Географія
Микола Жарких
Наступний момент, якому ніхто з дослідників ніколи не приділяв уваги – це географічні назви у синодиках. (Географія, як казав класичний персонаж, наука не шляхетна – візник довезе куди треба…)
А між тим збирання цих назв, їх ототожнення та картографування – дуже цікава робота, з якої ми довідуємось про сферу впливу монастиря, в якому писався синодик. Ось для прикладу – дві сфери впливу:
Картосхема географічних назв Печерського синодика
Картосхема розподілу назв поточної частини Введенського синодика
за історичними регіонами
Якщо на рубежі 15 – 16 ст. зоною впливу Києво-Печерського монастиря була Волинь, сучасна Білорусія та сучасна Росія, то в 2 пол. 17 ст. переважає територія Гетьманщини, до якої долучається Галичина (при падінні ролі Волині, Білорусії та Росії).
А звідси природно випливає висновок, що Введенський синодик відбив певний етап формування соборної української нації з центром у Києві.
Картосхема Любецького синодика 1 пол. 18 ст.
Зовсім інакшу картину показує Любецький синодик, географічні назви якого зосереджені в межах Чернігівської єпархії. Це – синодик місцевого значення, люди, які жили далі від Чернігова, не мали наміру робити там свої записи. По мірі вивчення інших синодиків «сакральна географія» України, поділ її території на зони влаиву певних релігійних центрів ставатиме яснішою.
Отже, на підставі визначення зон впливу синодики можна поділити на дві групи: соборницькі, або загальнодержавні, в яких представлено записи з усіх (більшості) частин держави, та місцеві.
Також географія синодиків дає деяке уявлення про заселення тих або інших регіонів і може бути корисною для історичної демографії (поруч із нечисленними, але цікавими звістками ВС про народження людей в одному місці, а проживання на момент запису в іншому, що свідчить про міграції).
В деяких випадках записи синодиків (відносно надійно датовані) виступають першими згадками про той чи інший населений пункт, що також корисно для краєзнавства.
Можливості географії на цьому не вичерпуються. Так, подекуди у ВС ми бачимо невеликі серії послідовних записів з одного населеного пункту. Це може свідчити про прибуття до Києва одразу цілої групи паломників, тобто про організацію паломництва. Можна спробувати простежити закономірності у записах з одного місця, розділених у часі, що мало би говорити про традиційні зв’язки певного населеного пункту з Києвом (наприклад, записи стародубського пономаря Андрія у ПС).