Варіанти тексту «Литовського» літопису
Микола Жарких
Подивимось тепер, як виглядає «Повість про Вітовта» у списках «Литовського» літопису.
№ | Епізод | Лит2Л | Лит4Л | Лит5Л | Лит6Л | Лит7Л | Лит1Л |
1 | Гедимін мав 7 синів | [Нема переліку синів] | Як в Лит2Л | Як в Лит2Л | Як в Лит2Л | Як в Лит2Л | Як в Лит2Л |
1-а | Та дочку Ганну, яку віддав до Польщі | в 1320 р. за Владислава Локотка, сина Казимира | в 1320 р. за Владислава Люберта, сина Казимира | Як у Лит2Л | За Владислава, сина Казимира | в 1320 р. за Владислава Лоскотка, сина Казимира | в АМКГ [1323] р. за Казимира Владислава Локотка |
2 | Монтивид отримав Кернів (?) та Слонім | Карачів та Коним | Карачів та Слонім | Як у Лит4Л | Як у Лит4Л | Як у Лит4Л | Як у Лит4Л |
3 | Наримонт отримав Пінськ | + | + | + | + | + | + |
4 | Ольгерд (батько короля) отримав Крево і за жінкою – Вітебськ | [не названий батьком короля] | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Креков, Витепск | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л |
5 | Євнут сів у Вільні великим князем | – | – | – | – | – | – |
6 | Кейстут отримав Троки | – | – | – | – | – | – |
7 | Коріат отримав Новгородок | + | + | + | Коярт | Новгород | + |
8 | Любарта прийняв волинський князь до дочки на Володимир, Луцьк і всю землю Волинську | Любарту дав Володимир і Луцьк і всю землю Волинську [1] | Як в Лит2Л | Як в Лит2Л | Як в Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л |
8-а | Двох синів посадив на великих князівствах | + | – | + | + | + | + |
8-б | Євнута – у Вільні великим князем Литовським | + | Євнута – у Вільні | + | + | + | + |
8-в | Кейстута – на Троках і усій Жемайтії | + | Кейстута – у Троках і Жмуді [в обох випадках нема згадки про великі князівства] | + | + | + | + |
8-г | Кейстут поїхав у Палангу й узяв Біруту за жінку | + | у Полоцьк | + | на Полкге | + | + |
8-д | Кейстут засновує Нові Троки | + | + | + | + | + | + |
9 | Ольгерд і Кейстут домовляються скинути Євнута | + | + | + | + | + | бо княгиня Євна померла |
10 | Ольгерд з Вітебська не встиг, і гонець Кейстута застав його у Крево | Ольгерд з Вітебська швидко прибув [тому нема про гінця] | Як у Лит2Л | Літа 6873, а від народження Христа 1365 [далі як у Лит2Л] | Ольгерд з Вітебська не встиг | Як у Лит2Л | в ночи озяб [замість в ноги озяб, є про гінця в Креві] |
11 | Кейстут віддає велике князівство Ольгерду | + | + | + | + | + | + |
12 | Євнуту дали Заслав | Жеславль | Зеслав | Жеславль | Жеславль | Жеславль | Зеславль |
12-а | Вставка | – | – | – | – | – | [2] |
13 | Ольгерд і Кейстут правили у згоді до кінця життя | + | + | + | + | + | + |
14 | У Ольгерда було 12 синів | + | + | [Тут перелік] [3] | [Тут перелік] [4] | + | [Тут перелік] [5] |
14-а | Війна Ольгерда з Дмитром Московським | – | – | – | [6] | – | [7] |
15 | У Кейстута було 6 синів | + | 7 синів | + | [Тут перелік] [8] | + | [Тут перелік] [9] |
16 | Ольгерд найбільше любив Ягайла, а Кейстут – Вітовта, і вони домовились, що їх сини будуть на їхніх місцях | + | + | + | + | + | + |
17 | Ягайло і Вітовт за життя батьків були у великій дружбі | + | + | – | + | + | + |
18 | Коли Ольгерд помер, Кейстут визнав Ягайла на його місці | + | + | в літо божого народження 1377, панував на Вільні 12 років [1377 – 1365 = 12] | в літо Христова воплочення 1377 княжив на Вільні 12 років | + | в 1377 році |
19 | Войдило був слугою Ольгерда, а за Ягайла, упродовж понад 2 років, піднісся | [нема згадки про 2 роки] | Як в Лит2Л | Як в Лит2Л | Як в Лит2Л, але Воидул | Як в Лит2Л | + |
20 | Ягайло віддав за Войдила рідну сестру Марію | + | + | + | + | + | + |
21 | Войдило укладає таємний союз з німцями проти Кейстута | + | + | + | + | + | + |
22 | Остродський комтур Гунстин попереджає Кейстута | Кунтар лифляндский Авгуштын | Іфлянський контор Августин | Іфлянський кунтор Авгуштин | Лифлянский кунтор Август | Лифлянский кунтар Авъкгуштын | Остродський кунтор Лібестин |
23 | Кейстут повідомляє Вітовта про зраду, Вітовт не вірить | [трохи зіпсовано] | + | + | + | + | + |
24 | Ягайло дав Полоцьк Скиргайлу, і той обложив Полоцьк | [початок запису, далі – лакуна] | + | + | + | + | + |
25 | Кейстут вдруге розповідає Вітовту про свої підозри, Вітовт знову не вірить і їде у Дорогичин | [лакуна] | + | + | Дорогочил | + | [Допов-нення:] Полоцька добувають під моїм сином, а твоїм братом під князем Андрієм Горбатим; Вітовт їде у Городню і Дорогичин |
26 | Кейстут захоплює у Вільні Ягайла, добуває таємні грамоти і шле гінця до Вітовта | [лакуна] | + | + | + | + | + |
27 | Гонець застав Вітовта у Городні і той за один день прибув до батька | [лакуна] | + | + | + | + | [Допов-нення:] Вітовт уже приїхав до Городні з Дорогичина |
28 | Кейстут показує Вітовту таємні грамоти і віддає Ягайлу його отчину – Вітебськ та Крево | [лакуна] | + | + | + | + | + |
29 | Ягайло дає клятву, що буде послушним Кейстуту і їде до Крева, а далі до Вітебська | [лакуна] | + | + | + | + | + |
30 | Кейстут послав двох гінців – до війська Скиргайла і до полочан | [лакуна] | Кейстут послав до Полоцька двох панів з військом | Як у Лит4Л | Як у Лит4Л | Як у Лит4Л | + |
31 | Військо повернулось до Вільни, а Скиргайло поїхав в Ліфляндію | [лакуна] | + | + | до німців [скорочено] | + | + |
32 | Кейстут лишив у Вільні Вітовта і пішов до Новгородка Сіверського на кн. Корибута | [лакуна] | Кейстут лишив у Литві Вітовта з Корибутом, а сам пішов до Новгорода-Сіверського | Як у Лит4Л | Як у Лит4Л | Як у Лит4Л | + |
33 | По дорозі Кейстут наказав повісити Войдилу, а Ягайлу – з’єднатися зі своїм військом | [лакуна] | Ягайло мав з Вітебська йти разом з Кейстутом, але не зробив цього | Як у Лит4Л | Як у Лит4Л | + | + |
34 | Ягайло змовився з віленськими міщанами і зі слугами Гануля | [лакуна] | Ягайло змовився з панами віленськими, щоб вони зайняли Вільно | Як у Лит4Л | Ягайло змовився з міщанами віленськими, щоб вони зайняли Вільно | Як у Лит4Л | + |
35 | Вітовт від’їхав до Трок | [лакуна] | + | + | + | + | – |
36 | Ягайло захоплює Вільну | [лакуна] | + | + | – | + | + |
37 | Вітовт шле гінця до Кейстута під Новгородок Сіверський | [лакуна] | + | + | + | + | + |
38 | Пруський маршалок приходить на допомогу Ягайлу | [лакуна] | + | + | + | + | + |
39 | Вітовт відступає в Городно, Ягайло займає Троки | [після лакуни – кінець запису, зіпсовано]: Ягайло не займає Троки | Вітовт відступає в Городно, Ягайло не займає Троки | + | + | Як у Лит4Л | + |
40 | Кейстут з Городні відправляє свою жінку до Берестя, сподіваючись на кн. Януша Мазовецького | город [замість Городно] | + | + | + | + | + |
41 | Кейстут залишає Вітовта в Городні, а сам їде до Жемайтії | + | + | + | Кейстут залишає Вітовта в Городні [скорочено] | + | + |
42 | Кн. Януш, забувши добро, захоплює Дорогичин та Мельник, воює біля Сурожа, Кам’янця і Берестя | Сараж | Сараш | Сараж | [Нема Суража] | Сараж; [нема Кам’янця] | Сураж |
43 | Вітовт з’єднався з Кейстутом на ріці Вілії за 2 милі вище Ковна, і вони облягають Троки | + | [немає за 2 милі вище Ковна] | + | [Зіпсовано:] зустрілися на Вілії вийшло [замість вище] на 12 миль | + | [Скорочено:] на Вілії 2 милі |
44 | Ягайло з допомогою німців і ліфляндців іде проти Кейстута | + | + | + | + | + | + |
45 | Оце вже втретє Ягайло користається з допомоги німців | + | + | + | + | + | + |
46 | Коли війська зблизилися, від Ягайла прибули посли – схиляти Вітовта до миру | + | + | + | + | + | + |
47 | Вітовт вимагає в заручники Скиргайла, їде в табір Ягайла і укладає перемир’я | + | + | + | + | + | + |
48 | Кейстут і Вітовт, покладаючись на клятву Ягайла, розпускають війська | їдуть у військо Ягайла | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л |
49 | Ягайло запрошує Кейстута та Вітовта у Вільно для остаточної угоди | + | + | + | + | + | + |
50 | У Вільні Кейстута скували і послали у Крево, а Вітовта затримали | + | + | + | послали у Креп | + | + |
51 | На п’яту ніч слуги Ягайла задушили Кейстута | Прокша, Местеев брат, Кучок, Лисиця Жебентяй | Прокша, другий був Мощеїв брат, Кучек, Лисиця, що світив | Прокша, другий був Мостів брат, Кучук, Лисиця Жебентяй | Прокша, а другий Мостов брат, Кучюк, Лисиця Живинтяй | Прокошка, а другии были Мосеев брат, Кучюк, Лисица Жебентяй | Прокша, і були інші: Мостер брат, Кучук, Лисиця Жибентяй |
52 | Ягайло посилає Вітовта з жінкою до Крева, щоб їх там пильнували | + | + | + | + | + | + |
53 | Ягайло помщає смерть Войдила | А оце все [вбивство Кейстута і арешт Вітовта] було помстою за Войдила | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | + |
54 | Вітовтова княгиня допомагає чоловікові утекти, перебравшись у жіночий одяг | + | + | + | + | + | + |
55 | Вітовт тікає до Прусії, зустрічається у Марієнбурзі з магістром і починає війну проти Литви | Марьин городок, вистр (!) | Новгородок, [нема згадки про магістра] | Маранина городка, [нема згадки про магістра] | Марьин городок, містр | Марина городка, [нема згадки про магістра] | Маріїн город, містр |
56 | Ягайло з матір’ю перебував у Вітебську, а Скиргайло – у Троках, і вони не могли ставити опору Вітовту | + | + | + | + | + | + |
57 | Тоді Ягайло викликав Вітовта з німців і дав йому Луцьк з усією Волинню і литовську отчину | Луцьк з усією Волинню і з Поділлям, і в Литві отчину | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | [Немає литовську отчину] |
57-а | Вставка | – | – | – | – | – | [10] |
58 | В цей час помер краківський король Казимир, не маючи синів, а тільки дочку Ядвігу | польський король Владислав | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | + |
59 | Ляхи прислали до Ягайла, щоб він охрестився у римську віру, оженився з Ядвігою і став королем | королем на всей земле Ядской (!) | + | + | + | + | [Інакше, докладніше] [11] |
60 | Ягайло, порадившись з матір’ю, братами, князями й боярами, поїхав до Кракова | + | + | + | + | + | |
61 | І з того часу почали хрестити Литву у латинську віру, і ставити костели | + | + | + | + | + | |
62 | В ту зиму, коли Ягайло був у Кракові, кн. Андрій Полоцький прийшов з німцями і ліфляндцями і латиголою на Литву, повоював, але фортець не здобув | + | + | + | + | + | + |
63 | В ту ж зиму кн. Святослав Смоленський змовився з Андрієм Полоцьким, що Андрій нападе на Литву, а Святослав на Оршу | Светослав | + | Светослав, Светославль | + | Светослав, Светославль | + |
64 | І при цьому чинили жорстокості, яких не робили ані Антіох Сірійський, ані Юліан Відступник, але Орші не здобули | [скорочено:] ни Антиох, ни законо-преступник | + | + | + | [скорочено:] ни Антиох законо-преступник | Антіох ассірій-ський, Юліан законо-преступник |
65 | Тієї ж зими, під час великого поста, Святослав почав облогу Мстиславля | Светослав | + | Светославль | + | Светославль | + |
66 | Скиргайло і Вітовт, приїхавши з Польщі, почули, що Святослав воював під Вітебськом, Оршею, а нині – під Мстиславлем | Светослав | + | Светославль | + | Светославль | + |
67 | Скиргайло пішов проти нього з братією – Вітовтом, Костянтином, Корибутом, Семеном-Лінгвеном | з Вітовтом, з Костянтином, з Корбутом і з Семеном Линквеничом | з Вітовтом, з Костян-тином, з Корибутом і з Семеном Лінгве-новичем | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | з Вітовтом, і з Костян-тином, і з Корбутом, і з Лінгвеном |
68 | На страсному тижні у п’ятницю сталась битва, Святослава вбито, його сина Юрія знайшли важко пораненим | [скорочено, нема дати, Юрія зрубили – і тільки] | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Юрія поранили [12] | Юрія поранили | на третьому тижні у п’ятницю; [про Юрія нема згадки] |
69 | Скиргайло вилікував Юрія і посадив у Смоленську, оскільки за Юрієм була дочка старшої сестри Скиргайла | [скорочено, нема про родинні відносини] | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л; от ран выгакл [помилково замість вигоїв] | + |
70 | Потім Скиргайло оселився в Троках, а до Вільни король прислав старостою поляка; Вітовт же тримав Луцьк і Волинь і литовську отчину | + | + | + | + | + | + |
71 | Коли Скиргайло від’їхав до Полоцька, Вітовт спробував захопити Вільну, але місто лишилось вірним клятві, яку дало Скиргайлу | + | + | + | + | + | + |
72 | Вітовт з княгинею поїхав до німців, і почав воювати, забрав Литву по ріку Вілію і Полоцьк | + | + | + | + | + | поїхав до містра |
73 | Скиргайло з братом Вігунтом зустріли військо Вітовта на Вілії у Вейкулішках, і переміг Вітовт, і захопили в полон | [скорочено, нема Вігунта та назви містечка] | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Вейшишки |
74 | князя Семена Євнутовича | Евнутевича | + | Евнутевича | Евнутевича | Евнутевича | Евнутевича |
75 | князя Гліба Святославича Смоленського | [нема Смоленського] | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | + |
76 | князя Василя Костянти-новича | – | – | – | – | – | князя Гліба Костянти-новича |
77 | князя Івана Тету | Івана Ілвовича | Івана Львовича | Івана Ілвовича | Івана Львовича | Івана Львовича | + |
78 | Льва Плаксича | – | – | – | – | – | Льва Плаксива |
79 | Вітовт обложив Вільно і добував Кривого города | + | + | + | + | + | + |
80 | В цей час німці убили князя Коригайла Ольгердовича | [скорочено, аж стало незрозуміло:] и Скиргайлова брата Ольгердовича | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | – | Як у Лит2Л | – |
81 | Вітовт повернувся до німців | + | + | + | + | + | + |
82 | До нього у Марієнбург прибули посли з Москви – просити дочку Софію за великого князя Василя Дмитровича | Марин городок | Марин замок | Марин городок | Марин городок | Марин городок | Маріїн город |
83 | Вітовт відпустив її з князем Іваном Ольгимонтовичем, і вони з Гданська морем припливли до Пскова, а там до Великого Новгорода і Москви | Кданск | + | Кгданск | Іван Алігірмон-тович, Кданск | Кданск | [Інакше:] відпустив її з Мальборка, і з Гданська прийшли морем до Пернова, а далі до Пскова |
84 | Великий князь вислав їм назустріч князя Володимира Андрійовича, кн. Юрія, кн. Андрія Дмитровича та інших | [нема кн. Юрія] | Як у Лит2Л | [згадано тільки Андрія Володи-мировича – помилково] | Андрія Дмитро-вича, Андрія Володи-мировича | Як у Лит5Л | Як у Лит2Л |
85 | Перед Москвою їх зустрів митрополит Кіпріан і обвінчав. Ми ж повернемось на попереднє | [Нема: повернемось на попереднє] | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | + |
86 | Коли Вітовт був у магістра в Марієнбурзі, король прислав до нього Скиргайла, пропонуючи узяти велике княжіння у Вільні | Марин городок; [імені посла немає] | Марин замок; [імені посла немає]. Брате милий старший [14] | Мариин городок; [імені посла немає] | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | [Інакше] [15] |
87 | Вітовт, порадившись з князями | + | + | + | + | + | [Інакше] [16] |
88 | Юрієм Наримонтовичем Більським | + | + | + | + | + | |
89 | Іваном Ольгимонтовичем | + | + | + | Олкгир-монтовичем | + | |
90 | пішов до Вільни, і сів на столі дядька свого Ольгерда і батька свого Кейстута, і раділа йому вся земля Литовська і Руська | Пішов у Литву, і сів на великому княжінні Литовському на Вільні, і раділа йому вся земля Литовська і Руська | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л | Як у Лит2Л |
1. Про волинського князя та його дочку уже нема мови. Цілком логічно після оповідання БПЛ про завоювання Волині Гедиміном!
2. Вставка в Лит1Л містить: 1, фрагмент «Повісті про Поділля»; 2, Ольгерд оженився з Ульяною Вітебською і заради неї охрестився в руську віру; 3, кам’янецький староста Гаштольд закохався у дочку пана Бучацького і заради неї охрестився в римську віру з іменем Петра; 4, Ольгерд дав Гаштольду-Петру Вільно, і він привів 14 ченців-францисканців.
3. Андрій, Дмитро, Костянтин, Володимир, Федір, Корибут, Скиргайло, Ягайло, Коригайло, Лугвеній, Свитригайло.
4. З вітебською княжною Анною – перший Володимир (Київ), другий Іван Жедевичь (Подільська земля), третій Семен Лыкгвенныи (Трубчевськ), [четвертого пропущено], п’ятий Костянтин (Чернігів і Чорторийськ), шостий Нушко Федір (Любомль). З тверською княжною Ульяною Юр’ївною (!) – старший Ягайло, другий Скиргайло, третій Свитригайло, четвертий Корибодр, п’ятий Дмитро Корецький, шостий Василь.
5. З вітебською княжною Анною мав 6 синів – перший Володимир (Київ), другий Іван Жедевид (Подільська земля), третій Семен Лінгвеній (Мстиславль), четвертий Вінгольт-Андрій (Трубчевськ), п’ятий Костянтин (Чернігів і Чорторийськ), шостий Федір Сангушко (Любомль). З тверською княжною Ульяною – старший Ягайло-Владислав, другий Скиргайло, третій Свитригайло, четвертий Корбут, п’ятий Дмитро Корецький, шостий Василь.
6. Це оповідання – чиста фантазія, від першого слова до останнього. Ольгерд приступає до Москви на Великдень (тоді як насправді і в 1368, і в 1370 рр. він приступав у листопаді).
7. Це оповідання в Лит1Л переставлено вище по тексту, після вставки 12-а. Текст його зіпсовано: на ведений день (замість на велик день), містить невеликі доповнення. Після нього продовжується історія Гаштольда-Петра: 5, коли Ольгерд і Гаштольд були під Москвою, віленські міщани спалили кляштор, і Ольгерд наказав покарати 500 чоловік; 6, Гаштольд привів інших ченців і збудував новий кляштор на іншому місці.
8. Перший Вітовт (в руському хрещенні Юрій, в латинському – Олександр), другий – Андрій Горбатий (Полоцьк), третій – Жигимонт (у Троках зарізали); три померли молодими, не маючи синів ані уділів.
9. Перший Вітовт (в руському хрещенні Юрій, в латинському – Олександр), другий – Андрій Горбатий (Полоцьк), третій – Жигимонт (у Троках зарізали); четвертий Патрикій, п’ятий Товтівіл, шостий Войдат; оці три померли молодими, не маючи синів ані уділів.
10. Ягайло почав війну з Мазовією і з Польщею (Lachy) за Дорогичин та Мельник. Перейшовши в чудесний спосіб Віслу, закидали палицями Завихост і спалили його. На зворотньому шляху литвин з роду Довойнів забрав дерево святого хреста, і полонив дівчину гербу Габданк. Віленці урочисто зустрічають Ягайла, і один, торкнувшись мішка з хрестом, раптом помер. І дівчина пояснює, що то божий гнів за крадіж хреста. Ягайло наказує повернути дівчину і хрест. Пан з Довойнів одружується з дівчиною і приймає герб Дубня. Ягайло учинив кордон з ляхами по Білу Воду, тобто Віслу.
11. Ляхи пропонували князю Фрідріху Поморському оженитись із Ядвігою, але бачивши руїну від Ягайла, вигнали Фрідріха, зібрали сейм у Петрокові і запросили Ягайла охреститись в римську віру й оженитись з Ядвігою.
Ягайло на це погодився [про раду нема мови], узяв з собою Вітовта, рідного брата Скиргайла, кн. Івана Ольгимонтовича Гольшанського, своїх братаничів кн. Івана Володимировича Більського та Андрія Володимировича Могилівського, і поїхав до Кракова. Там його урочисто зустріли, допровадили у костел св. Станіслава і охрестили як Владислава. Тоді ж і Вітовт охрестився як Олександр.
Повернувшись до Литви, Ягайло заклав у Вільні костел св. Станіслава, заснував біскупство і призначив біскупом францисканця Матія. Заснував біскупство Луцьке та Київське.
Вітовт, перебуваючи в Луцьку, віддав свою дочку Софію за великого князя Василя Дмитровича Московського.
12. Думаю, писар Лит6Л виправив зрубали на поранили з огляду на наступний епізод, де Юрій знову живий.
14. Тут перекладач не зрозумів руського тексту: «Брате милыи, болшеи того не кази земли Литовское» (Віт6Л, Лит2Л) і переклав помилково: «Bracie mili starssi, tego nie recz czinicz a ziemy Litewskiey pustoszić».
15. Коли Вітовт був у магістра в Марієнбурзі, [далі інакше:] він заставив Жемайтію за 300 тис. золотих, і зібрав велику силу німців, і пішов добувати Вільно.
Скиргайло зібрав силу литовську й руську, перейшов Вілію і став на полі у Шешкинах. Німці побили багатьох з гармат, і Скиргайло утік у Вільну, в Кривий город. Вітовт наказав бити гарматами у Кривий город, узяв його штурмом, полонив та ув’язнив Скиргайла, Кривий город спалив, а сам сів у Вільні на великому князівстві.
Тоді Ягайло… [і далі як у Лит2Л].
16. А Вітовт уже заволодів Вільною, а при ньому були князі Юрій Наримонтович Більський та Іван Ольгимонтович… [і далі як у ВітЛ].