18. Глобальный кризис человечества и научно-технический прогресс
Микола Жарких
Учёность – вот всех зол причина!
А. С. Грибоедов
18.1. Теза О. В.:
Я хочу обратить внимание на научно технический прогресс, как причину экономических кризисов. [c. 339]
Научно технический прогресс увеличивает производительность труда, а, следовательно, увеличивает предложение. А на платежеспособный спрос непосредственно научно технический прогресс не влияет. [c. 341]
Простою мовою, люди живуть погано (в кризах) через те, що вони працюють занадто багато й успішно. І цим вони відрізняються від москалів, котрі взагалі не працюють, і тому розвиваються без криз. А коли москалям починає чогось не вистачати (хліба на додаток до хрущовської кукурудзи, чи курячих лапок Буша, чи ще чогось) – вони купують це на Гнилому Заході і тим самим рятують його (ну й себе заодно) від кризи.
І це я тільки перефразовую О. В., але не гротескую.
18.2. Теза О. В.:
Сегодня стало вообще трудно определять, чей труд даже усердный, доблестный, талантливый, полезен, а чей бесполезен или вреден, может даже очень вреден. В эпоху до научно-технического прогресса такой проблемы не было. [с. 352 – 353]
Ну то й не треба працювати, треба тільки отримувати гроші – який же ще може бути практичний висновок з такої філософії?
18.3. Теза О. В.:
Это – типичные паразиты, которые пошли в философию только потому, что не способны или не хотят зарабатывать себе на жизнь трудом, действительно полезным для общества. Но все они что-то пишут и публикуют, потому что это им нужно для защиты диссертаций и карьерного роста […] Естественно, такая философская верхушка не желает признавать настоящую философию, дабы на ее фоне не засветилась их профнепригодность. [с. 361]
Взагалі не можна сказати, чи конкретна людина корисна для суспільства, чи ні (див. п. 18.2), і тільки про філософів можна однозначно сказати, що вони корисні. Біда тільки в тому, що й філософи поділились на куркулів, які захопили собі все, і пролетарів-незаможників на кшталт нашого автора, яким не лишилось нічого.
18.4. Теза О. В.:
Надо пересмотреть отношение к научно-техническому прогрессу, как к абсолютному благу. Конечно, речь не идет о полной отмене его и возвращении назад в пещеры. Но какие-то направления его должны быть ограничены или даже запрещены. [с. 369]
Фамусов говорив те саме і навіть елегантніше. А нашого філософа треба призначити на роль Великого Інквізитора усіх наук, котрий буде правильні напрямки дозволяти, а неправильні – забороняти, керуючись при цьому своїм власним скудоумієм.
Роль Великого Інквізитора зовсім не суперечить накресленій вище ролі Великого Регулятора. Головне – і дозволяти, і забороняти тільки за готові гроші!