Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?
Лист на сайт
Стрічка новин (RSS)
Посилання сюди (1)

«Никонівська» редакція

Микола Жарких

№ = [1] Епізод НикЛ
1 [Дата] 6907 р.
2 Нов-1 Того ж року цар Темір-Кутлуй прислав своїх послів до великого князя литовського Вітовта Кейстутовича, онука Гедиміна, кажучи:
3 Нов-2 «Видай мені збіглого царя Тохтамиша,
4 ворог бо мені є і не можу терпіти, чуючи, що він живий і у тебе живе. Змінюється бо життя оце: сьогодні цар, а на ранок утікач; сьогоді багач, а на ранок нищий; сьогодні мав друзів, а на ранок ворогів. Я ж боюся і своїх, не тільки чужих; цар же Тохтамиш – чужий мені і ворог злий, тому
5 Нов-2 видай мені його, а що довкола нього є – то тобі».
6 Нов-3 Почув оце великий князь Вітовт Кейстутович і дав відповідь послу царя Темір-Кутлуя, говорячи так:
7 Нов-4 «Я царя Тохтамиша не видам, а з царем Темір-Кутлуєм хочу бачитись сам».
8 Нов-5 І пішов Вітовт зі своїми князями і з усіма силами литовськими,
9 О-4 а з ним разом і цар Тохтамиш зі своїм двором,
10 О-13 і була їх ратна сила дуже велика.
11 О-14, Нов-5 І пішов у Татарську землю на Темір-Кутлуя
12 з великою похвальбою і гордістю,
13 О-15 так похваляючись:
14 О-16 «Підемо полонити Татарську землю, переможемо царя Темір-Кутлуя, візьмемо царство його і поділимо багатство та майно його,
15 О-17 і посадимо в Орді на його царстві царя Тохтамиша,
16 і на Кафі,
17 М-5 і на Азові (Озовѣ),
18 і на Криму,
19 М-4 і на Астрахані (Азтаракани),
20 М-6 і на Заяїцькій орді,
21 і на всьому примор’ї,
22 і на Казані.
23 І то буде наше все і цар наш,
24 а ми не тільки Литовською і Польською землею будемо володіти,
25 і Сіверою,
26 О-19 і Великим Новгородом і Псковом,
27 М-9 і німцями,
28 але й усіма великими князівствами руськими, і з усіх великих князів руських почнем збирати данини й оброки, а вони нам підкоряться і служитимуть і волю нашу творитимуть, як ми хочемо і повеліваємо їм».
29 О-22 І з усім тим пішли воювати татар
30 царя Темір-Кутлуя, і пішли далеко в татарське поле, і прийшовши, стали на березі у ріки Ворскли (Ворсколы).
31 О-23 + О-25 І оце цар Темір-Кутлуй з усією силою татарською
32 О-26 прийшов проти них назустріч із-за ріки Ворскли, і так зустрівся з Вітовтом у чистому полі,
33 О-26, Нов-6 на ріці Ворсклі, у землі татарській,
34 і почали пересилатись між собою.
35 Говорив Вітовту цар Темір-Кутлуй:
36 Нов-8 «Чого пішов на мене? Я твоєї землі не займав, ані городів твоїх, ані сіл твоїх».
37 Говорив Вітовт Кейстутович:
38 «Бог підкорив мені усі землі, підкорися й ти мені і будь мені сином, а я тобі – батьком, і давай мені щороку данини та оброки; а якщо не хочеш такого, то будеш мені рабом, а я Орду твою усю мечу предам».
39 І злякався цар Темір-Кутлуй і посилав послів своїх до Вітовта з чолобиттям і з великою любов’ю і мольбою, щоб пожалував його Вітовт Кейстутович, милість до нього показав, у сини його узяв, а даними й оброки з усієї Орди щороку по можливості збирав.
40 Вітовт, якого цар пильно молив, погодився на це;
41 але до того захотів ще Вітовт, аби в усій Орді було на грошах ординських знамено Вітовта.
42 Цар же Темір-Кутлуй випросив у Вітовта строку 3 дні, поки це обдумає, і посилав до Вітовта багато худоби, волів, овець, чествуючи його.
43 І в цей час прийшов до нього [царя] князь його Едигей.
44 Цей бо Едигей був великим князем в усій Орді, мужній, кріпкий і дуже хоробрий;
45 і почувши від царя свого про Вітовта, і як [цар] підкорився Вітовту, і сказав царю так:
46 «О царю, краще нам смерть прийняти, ніж цьому бути».
47 І так послав від себе послів до Вітовта,
48 а Вітовт стояв на другому боці ріки Ворскли в обозі, у кованих возах на залізних ланцюгах, з багатьма пищалями і гарматами і самострілами.
49 І так почав говорити Едигей:
50 «Побачся сам зі мною, добрий та удалий Вітовте».
51 І так почали говорити, а між ними – ріка Ворскла.
52 Говорив Едигей, великий князь ординський, Вітовту, великому князю литовському:
53 «Узяв ти вільного нашого царя Великої Орди собі в сини, оскільки ти старий, а вільний наш цар Великої Орди Темір-Кутлуй – молодий; але належить тобі розуміти й таке.
54 Оскільки ти премудрий і удалий, зрозумій, що я – старіший від тебе, а ти – молодший від мене, і належить мені над тобою батьком бути, а тобі у мене сином бути, і данину й оброки щороку мені [личить] брати з усього твого князівства, і в усьому твоєму князівстві на твоїх литовських грошах моєму ординському знамені [личить] бути».
55 Вітовт же Кейстутович, почувши оце, сильно роззлостився і закричав і повелів усьому своєму війську готуватись до битви; і було там страшно бачити обидві великі сили, що готуються на кровопролиття і смерть.
56 І попереду всіх пішов зі своєю силою великий князь ординський Едигей і зійшовся з Вітовтом, і обидва стріляли, татари і литва, самострілами і пищалями;
57 але в чистому полі гармати і пищалі були не дієвими (неефективними),
58 але литва кріпко билася, і йшли стріли як сильний дощ, і так почала перемагати литва князя Едигея ординського.
59 І потім приспів цар Темір-Кутлуй з великою татарською силою, і обійшов їх довкола, і була брань люта і січа дуже зла, і знову почали перемагати татари.
60 О-29 І одолів цар Темір Кутлуй і переміг Вітовта і всю силу литовську,
61 О-32 а цар Тохтамиш, побачивши оце, поперед усіх кинувся тікати,
62 і багато народу пошарпав, тікаючи, як під час жнив колосся,
63 О-33 і багато Литовської землі пограбував.
64 І так татари узяли обоз, і ковані вози, зміцнені залізними ланцюгами, і гармати, і пищалі, і самостріли, і велике багатство, золоті й срібні сосуди забрали.
65 О-30, Нов-14 Вітовт же Кейстутович, побачивши це зло, кинувся тікати й утік з малою дружиною,
66 О-31 а татари за ним слідом гналися,
67 Нов-15 рубаючи, на 500 верст до города Києва,
68 проливаючи кров, як воду.
69 О-40 Цар же Темір-Кутлуй, прийшовши сам, став під городом Києвом,
70 О-43 а силу свою розпустив воювати Литовську землю.
71 О-44 І ходило татарське військо, воюючи, навіть до самого Великого Луцька,
72 О-45 і багато городів полонило, і багато країн повоювало і пусто створило.
73 О-41 Цар же Темір-Кутлуй з Києва узяв викупу 3000 рублів,
74 О-42, Нов-18 а з Печерського монастиря 30 рублів,
75 О-45 і звідти пішов у свою Ординську землю,
76 а в Литовській землі було тоді горе і нарікання, і великий плач, і велике зменшення людей.
77 О-46 А це імена вбитих князів литовських:
78 О-47 великий князь Андрій Ольгердович Полоцький,
79 О-48 великий князь Дмитро Ольгердович Брянський
80 О-49 брат їх у других князь Михайло Євнутієвич, онук Гедиміна,
81 О-50 князь Іван Дмитрович Кіндир,
82 О-51 князь Андрій, Дмитрів пасинок,
83 О-52 князь Іван Євлашкович,
84 О-53 князь Іван Борисович Київський,
85 О-54 князь Гліб Святославич Смоленський,
86 О-55 князь Лев Коріатович (Коріадовичь),
87 О-56 князь Михайло Васильович,
88 О-57 та брат його князь Семен Васильович,
89 О-58 князь Михайло Підберезький,
90 О-59 та брат його князь Олександр,
91 О-61 князь Дмитро Данилович Волинський,
92 О-62 князь Федір Патрикієвич Рильський
93 князь Андрій Друцький
94 О-65 князь Вспытка Краковський
95 О-63 князь Монт Толунтович,
96 О-64 князь Іван Юрійович Більський,
97 князь Дмитро Коріатович,
98 О-63 князь Ямонт, смоленський намісник.
99 Нов-12 Усіх князів відомих славних 74
100 О-34 А інших воєвод і бояр великих,
101 О-35 і християн,
102 О-36 і литви,
103 і русі,
104 О-38 ляхів
105 О-37 і німців,
106 скільки побито – велике множество – хто зможе вирахувати?
107 О-28 А це трапилось місяця серпня в 12 день, у вівторок,
108 о сьомій годині дня.

1. Паралельні епізоди з інших редакцій.