Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Рогозький літописець

Микола Жарких

Рогозький літописець використано за публікацією 2000 р. [Полное собрание русских летописей. Т. 15. Рогожский летописец. Тверской сборник. – М.: Языки русской культуры, 2000 г. – 432 с. ]. Цей літопис, доведений до 1411 р., збережено у єдиному списку, переписаному в 1440-х роках. Рання дата списку робить його особливо важливим.

За спостереженнями О. О. Шахматова, на відрізку 1375 – 1412 рр. Рогозький літописець близький до Сим1Л і належить до кола пам’яток тверського походження. Він уривається на початку статті 6920 (1411 р.), на записі про смерть княгині Овдотьї – на тому самому місці, де уривається Сим1Л.

В лето 6706 [1198]. Преставися князь Давыд Смоленскыи.

В лето 6720 [1212]. Преставися великии князь Всеволод, именованыи Дмитрии, княжив лет 37, и положиша его во святей Богородици златоверхои.

В лето 673[5] [1227]. Преставися Владимир князь сын великаго князя Всеволода.

В лето 6754 [1246]. Тое же осени преставися Ярослав великии сын Всеволодич в Татарех септевриа 30.

В лето 6760 [1252]. Того же лета преставися князь Святослав Всеволодич.

В лето 6764 [1256]. Преставися Данил Ярославич и Олег Рязанскыи. [Записи від 6706 до 6764 років носять характер скорочення більш докладних записів ЛЛ.]

В лето 6771 [1263]. Преставися великии князь Александр Ярославич в черньцех и в схиме.

В лето 6772 [1264]. Преставися Андреи князь Ярославич.

В лето 6777 [1269]. Преставися князь Дмитрии Святославич.

В лето 6779 [1271]. Того же лета родися Михаил Ярославич Тверскый […] Тое же зимы преставися великии князь Ярослав Тферскыи идя из Татар, держав великое княжение 7 лет по Александре. И положиша и во Тфери у святую Козмы и Дамиана. [Відзначаємо народження Михайла, тому що пізніші літописи, починаючи з С1ЛСІ, помилково пишуть про його смерть під цим роком. У Сим1Л повідомлення про народження Михайла переставлено після смерті Ярослава.]

В лето 6784 [1276]. Тое же зимы преставися великии князь Василеи на Костроме. [Після початку 6771 р. в ЛЛ йде лакуна, й записи 6771 – 6784 рр. мають характер скорочення записів ТЛ.]

В лето 6802 [1294]. Преставися велики князь Дмитрии Александрович. [Скорочення ЛЛ / ТЛ, але в них 6803 р.]

В лето 6814 [1306]. Преставися великии князь Андреи Александрович. [Скорочення ТЛ, але під невірним роком.]

В лето 6821 [1312]. Того же лета преставися великая княгиня Ярославля Оксиниа, а в пострижении Мариа. [Отут, на відміну від ТЛ, названо її чернече ім’я. Хронологічний стиль статті, можливо, ультра-березневий, бо смерть хана Токти і воцаріння Узбека, згадані тут, звичайно датують 1312-м роком.]

В лето 6826 [1318]. Докладна повість про загибель в Орді великого князя Михайла Ярославича. Він убитий на ріці Севенчі біля Дедякова 22 листопада.

В лето 6833 [1325]. На зиму князь Юрии убиен бысть в Орде.

В лето 6834 [1326]. Септября 15 убиша в Орде два князя Дмитриа Михаиловича Тферскаго да князя Андрея Новосилскаго, единаго дни на едином месте на реце, нарицаемеи Кондраклии. [Дуже подібно до ТЛ, тільки назва ріки містить невелику варіацію.]

В лето 6839 [1331] преставися князь Александр Суждальскыи. [Син Василя Андрійовича.]

В лето 6939 [1331]. На ту же зиму месяца марта в 1 день преставися княгини Ивановая именем Елена в черницах и в скиме и положена бысть в церкви святаго Спаса. [Точно як в ТЛ.]

В лето 6841 [1333]. Того же лета преставися князь Александр Василиевич Суждалскии. [Подвоєння звістки 6839 р.! В ТЛ – під 6841 роком.]

В лето 6847 [1339]. Докладна повість про загибель в Орді тверського князя Олександра Михайловича та його сина Федора. Після повісті вміщено наступну фактографічну довідку:

Тое же осени месяца октября в 28, на память святаго мученика Терентия и Неонилы убиша в Орде князя Александра Михаиловича Тферскаго и сына его князя Феодора и разимани быша по суставам. [Пам’ять св. Терентія та Неоніли – справді 28 жовтня.]

В лето 6848 [1340]. Преставися князь великии всея Руси Иван Данилович, внук великаго Александра, правнук великаго Ярослава, в черньцех и в скиме, месяца марта в 31 день, на память отца Стефана чюдотворца. А в гроб положен бысть месяца априля 1 день, на память преподобныя Марии Египетскыя в церкви святаго архангела Михаила, юже сам создал во своей отчине на Москве.

В лето 6853 [1345]. Месяца марта в 11, на память святаго отца Софрония, преставися княгиня великаа Настасиа Семеновая в черницах и в скиме, и положена бысть в церкви святаго Спаса на Москве, юже сама повеле подписывати.

В лето 6853 [1345]. Того же лета преставися князь Ярославскыи Василеи Давыдовичь.

В лето 6853 [1345]. того же лета преставися князь Муромскыи Василеи Ярославич в черньцех и в скиме и положен бысть в своей отчине во граде Муроме в церкви святую мученику Бориса и Глеба. [В ТЛ ці два Василя сплутані, тут краще.]

В лето 6854 [1346]. Того же лета преставися князь Константин Михаилович Тферскыи.

В лето 6858 [1350]. Преставися князь Василеи Александрович Рязаньскыи.

В лето 6862 [1354]. Тое же весны за полсемы недели, как минули сорочины Феогнасту митрополиту по Велице дни месяца априля в 26, на память святаго мученика Василья епископа, преставися князь великии Семен Иванович всея Руси, княжив лет 12, и положен бысть во своеи отчине на Москве, в церкви святаго архаггела Михаила.

Феогност, за цим літописом, помер 11 березня, на день св. Софронія (який справді відзначається 11 березня). Смерть Семена сталась через 46 днів = 6*7 + 4, тобто дійсно в середині 7-го тижня. День пам’яті св. Василя Амасійського – дійсно 26 квітня. Великдень в 1354 році припадав на 13 квітня, в 1353 році – на 24 березня. Тому вказівка, що Семен помер після Великодня, краще пасує до 1354 року, ніж до 1353-го, як прийнято датувати цю подію.

В лето 6862 [1354]. Того же лета месяца иуня в 6, на память святаго мученика Дорофея, преставися князь Андреи Иванович после сорочин своего брата князя великаго Семена на третеи день и положен бысть в тои же церкви святаго Михаила. [На день 5 червня (св. Дорофея Тирського) припали сорочини по Семені. Третій день по цих сорочинах мав би бути 7 червня.]

В лето 6863 [1355]. Того же лета в Филиппово говение преставися князь Костянтин Васильевич Суждальскыи месяца ноября 21, на Введение святыя богородици, в черньцех и в скиме, и положен бысть в церкви святаго Спаса в Новегороде в Нижнем.

В лето 6867 [1359]. Того же лета месяца ноября в 13 на память святаго отца Ивана Златоуста преставися благоверныи князь великии Иван Иванович всея Руси в черньцех и во скыме и положен бысть во своеи очине во граде Москве в церкви святаго Михаила. [День пам’яті св. Іоана Златоуста – дійсно 13 листопада.]

В лето 6872 [1364]. Тое же зимы месяца декабря 27 день, на память святаго первомученика Стефана преставися княгини великаа Александра Иванова Ивановича в черницах и в скиме, наречено бысть имя еи во мнишьском чину Мариа и положена бысть в монастыри у святаго Спаса на Москве в притворе в приделе.

В лето 6873 [1365]. Того же лета месяца иуня во 2 день, на память святаго отца Никифора, в неделю пянтикостную, преставися благоверныи христолюбивыи смиренныи князь Андреи Костянтинович в черньцех и в скиме и положен бысть в церкви святаго Спаса в Новегороде в Нижнем. [Пам’ять константинопольського патріарха Никифора – дійсно 2 червня. П’ятидесятниця в 1365 р. була 1 червня, так що 2.06.1365 р. – справді неділя П’ятидесятниці. Всі показники збігаються. Натомість в Сим1Л замість вказівки на П’ятидесятницю стоїть «на память святого отца Митрофана, патриарха Царяграда» (4 червня). Думаю, що РогЛ містить в цьому місці кращий текст.]

В лето 6873 [1365]. Під цим роком [стб. 79] подано імена 7 представників тверського княжого дому, які померли від епідемії чуми в листопаді 1365 – лютому 1366 року. Постриження не зазначено жодного разу.

В лето 6875 [1367]. Того же лета в Нижнем Новегороде пострижеся княгини Андреева Василиса. [Далі, під 6886 роком подано докладний життєпис Василіси – такий, як і в Сим1Л. Тому цей запис, відсутній в інших літописах, я вважаю результатом не дуже вдалого обчислення на підставі даних повісті: 4-й рік по смерті кн. Андрія – це 6877-й.]

В лето 6876 [1368]. Того же лета месяца иуля 24 день преставися князь Василеи в Кашине и потом в осенине месяца октября во 2 день мати его княгини великаа Софиа Михаиловаа преставися в Свободе. [Див. коментар.]

В лето 6878 [1370]. Під цим роком Рогозький літописець розповідає про похід литовських князів Ольгерда та Кейстута, князів Михайла Тверського та Святослава Смоленського проти Москви. Об’єднане військо два дні безуспішно намагалось здобути Волок (Вишній Волочок).

Тогда ранен бысть князь Василии Иванович Березуискыи, у города у Волока стоящу ему на мосту, внезапу из-под мостиа сквозе мост литвин пронзе его сулицею. И в тои язве разболеся изнемог, преставися в чернцех. [Можна здогадуватись, що цей запис був у ТЛ, але від нього вціліла тільки похвала кн. Василю.]

В лето 6882 [1374]. Тое же осени месяца септября в 17 преставися на Москве последнии тысяцскии Василии Василиев сын Велиаминовича, в черньцех и в скиме и наречено бысть имя ему Варсонофии и положен бысть в монастыри у святого Богоявлениа.

В лето 6886 [1378]. Преставися княгини Андреева Василиса в черницах и в скиме, и положена бысть в монастыри святаго Зачатиа, еже сама создала […] Си убо преподобнаа княгини Василиса беяше от града Тфери, рода славна и велика, от отца именуемого Ивана и матери нарицаемыя Анна, а родилася в лето 6839, в царство царя Андроника Цареградского, а патриарха Калиста, а в Орде тогда царь был Озбяк в Сарае, а на Руси в княжение великое Иваново Даниловича Калитино, при архиепископе Фегнасте, митрополите.

И еще сущи отроковица научена бысть грамоте, и егда бысть 12 лет от рожения ея, вдана бысть за христолюбиваго князя Андреа Костянтиновича и пожиста в законе господни, яко божии угодници, постом и молитвою и честною милостынею, и пожиста лет 24 и князь Андреи преставися в черньцах и в скиме, и положиша его в церкви святаго Спаса, идеже бе отец его Костянтин.

Княгини же Василиса много плакавше по князи своем, пребысть вдовою 4 лета, по сем пострижена бысть от Дионисия архимандрита Печерскаго и наречено бысть имя еи Феодора. И бысть тогда еи от рожениа лет 40 и раздавали все имение свое и казну свою церквам и монастырем и нищим, а слугы своя и рабыни роспустила на слободу, а сама нача жити в монастыри у святаго Зачатиа, иже сама создала при князи своем […] Княгини же Василися, поживши в черницах 8 лет и поболевши неколико днеи преставися к богу.

[Отже, хронологія її життя виглядає так: 1331 р. – народилась; 1343 р. – оженилась; 1367 р. – овдовіла; 1371 р. – постриглась; 1379 р. – померла. В останньому випадку ми, мабуть, маємо включительну лічбу, тобто «на 8-у році», що може бути й 1378 р. Андрій помер у 1365 р., тому й постриження її краще класти на 1369..1370 роки, не 1367, як записано вище. В ТЛ ця повість збереглась фрагментарно.]

В лето 6891 [1383]. Того же лета месяца июля в 5 день в неделю, на память святаго отца Еулампада, в 6 час дни, преставися раб божии князь великии Дмитреи Костянтинович в черньцех и в скыме, наречено во святом крещении Фома, а во мнишьском чину наречен бысть Феодор. И положен бысть во своеи отчине в Новегороде Нижнем в церкви каменои во святом Спасе. [Точно як у ТЛ.]

В лето 6897 [1389] месяца маия в 19 день на память святаго мученика Патрекиа на 5 неделе по велице дни в среду долго вечера два часа нощи преставися благоверныи и христолюбивыи и благородныи князь великии Дмитреи Ивановичь всея Руси, а во гроб положен бысть маия 20, на память святаго мученика Фалелея. И певше над ним обычныя надгробныя пениа положиша его в церкви святаго архангела Михаила. [В 1389 р. Пасха була 18 квітня, так що повних 4 тижні після неї – 16 травня (неділя), і 19 травня – дійсно середа. Пам’ять св. Патрикія Пруського – дійсно 19 травня; пам’ять св. Фалалея Егейського – 20 травня, так що всі хронологічні вказівки збігаються.]

В лето 6897 [1389]. Тое же зимы в Филиппово говение, месяца декабря во 2 день, на память святаго пророка Аввакума, преставися раба божия благоверная княгини Мариа Андреева, мати сущи Владимеру, в черницах и в скиме, наречено бысть им еи во мнишеском чину Марфа, и положена бысть в церкви святаго Рожества, в честнем ея монастыри, иже сама создала, еще сущи при своем животе. [Пам’ять пророка Аввакума відзначають 2 грудня, в день Собору св. праотців. Дуже подібно до ТЛ.]

В лето 6898 [1390]. Тое же весны в великое говение преставися раб божии Иван Родивоновичь, нареченыи во мнишьском чину Игнатии, и положен бысть у святаго Спаса в монастыри, иже на Всходне. [Точно як у ТЛ.]

В лето 6900 [1392]. Того же лета преставися княгини великаа Улиана Олгирдова в черницах и в скиме. [Скорочення запису ТЛ.]

В лето 6901 [1393]. Месяца иуля в 29 день преставися князь Иван, сын князя великаго, Дмитриев. [Скорочення запису ТЛ.]

В лето 6902 [1394] преставися князь великии Суждальскыи Борис. [Скорочення запису ТЛ.]

В лето 6903 [1395]. Того же лета преставися благоверныи князь Борис Михаиловичь в Кашине в канун святаго пророка Ильи, а привезоше его во Тферь на память святыя Мариа Магдалыни, и положен бысть во святем Александре. [В ТЛ є дати, не тільки назви свят.]

В лето 6907 [1399]. Повість про смерть великого князя Михайла Олександровича Тверського [стб. 167 – 176], виписуємо фрагменти з фактичними даними:

Того же лета преставися благоверныи великии князь Михаил Александрович Тферьскыи, быв от рожества лет 65 [… Князь говорить до єпископа Арсенія:] «Да мя сподобит в день сии пострищися во иночьское житие от честныя ти рукы». […] От того же часу изыде в слух по всему граду, яко дня сего хощет великыи князь Михаило Олександровичь оставити княжение и хощет пострищися и черноризец быти, и дивляхуся людие зело […] Он же в монастырь святаго Афонасиа на пострижение грядяше […] Преподобный же епископ Арсении постриже и и облече и во святыи ангельскыи образ, Матфеи тому имя нарек […] в 4 день призывает епископи и скимнаго совершения желанием просит. Епископ же, радуяся духовне, в куколь и в скиму соверши и […] Пребысть днии 8 во святем аггельстем образе и бысть яко же скончевающуся дни осмом вторник, вечеру сущу […] тихо и кротко преставися блаженныи Матфеи […] И погребоша и в велицеи и соборнеи церкви святаго Спаса на деснеи стране, в лето 6907 месяца августа в 27, на память святаго отца Пимина.

В лето 6919 [1410]. Того же лета о Троицыне дни преставися князь Володимер Андреевичь. [Вся стаття 6919 р. є ультра-березневою, містить події, які чітко датуються 1410 роком – приїзд Фотія до Москви, Грюнвальдська битва. В 1410 р. Трійця була 11 травня.]

В лето 6920 [1411] преставися княгини великая Овдотия князя великаго Ивана Михаиловича Тферскаго апреля месяца 13 день. [Цей запис – єдиний за 6920 рік, і ми не маємо змоги перевірити за іншими літописами, коли померла Овдотья. Вважаємо цю останню статтю літопису також ультра-березневою. Це підтверджується повнішим записом НикЛ, де дана повна дата.]