Олександр Гваньїні (1578 р.)
Микола Жарких
Безпосередньо після розглянутого нами оповідання про оселення татар в Литві Гваньїні подав оповідання про похід на Ворсклу:
In sequent diende anno Vitoldus frustra disuadentibus Iagielone Rege & Regina, alteram expeditionem majioribus copiis Tartaros fecit, ad quem per multi Illustres de Polonica & Germanica Nobilitate viri glorie cupidi profecti sunt, fuerunt autem ea expeditione de Polonis maxime insignes & Principes viri.
Recentis itaque apud Kiouiam Vitoldus copiis, bonae spei plenus longo itinere, Tartarorum campestria inuasit, tunc temporis apud Tartaros Tamerlane in Scytia magna regnante, humili quidem loco nato, verun scientia rei militaris, fortune beneficio, eo potentiae prouectus erat, ut duodecis centena millia hominum haberet in exercitu, ac Turcis profligatis Imperatorem eorum Baiazetum (qui tunc temporis Constantinopolim obsidebat) captum in ferrea cauea, aureis cathenis vinctum per totam Asiam circumuehebat, coesa sunt tunc tempotis Turcarum 200 millia, Anno Domini 1397.
Hiberium denique hic Tamerlanes, Albaniam, Armeniam, Persiam, Mesopotamiam, Asiam & Aegiptum incredibili celeritate vastauit & occupauit, orbemque terrarum sui nominis terrore impleuerat.
Iamque transmissis Sula & Psola fluminibus ad Campestria Tartariae Vitoldus cum suis nullo repugnante peruenevat, cum Aedigam unum ed Ducibus Tartarorum potentissimum, Tamerlanis legatum cum innumerabilis copiis obuiam habuit. Ubi ad conflictum venit Tartari vicerunt non incruenta tamen victoria, quod nisi multitudine abundassent, virtute Witoldiagjrum superati fuissent, cedicere ibi insignes viri, ex his fuere Iagielonis Regis fratres, Andreas, & Demetrius, Coributus, & alii nouem Dices Lituani, & Russi pauci viuni capti.
Vitoldus cum Swidrigelone patruele, Ostrorogoque, & Samotulio Polonis pernici fuga euaserunt, Melstinius Polonus cum fuga saluus esse posset inter confertissimos hostes sese coniecut, sirenieque dimicando honestissime occumbere maluit [ […] Alexandi Gwagnini. – [Kraków:] 1578. – Lithvanie, fol. 18]
Подробиці це оповідання запозичує з Ваповського (200 тисяч побитих турків) та Кромера (1.2 млн війська Тамерлана). Згадка про убитих князів іде з Кромера, але якщо в останнього йдеться про двох братів Ягайла – Андрія та Дмитра-Корибута, то у Гваньїні між Дмитром і Корибутом поставлена дуже виразна кома, і в такий спосіб стало троє вбитих. Тобто бачимо псування раннього джерела при пізнішому переписуванні – дуже поширене явище.