Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Аналіз варіантів тексту

Микола Жарких

Ми бачимо, що повість присвячена власне боротьбі Свитригайла та Сигізмунда, і на відміну від попередніх частин літопису містить точні дати і вказівки на православні свята. Інша відмінність – неодноразові згадки про божу допомогу.

Загальне враження від порівняння різних літописів підтверджує мої попередні спостереження: Віт6Л залежить від Віт4Л, але його текст вторинний і зіпсований. Лит4Л, слідуючи в цілому за Віт6Л, вносить нові помилки. Додаткові помилки накопичуються в Лит5Л, Лит6Л, Лит7Л.

Лит1Л в цілому ближчий до Віт4Л, але він містить між епізодами 2 і 4 велику вставку про взаємини Свитригайла з Ягайлом і характерне доповнення, що Сигізмунда проголосили великим князем за порадою Ягайла. Отже, і тут Лит1Л підтверджує свою репутацію незалежного тексту.

Для цього щоб надати цим гуманітарним спостереженням більшої переконливості, підрахуємо число збіжностей між різними літописами:

Віт6Л Лит4Л Лит5Л Лит6Л Лит7Л Лит1Л
Віт4Л 17 8 5 2 7 11
Віт6Л 9 6 3 9 9
Лит4Л 10 6 11 5
Лит5Л 12 14 5
Лит6Л 9 2
Лит7Л 6

Тепер цю таблицю можна візуалізувати за допомогою , запропонованого В. С. Стецюком (1987). Щоб не обтяжувати читача, я цю методику розповім своїми словами.

Графо-аналітичний метод, який є спрощеним варіантом кластерного аналізу, дозволяє візуалізувати у вигляді плоского (дво-вимірного) графа будь-яку матрицю даних, якщо ці числові значення можна розглядати як віддаль між об’єктами (віддаль – в абстрактному просторі!). Ми будемо розраховувати віддаль D як

D = 20 / X

де X – записане в таблиці число збіжностей. Чому в чисельнику 20? Це не має принципового значення, просто при такому нормування віддалі будуть не менше 1 (1.18 і більше). Отже, розраховуємо віддалі між списками:

Віт6Л Лит4Л Лит5Л Лит6Л Лит7Л Лит1Л
Віт4Л 1.18 2.5 4 10 2.86 1.82
Віт6Л 2.22 3.33 6.67 2.22 2.22
Лит4Л 2 3.33 1.82 4
Лит5Л 1.67 1.43 4
Лит6Л 2.22 10
Лит7Л 3.33

Побудову графа слід починати з пари об’єктів, котрі зв’язані між собою найтісніше, в нашому випадку це пара Віт4Л – Віт6Л. Отже, малюємо два кола (на рисунку – червоні) і розносимо їх на віддаль 1.18. Із точки Віт4Л проводимо дугу радіусом 2.5 (рожеву), а із точки Віт6Л – дугу радіусом 2.22 (жовтогарячу). Їх перетин дає нам точу розташування Лит4Л (рожеве коло). Для визначення позиції Лит5Л ми вибираємо із трьох можливих віддалей дві найменші й проводимо дуги (зелені) радіусом 2 довкола Лит4Л і радіусом 3.33 – від Віт6Л. Їх перетин дає нам позицію Лит5Л.

Аналогічно будуємо блакитні дуги для Лит6Л, фіолетові – для Лит7Л та червону – для Лит1Л. Цей алгоритм – побудова нової точки на найменших віддалях від уже визначених точок – нагадує алгоритм «Краб» в кластерному аналізі.

Віддалі між текстами «Повісті про…

Віддалі між текстами «Повісті про Свитригайла»

Для побудови графа віддалей ми використали тільки частину інформації з таблиці віддалей (відповідні комірки відзначені жовтим тлом). Інші віддалі можна використати для перевірки нашого графа. Для цього ми будемо вимірювати віддалі між точками на графі (ми пам’ятаємо – він побудований в масштабі) і співставимо з фактичними віддалями (аби не перевантажувати граф, відповідні розмірні лінії на ньому не показано):

Віддаль між Фактична Виміряна на графі
Віт6Л Лит7Л 2.22 (2.12 – поз. 1) (3.85 – поз. 2)
Лит6Л Лит7Л 2.22 (3 – поз. 1) (1.76 – поз. 2)
Віт4Л Лит7Л 2.86 (3.08 – поз. 1) (4.27 – поз. 2)
Лит7Л Лит1Л 3.33 (4.37 – поз. 1) (6 – поз. 2)
Віт4Л Лит5Л 4 4.13
Лит4Л Лит1Л 4 4.23
Лит5Л Лит1Л 4 5.64
Віт6Л Лит6Л 6.67 4.95
Віт4Л Лит6Л 10 5.66
Лит6Л Лит1Л 10 7.24

Зі шкільної геометрії ми пам’ятаємо, що два кола можуть або взагалі не перетинатись, або мати дві точки перетину. В процесі побудови графа кожного разу одна з цих двох точок перетину вибиралась довільно. Важливо відзначити, що всі потрібні нам кола справді перетинаються (а цього ніхто не гарантував, це – результат аналізу!), тобто множина об’єктів утворює зв’язний кластер.

Тільки з позицією Лит7Л виник був сумнів – чи вибрати позицію, позначену цифрою 1, чи 2? Але з таблиці ми бачимо, що позиція 1 значно краще узгоджується з віддалями до 4 інших літописів, ніж позиція 2, тому треба віддати перевагу саме позиції 1.

Звичайно, повного співпадіння фактичних і виміряних віддалей не можна було сподіватись, перш за все тому, що великі віддалі між текстами, основані на незначному числі збігів, визначаються значно гірше, ніж малі віддалі, основані на більшому числі збігів. До того ж не можна забувати, що обрана нами віддаль є величиною дискретною: два збіги дають віддаль 10, один збіг – віддаль 20, і ніяких проміжних віддалей між 10 і 20 не може бути.

Практично важливо, що з таблиці видно: виміряні віддалі збільшуються паралельно із віддалями фактичними (за одним винятком), що не може бути випадковим. Тому ми можемо вважати, що побудований нами граф віддалей є доброю кількісною основою для стемми походження літописних текстів.

Саму стемму «Повісті про Свитригайла» можна уявити собі так:

Стемма списків «Повісті про Свитригайла»

Стемма списків «Повісті про Свитригайла»

1. Чому я вважаю Віт4Л найстаршим списком і думаю, що Віт6Л походить від нього? Маємо два випадки (7, 10), коли у Віт6Л ми маємо скорочену версію повної дати події, подану тільки у Віт4Л. Найбільш виразним є пропуск у Віт6Л звинувачення Свитригайла у спаленні Герасима (13), успадкований всіма наступними списками.

2. Список Лит1Л показує деякі спільні читання з Віт4Л і ця пара протистоїть всім іншим спискам. Так, понеділок (7), опущений в інших списках, схопили (7) – проти убили (в інших списках), кн. Михайла названо Болобаном (13). Разом з тим Лит1Л показує деякі істотні відмінності від Віт4Л, тому на стеммі лінія між ними – пунктирна (зв’язок, але не походження одного від другого).

3. Інші списки, можна думати, походять від Віт6Л, саме тому що в епізоді 7 всі вони вказують: убили кн. Юрія. Додатково ми бачимо в них незворотне псування імені Михайла Гольшанського (9) та опису польського загону (13).

4. Найближче до Віт6Л стоять списки Лит4Л – Лит7Л, які походять від Віт6Л, наслідуючи його особливості і додаючі свої, спільні для всієї групи: тривалість княжіння Свитригайла в 2 роки і місяць (2) та пропуск кн. Данила Гольшанського (13). Знову на цій підставі можемо згадати про спільний протограф – Лит0Л.

5. Всередині останньої групи список Лит4Л протистоїть групі Лит5Л – Лит7Л. В цих трьох списках ми бачимо кн. Юрія Семеновича (7) замість Василя Семеновича попередніх списків, дату 16 вересня (10), 4 тижні облоги Мстиславля (10), вісім тисяч польської допомоги (13). Тому можна думати, що Лит4Л та Лит5Л незалежно походять від Віт6Л. Індивідуальні особливості Лит4Л – 50 000 польської допомоги, дата Вількомірської битви на Симона-Юди – більше ніде не зустрічаються.

6. Списки Лит6Л та Лит7Л походять від Лит5Л, на мою думку, незалежно: так, в Лит6Л пропущено кн. Михайла Семеновича (13), а в Лит7Л він зазначений.

Така стемма, на мою думку, пояснює переважну частину зв’язків між списками. Разом з тим слід пам’ятати, що це – модель, тобто річ, схожа на дійсність, але не тотожна їй. Корисна модель має відбивати істотні риси модельованого об’єкту, нехтуючи рисами неістотними. І тут ми змушені знехтувати деякими зв’язками, котрі не вписуються в стемму, заради стрункості загальної картини. Наприклад, якби я був Шахматовим і звався Олексієм Олександровичем, я б запровадив «протограф» списків Лит4Л – Лит7Л, в якому стояло би Полоцького замість Гольшанського (9). Цей протограф ніколи не пізно буде ввести, якщо для цього знайдуться додаткові підстави, а поки що ми не будемо вигадувати зайвих сутностей, пам’ятаючи про бритву Оккама.