Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Московський список

Микола Жарких

Визначивши історію формування «Вітовтового» літопису, чи можемо досить упевнено визначити походження його сильно переробленого московського списку (Віт7Л).

Починається цей літопис «Повістю про Войшелка», за якою йде «Повість про Довмонта». В. І. Охотнікова, досліджуючи історію тексту цих повістей, не змогла твердо встановити, з яких джерел виникла ця особлива редакція, з’ясовано тільки, що вона – відносно пізня, не раніше початку 16 ст. [Охотникова В. И. Повесть о Довмонте. – Ленинград: Наука, 1985 г.].

Слідом іде «Повість про Вітовта», яка на початку містить докладну генеалогію роду Гедиміна. Тут є і згадка про приїзд до Москви князя Федора Михайловича Іжеславського в 1526 р. В самому Великому князівстві Литовському ніяких генеалогій правлячого роду, як не дивно, ніколи не складали, і всі генеалогії Гедиміновичів, створені в 16 ст., походять з Москви. Список Віт7Л важливий тим, що він – один із найраніших.

Найбільш показовою є стилізація епізоду 17 із ППВ, котрий майже дослівно співпадає з Новгородським літописом Дубровського (НЛД) [ПСРЛ, 2004 р. т. 43, с. 117]. Цей літопис було завершено в 1539 р., і в своїй кінцевій частині він присвячений діяльності новгородського архієпископа Макарія.

В цьому фрагменті НЛД Ольгерд представлений щиро-православним, і Ягайло іменується Яковом (дослідники вважають це його православним іменем). Все це – вигадки 16 ст., але намагання представити правителів Литви 14 ст. православними однаково притаманне як НЛД, так і Віт7Л:

«Яков же, син Ольгерда, впав у латинську прелесть римської віри, і був названий Алайло великий князь Литовський» (НЛД, с. 129);

«Ягайло заради слави сього світу полишив до кінця православну християнську віру грецького закону… поїхав у Краків у Лядську землю і став у латинську віру римського закону» (Віт7Л, с. 13).

Із цього літопису автор Віт7Л міг запозичити дату смерті Гедиміна [НЛД, с. 113 = ППВ, 1]. Але помилкові дати – смерть Кейстута в 1369 р. (ППВ, 51), битва під Мстиславлем у 1381 р. (ППВ, 63), сватання кн. Василя Дмитровича у 1360 р. (ППВ, 82) – це власні фантазії автора Віт7Л, жодне інше джерело таких помилок не містить.

Імена сватів кн. Василя Дмитровича (ППВ, 82) подає С1ЛСІ і в трохи зіпсованому вигляді – НЛД (с. 154).

Із «Діянь Вітовта» в Віт7Л включно тільки звістку про зустріч кн. Василя Дмитровича і Софії з Вітовтом (ДВ, 46, 48). Дата події – 1393 р. – міститься, зокрема, в НЛД (с. 155).

Наступна звістка Віт7Л – весілля кн. Лінгвена Ольгердовича з московською княжною Марією Дмитрівною (6902 – 1394 р.) – міститься у СимЛ та РогЛ, також в МЗ1493 та С3Л. Звістка про оженення кн. Юрія Наримонтовича з московською княжною Анною також запозичена з НЛД (с. 129); але в НЛД ця Анна представлена дочкою Василя Васильовича, а в Віт7Л – дочкою Василя Дмитровича.

Наступний епізод Віт7Л – оповідання про з’їзд правителів 1430 р. Як ми вже відзначали, тут джерелом доповнень був якийсь літопис «софійської» групи (МЗ1493 або С3Л), в НЛД цих доповнень нема.

Далі Віт7Л містить мізерні уламки «Повісті про Свитригайла» і Смоленського літопису (власне, голу згадку про вбивство кн. Сигізмунда).

Таким чином, узявши за основу Віт4Л, автор Віт7Л провів значну роботу по виявленню додаткових джерел і їх пристосуванню для його мети. А метою складання літопису було пояснення походження князя Мстиславського. Поки він жив у Великому князівстві Литовському, всі, кому належить, і так знали, хто він такий і від кого походить, і ніяких родоводів йому не було потрібно.

Але з переїздом до Москви його ситуація змінилась. У Москві почали вимагати від нього паспорт, аби з’ясувати, яка честь йому належить і на якому місці серед російської еліти його розмістити. Віт7Л показує, що його рід високий – його мати походить від князів Гедиміна (у 5-у коліні) та Дмитра Донського (у 4-у коліні).

Виявлена нами залежність Віт7Л від НЛД (мабуть, був використаний чорновий текст НЛД, який продовжував поповнюватись) вказує на можливе середовище виникнення Віт7Л, пов’язане з новгородським архієпископом Макарієм. Ми ще поговоримо про інтерес автора НЛД до історії Литви у зв’язку зі списком ППВ в складі НЛД.