Літописна «Повість про битву на Ворсклі» (1399 р.)

Микола Жарких

Походу литовського великого князя Вітовта на Ворсклу в 1399 р. присвячено окрему повість, котра читається в багатьох великоруських літописах та в літописах Великого князівства Литовського. Мета даної статті – з’ясувати походження та розвиток цих текстів, встановити їх джерельну вартість.

Висновки

1. Всі літописні повісті про битву на Ворсклі походять від одного протографа, яким можна вважати гіпотетичний московський звід 1418 р. Цей протограф найповніше відбився в тексті Софійського 1-го літопису старшого ізводу (1418 р.). Цей текст (Основна редакція) потребує лише невеликих доповнень, збережених у Новгородському Карамзінському літописі (1428 р.)

2. Повість була написана не пізніше 1411 року, тобто по свіжих слідах подій.

3. Джерельна вартість повісті дуже висока. Інформатором виступала особа з широким політичним кругозором, втаємничена у плани Вітовта. Можливо, цим інформатором був князь, який сам брав участь в поході і належав до оточення Вітовта.

4. Пізніші редакції, які створювались упродовж 1440 – 1540-х років, не запроваджують ніякого нового фактичного матеріалу, а тільки перекомпоновують матеріал Основної редакції, скорочують його і додають фантазії власного виробництва. Ці фантазії можуть служити джерелами для поглядів і обставин з часу написання відповідних редакцій, але не стосуються подій 1399 року.

5. Особливо треба застерегти дослідників від використання яскравих подробиць з історичного роману, яким давня повість стала в Никонівському літописі (1520 р.). Цей твір, маючи значну літературну вартість, може служити для історії літератури 16 ст., але не для історії політичних подій кінця 14 ст.

6. В літописанні Великого князівства Литовського ніякої власної письмової традиції про битву на Ворсклі не існувало, всі оповідання походять від повісті Софійського 1-го літопису старшого ізводу, яка зазнала сильного псування.

Київ, 12 – 19 лютого 2017 р.