Лаврентіївський літопис
Микола Жарких
Лаврентіївський літопис (далі скорочено ЛЛ) доведено до 1304 р. (не до 1305-го – див. в кінці). Цей унікальний пергаміновий рукопис переписано (відредаговано) в 1377 році. Вважається, що його переписано з владимирського / великокнязівського зводу 1304 р. (ВЗ1304), але цю копію навряд чи можна вважати механічною. Так, інші літописи, залежні від ВЗ1304, містять повніший текст опису здобуття Владимира татарами (стаття 6745 р.); тільки в ЛЛ в статті 6771 р. читається початок великої змістовної повісті про князя Олександра Ярославича. Ця повість через дефект ЛЛ не має кінця, і в цілому вигляді не збереглася в жодному іншому літописі, тому її, скоріше за все, у ВЗ1304 не було.
Лаврентіївський літопис дав рясну жатву для нашої теми (цитуємо, спрощуючи орфографію, за виданням: [ПСРЛ. — Т. 1. Лаврентьевская летопись. — Л., 1926-28. — VIII с. — 579 стлб.]):
В лѣто 6691 [1183] Преставися блговѣрна княгыни Олга наречена чернечьскы Єоуфросинье мсца иоулия въ Д [4] днь. И положена бысть в стии Бци в Володимери.
В лѣто 6706 [1198] Преставися князь Двыдъ Смолиньскъи и постригъся и в скымѣ бывъ.
В лѣто 6714 [1206]. Преставися блговѣрна велика княгыни Всеволожая именем М[а]рия бывши въ мнишьскомь чину ИІ [18] дніи и положена бысть в манастыри своємь.
В лѣто 6720 [1212]. Индикта мсца априля въ ГІ [13] днь на память стаго Мартина папы Римьскаго. Преставися великыи князь Всеволод именовавыи в стомь крщньи Дмитрии снъ Гюргевъ блгочстваго князя всея Руси внукъ Володимера Мономаха […] и положиша и в цркви стыя Бца Златоверхия. [Опис смерті й похорону надзвичано докладний, включає похвальне слово покійному, якого нема у ВЗ1215. День пам’яті папи Мартина – 14 квітня, не 13.]
В лѣто 6726 [1218] Тоя же зимы мсца февраля в В [2] днь в праздникъ Оустрѣнье Гса нашего Ісусъ Хса к пят в час З [6] дне. Преставися хсолюбивыи великыи князь Костянтин снъ Всеволожь внукъ Гюргевъ правнук Володимера Мономаха […] и положиша и в цркви стыя Бца Златоверхые […] княгыни же Костянтинова ту и пострижеся над гробом мужа своего и нарекоша имя єи Огафья. [І смерть Костянтина описана з великими подробицями і похвальним словом. 2 лютого припадало на п’ятницю в 1218-у січневому = 6726-у ультра-березневому році.]
В лѣто 6728 [1220] Преставися княгыни Костянтинова Агафья черноризица мсяца генваря въ КД [24 день] на память стыя Оксиньи и положена бысть в церкви стыя Бца Ростове.
В лѣто 6735 [1227] Преставися князь Володимеръ нареченыи в стомъ крщении Дмитрии постригъся и в скиму сынъ Всеволожь великаго князя и положенъ бысть в церкви стыя Бца.
В лѣто 6736 [1227] Умре сын Давыда Муромского месяца априля стыя неделя праздныя. Тоє же недели преставися и сам Двыдъ Муромскыи в черньцихъ и в скимі.
В 1227 р. Пасха була 11 квітня, в 1228 р. – 26 березня, відповідно пасхальний тиждень закінчувався 2 квітня. Тобто літочислення тут ультра-березневе, і 6736-й це 1227-й рік.
В лѣто 6736 [1228] Того жъ лѣта преставися Мстиславъ Мстиславичъ в черньцихъ и в скимѣ.
В лѣто 6736 [1228]. Того жъ лѣта Стославъ отпусти княгыню свою по свѣту всхотѣвши єи в манастырь и дасть єи надѣлокъ многъ. Отиде от него до Бориша дни иде в Муром къ братьи и пострижеся.
В лѣто 6745 [1238]. Слышав же княз Юрги с братом своимъ Стославом и с сыновци своими Василком и Всеволодом и Володимером и с мужи своими поидоша противу поганым и сступишася обои и быс сѣча зла и побѣгоша наши пред иноплеменникы и ту оубьєнъ быс княз Юрьи, а Василка яша руками безбожнии и поведоша в станы своѣ. Се же зло здѣеся мсца марта въ Д [4] днь на память стою мчнку Павла и Оульяны и ту оубьенъ бысть князь великыи Юрьи на Сити на рѣцѣ и дружины его много убиша блжныи же єпспъ Кирилъ взя князя мертва иды из Бѣлаозера и принесе и в Ростовъ и пѣвъ надъ ним обычныя пѣсни со игумены и с клирошаны и с попы со многами слезами вложиша и в гробъ оу стоє Бци. [День пам’яті св. Павла та Юліани Птолемаїдських – дійсно 4 березня.]
В лѣто 6754 [1246]. Тое же осени Ярослав князь сын Всеволожь преставися во иноплеменницех ида от Кановичь мца семт в Л [30] на память стго Григорья. [30 вересня – пам’ять св. Григорія просвітителя Вірменії.]
В лѣто 6756 [1248]. Тое же зимы оубьенъ быс Михаило Ярославич от поганыя Литвы блжныи же єпспъ Кирилъ посла взя тѣло его и привезоша и в Володимерь и плакашас братя его и боляре над ним и пѣвше псни погрѣбалныя и положиша и в стѣнѣ оу стоє Бци на памят стго имркъ.
В лѣто 6757 [1249]. Тоє же зимы Василии княз Всеволодичь преставися в Володимери на памят стаг Феодора и повезоша и на Ярославль и Олександръ княз проводи и и Борисъ и Глѣбъ и мти ихъ. Блжныи же єпспъ Кирилъ съ игумены и попы пѣвше псни погребеные и положиша и чстно оу стоє Бци и плакашася над ним много. [День пам’яті св. Федора Стратилата – 8 лютого, св. Федора Тирона – 17 лютого. Не можна вирішити.]
В лѣто 6760 [1252]. В то же лето преставися хсолюбивыи князь Стославъ Всеволодичь.
В лѣто 6763 [1255]. По Велицѣ дни порожнее недели преставися Костянтинъ снъ великого князя Ярослава и бысть плачь великъ спрятавше понесоша и в Володимерь и яко услыша Олексндръ князь брата своего съмерть и оусрѣтоша и митрополитъ игумени и попове пѣвше обычныя псни положиша и у стои Бци в Володимери. [Пасха в 1255 р. була 28 березня; а що за порожня неділя – не дошукався.]
В лѣто 6766 [1258] Преставися князь Олегъ Рязаньскии стрстныя недели въ среду в черньцѣх и въ скимѣ и положенъ бысть оу стаго Спаса мсца мая въ К [20 день] на память стыя мчници Фотиньи Самаряныни. [В 1258 р. страсний тиждень припадав на 17 – 22 березня, середа – 20 березня. Таким чином, вказівка літопису на май помилкова, треба «марта» – так, як у Троїцькому літописі.]
В лѣто 6771 [1263] Преставися великыи князъ Александръ сын Ярославль [після цього короткого повідомлення йде велика повість про діяння Олександра, в якій бракує закінчення через втрату кількох аркушів. З ними втрачено й докладний опис смерті Олександра, якого можна було сподіватись. Ця лакуна триває аж до 1284 року].
В лѣто 6803 [1295] преставися великии князь Дмитрии близь Волока.
В лѣто 6808 [1300] преставися Феодоръ Ростиславичь на Ярославли в черньцѣхъ и в скимѣ.
В лѣто 6811 [1303] преставися Иванъ князь снъ Дмитреевъ в Переяславле.
В лѣто 6811 [1303] преставися Борисъ князь снъ Андрѣевъ на Костромѣ.
В лѣто 6812 [1303] мсяца марта въ Е [5 день] на безъимѣньнои нед[еле] во вторник. Преставися князь Данило Олександрович на Москвѣ в своєи очинѣ в черньцѣх и в скимѣ. [5 березня 1303 р. – вівторок; отже, маємо ультра-березневий запис. ]
Стільки з Лаврентіївського літопису, доведеного до вівторка 23 червня 1304 року (завдяки вказівці на день тижня ми твердо переконані, що це саме 1304-й рік, а не 1305-й, як формально приймають). Наступна подія – смерть великого князя Андрія 27.07.1304 р. – до літопису вже не потрапила. Програміст би сказав, що цей файл було закрито для запису упродовж цього місяця – 23.06 – 27.07.1304 року.