Балада про вкрадену посаду
Микола Жарких
«Украдіть мені посаду,
Я хочу її зайняти!» –
Так волав Жарких Микола,
Розвалившись на дивані.
«Щоб лани широкополі,
І Дніпро і кручі –
Всі були в моїй посаді,
Всі були мені підвладні.
Хай зелені і БЮТівці
Розміркують якнайшвидше
І звільнять мені посаду,
Щоб була для мене гідна».
І спитався тут Зеленський:
«Хто такий Жарких Микола
І якої він посади
Потребує задля себе?»
І БЮТівці пояснили:
«Той, що хмари гонить вітром,
Той, що Сонце з-за обрію
Піднімає на світанні,
А надвечір його гасить
І на небі Місяць світить,
І комети відвертає,
Щоб не врізались у Землю».
І замислився Зеленський:
«Видно, клоун несогірший,
Лиш мені у цьому фаху
Поступається Микола.
І не просто нам посаду
В нашому Зеленім царстві
Віднайти, була щоб гідна
Отакого молодця».
І сказав Єрмак моторний:
«Я в Америки спитаюсь», –
І побіг до телефона,
Хоч його і не просили.
І нараджувалась пильно
Уся Рада Безпекова
Над важким оцим питанням
У Нью-Йорку в хмарочосі:
«То козак неабиякий!
Сонцем крутить як циган той,
Що гармати викрадає
Й танки в москалів з-під носа».
І Данилов із Шмигалем
Мудру раду подавали:
«Пенсію йому призначить
В розмірі п’ять тисяч річно».
«Згода, згода!» – загукало
Тут все чесне товариство,
І були так одностайні,
Як з цехмістром Купер’яном.
Так синекуру здобувши,
Повернувся знов Микола
На диван свій зі смартфоном
Й ні на що не уважає.
25 січня 2023 року в Києві.