Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Пани

Микола Жарких

Оскільки в соціологічному аналізі ми йдемо від нижчих прошарків суспільства до вищих, то починаємо наш аналіз з панів (нікого меншого в історичній частині ВС немає).

Маємо тут 94 панських роди з ПС та 77 родів, яких не було в ПС (здогадно, з ПС-2, від 1530-х до 1640-х років), разом 171 рід. ПС дав на 55 % панських родів, а 45 % становлять нові роди.

Серед цих нових родів маємо історичні імена – упевнено інтерпретовані та можливі.

Упевнено інтерпретовані імена панів

Ім’я Роки життя (історичних звісток)
76-3-1 Княжна Анна Богданівна з Огінських, дружина Вільгельма Стеткевича 1616 – † 1645 р.
76-3-2 Богдан Вільгельмович Стеткевич 1630 – † 1651 р.
76-3-3 Княжна Олена Богданівна Соломирицька, у другому шлюбі – за Богданом Вільгельмовичем Стеткевичем 1631 – † 1640 р.
76-3-6 Ян Вільгельмович Стеткевич 1629 – † 1634 р.
76-3-10 Олена Вільгельмівна зі Стеткевичів, дружина Казимира Паца ?
76-3-12 Криштоф Богданович Стеткевич ?
76-4-1 Княжна Варвара Богданівна з Огінських, дружина Мальхера Шемета 1633 – † 1651 р.
76-4-2 Княжна Дорота Богданівна з Огінських, дружина Павла Печихойського 1633 р.
76-4-3, 218-2 Княжна Полонія Богданівна з Огінських, дружина Михайла Зеновича 1633 – † 1657 р.
77-1, 218-0 Григорій Богданович Волович 1548 – † після 1576 р.
184-0 Василь Бокіїв Поч. 16 ст. – 1522 р.
184-4 Федір Васильович Бокіїв ?
188-0 Михайло Сенькович Денискович 1533 р.
190-0 Лев Звірович 1522 – † 1540 р.
191-0 Іван Лабунський 1506 – † перед 1541 р.
191-3 Зенько Лабунський 1440-і рр.
195-0 Іван Григорович Служка 1534 – 1553 р.
196-0 Богдан Гаврилович Лосятинський 1550 р.
200-0 Сенько Федорович Полозович 1494 – † 1529 р.
201-3, 235-2 Филип Єлець 1604 – † перед 1625 р.
210-0 Костянтин Долмат 1618 р.
211-3 Филон Стрибиль 1598 – 1623 р.
211-7 Євстафій Стрибиль 1626 р.
211-8 Данило Стрибиль ?
223-0 Стефан Чарнецький 1622 – 1649 р.
223-1 Анастасія з Красносельських Чарнецька 1625 – 1628 р.
223-2 Дмитро Вельгорський ?
223-3 Аполонія Вельгорська ?
223-4 Филон Красносельський ?
223-5 Ян Красносельський ?
223-6 Василь Красносельський ?
224-0 Михайло Кропивницький 1612 – 1637 р.
224-0а Анна з Головчинських Кропивницька ?
228-0 Адам Маркович Ласковський 1622 р.
229-0 Анна Миколаївна з Гулевичів Лозка 1619 – 1651 р.
229-1 Олександр [Кміта] 2 пол. 15 ст.?
229-3 Семен Кмітич 1527 – 1551 р.
229-5 Филон Семенович Кміта 1562 – 1587 р.
231-0, 232-7 (?) Адам Григорович Кисіль 1633 – † 1653 р.
231-2 Микола Григорович Кисіль 1634 – † 1651 р.
231-3 Володимир Миколайович Кисіль 1648 – 1650 р.
232-0 Олена Олександрівна з Киселів Суходольська 1620 р.
235-0, 235-1 Дмитро Федорович Єлець 1587 р.
235-5 Костянтин Єлець 1625 р.
249-0 Григорій Олександрович Ходкевич 1538 – † 1572 р.

Сумнівно інтерпретовані імена панів

Ім’я Роки життя (історичних звісток)
76-3-8 Криштоф Янович Стеткевич + після 1662 р.
76-3-9 Северин Янович Стеткевич ?
128-9 Олександр Миколайович Єловицький 1647 р.
128-10 Захарій Савич Єловицький 1607 – † 1630 р.
202-0 Богдан Євстафійович Корсак 1498 р.
205-0 Іван Обухович 1528 р.
228-1 Марко Ласковський ?
228-8 Марко Маркович Ласковський 1618 – 1645 р.
229-8 Миколай Янушевич Гулевич 1584 – 1609 р.
232-3 Павло Олександрович Кисіль 1620 р.
232-4 Гаврило Олександрович Кисіль 1620 р.
232-10 Маріанна Олександрівна Кисіль 1620 р.
235-3 (?) 235-4 (?) Анна Пилипівна з Єльців Байбуза ?
247-0 Федір Олександрович Гулевич 1534 – 1546 р.
248-0 Андрій Борисович Лозка і його дружина Анна 1510 – † 1533 р.
248-1-1 Анна Андріївна Лозка ?
249-2 Андрій Олександрович Ходкевич † 1575 р.
249-5 Анна Олександрівна Ходкевич ?

Всього маємо 20 нових родів, котрі мають принаймні одне упевнено інтерпретоване ім’я, і ще 4 роди, котрі мають принаймні одне можливе історичне ім’я (решта можливих імен належать до родів, котрі можуть виказатись упевнено інтерпретованими іменами).

Розподіл панів за класами…

Розподіл панів за класами інформативності

Можемо відзначити, що порівняно з аналогічною діаграмою для ПС на 11 % зросла частина упевнено інтерпретованих імен і настільки ж знизилась частина імен, панський титул котрих зафіксовано тільки в синодику. Це відповідає сподіванням – адже з пізнішого часу до нас дійшло більше документів.

Втім, наша наука все ще не дійшла до складання скільки-небудь порядного довідника історичних імен з наших земель, який можна було би порівняти з довідниками Адама Бонецького. Коли такий довідник з’явиться, частина історичних імен може збільшитись.

З числа історичних імен тільки два належать до вищої адміністрації Великого князівства Литовського (Григорій Ходкевич (249-0) – великий гетьман, Григорій Волович (77-1) – смоленський воєвода). Закономірно не бачимо тут представників польської адміністрації (як католиків). Певною новиною у порівнянні з ПС є відсутність серед панів представників Московської держави. На мою думку, це відбиває зростання ролі державної свідомості і переважання її над свідомістю релігійною. Іншими словами, приналежність до держави (принаймні на рівні панів) стала важливішою за приналежність до православної спільноти. Час, коли

Литва ли, Русь ли, –

Что гудок, что гусли.

Всё нам равно –

відійшов у минуле (не можемо на нашому матеріалі сказати, чи це «все одно» залишилось на низовому рівні).

Переважна частина історичних імен належать дрібним посадовцям Волинського і Київського воєводств, частково – службовцям з території сучасних Білорусії та Литви.

Історична частина ВС не дає рясної інформації щодо службових титулів панів. Маємо, окрім воєвод, ще 4 старост (195, 197, 200, 231), одного підсудка (224; він же – єдиний у нас королівський секретар), одного земського писаря (235), одного підстольника (201), згадку про підчашника (229) – от і все.

Маємо дві згадки про бояр-слуг (183, 187) та одну – зем’янина (250). Здається, ці терміни уже відживали свій вік. Слово шляхтич абсолютно невідоме у ВС! До самого кінця 17 ст. в Києві не мали ніякого поняття про шляхтичів – хто вони такі і що мали б значити. Поширення цього титулу в Україні належить уже до 18 ст., і чи не до 2-ї його половини (в 1752 році в Петербурзі утворено , а в 1766 році перейменовано на Сухопутний шляхетський кадетський корпус. Чи не з них пішла мода серед російських дворян зватись шляхтичами, і поширилась на Україні? Нехай фахівці скажуть).

Чи справді титул пана був спадковим, як собі уявляють дослідники [Однороженко О. доби Середньовіччя і раннього модерну: структура та влада. — К.: Темпора, 2011 р., с. 55] – на матеріалі ВС вирішити не можна. Ми не маємо ні одної пари розділів, один з яких був би ініційований батьком-паном, а другий – сином-паном. Тим більше що старі пани з історичної частини, які панували в 16 – 1 пол. 17 ст., зійшли зі сцени після Хмельниччини, а нові пани (в поточній частині, 2 пол. 17 ст.) ще не встигли розпаношитись.

Але упевнено можна сказати, що спосіб успадкування титулу пан відрізнявся від способу для князя. Якщо князем хлопчик ставав від народження (ВС не знає слова княжич на позначення неповнолітнього князя), то син пана ставав щонайбільше паничем – неповнолітнім (власне, нежонатим) сином. Але й слова панич ми у ВС не маємо, і воно поширилось, мабуть, пізніше, у 18 – 19 ст. Зрештою, одруження ще не перетворювало автоматично панича на повного пана – для цього треба було, мабуть, ще мати особисті заслуги, якусь службу, володіти маєтком, а можливо, й поховати батька. Спадковість титулу пан можна прийняти хіба що в тому розумінні, що сини панів мали значно кращі можливості й собі стати панами, але таку можливість кожен мусив реалізувати сам.

Для економічної історії маємо тільки одну згадку про пана Адама Бориса Марковича Ласковського, який готову суму на церкву божу печерську дав три тисячі золотих польських (228). Слід думати, що докладнішу інформацію про внески на користь монастиря вписували в якісь інакші книги (для Росій 17 ст. ми знаємо про вкладні та кормові книги у монастирях для таких записів [наприклад: Алексеев А.И., Маштафаров А.В. . – Вестник церковной истории, 2006 г., № 3]).