Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Іменослов

Микола Жарких

Синодики, надто їх поточні частини, є першорядним джерелом для дослідження іменослова, або, по-науковому, антропоніміки.

По-перше, їх дані відносно надійно датовані, що відкриває можливість стежити за змінами іменослову у часі.

По-друге, вони до певної міри мають географічну прив’язку, і тому можливі дослідження регіональної специфіки іменослова.

По-третє, синодики дають певну соціальну стратифікацію імен, принаймні групи князів, ченців та нетитулованих осіб виділяються цілком об’єктивно. Це дає можливість досліджувати уподобання імен для різних соціальних груп.

По-четверте, синодики дають масовий матеріал (в Печерському синодику я нарахував понад 14 тис. імен, у Введенському – понад 17 тис.), що дає можливість для надійних статистичних висновків.

По-п’яте, в синодиках ми маємо масу імен жінок, чого не дають інші категорії джерел, котрі згадують переважно чоловіків.

Тільки реєстр 1649 року має перевагу над синодиками щодо масовості, хронологічної та географічної певності, але й він не містить жіночих імен. (Але містить прізвища, що теж дуже важливо на тлі відносно малого числа прізвищ у синодиках.)

Таким чином, синодики є першорядним джерелом для досліджень іменослову (що відзначив, зокрема, С. Голубев у 1891 р.), і мені цілком незрозуміло, чому наші філологи пильно займаються іменами з реєстру 1649 р., а не цікавляться синодиками.

Я, звісно, ніякий не філолог, і мої спостереження над іменословами ПС та ВС – тільки початок студій. Наприклад, Печерський синодик у плані соціальної структури іменослова показує таку картину:

Перетин чоловічих імена різних станів

Перетин чоловічих імен різних станів

Перетин жіночих імена різних станів

Перетин жіночих імен різних станів

(Тут н – нетитуловані імена, нк – нетитуловані або князівські, к – князівські, кч – князівські або чернечі, ч – чернечі, чн – чернечі або нетитуловані імена.)

Ми бачимо з цих діаграм, що чернечі імена, як чоловічі, так і жіночі, досить виразно відрізняються від імен світських осіб. Можна відзначити практично повне зникнення монопольно-князівських імен – іменослов князів розчинився в загальному іменослові нетитулованих світських осіб.

Порівняння із Введенським синодиком показує, що іменослови світських осіб (чоловічі та жіночі) зазнають поступових, еволюційних змін: частина імен, популярних у ПС, переходить у розряд менш популярних, натомість в число найпопулярніших входять нові імена, котрі у ПС були менше вживаними.

Натомість іменослови ченців та особливо черниць у ВС зазнають значного поповнення проти ПС. Якщо у ПС ми маємо 150 різних імен ченців, то у ВС – 196, а черниць відповідно 51 та 123. Дуже показовим явищем, зафіксованим у ВС, є масове утворення імен черниць від чоловічих чернечих імен (Авксентія, Діонісія, Мартирія і т. д.).

Тепер залишається зрозуміти, що це значить, про які зміни у свідомості людей свідчить. Це – питання спеціальних студій, для яких не зашкодило би уміння будувати діаграми і визначати медіану розподілу.