне упорядкування об’єктів наводить на думку про опис дороги. Тільки що могли везти з Білгорода до Коломиї? Сіль з сусідніх Качибеївських лиманів? А що могли везти з Коломиї до Білгорода? Сіль із місцевих жуп-солеварень? Якщо це справді торговельний маршрут, то він явно не має ані початку, ані кінця, якого можна було би сподіватись хіба що у Кракові, де є начальство (якому потрібні коштовні речі).