Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

17. Экономический строй

Микола Жарких

Проповедовал теорию возрождения России посредством социализма, проводимого мощной рукой администрации.

М. Е. Салтыков-Щедрин

Цей розділ має підзаголовок «19.2.13», що має означати дату написання статті. І взагалі від цього розділу і далі книга перетворюється у збірник статей, в кожній з яких (за законами жанру) автор змушений коротко повторювати зміст усіх попередніх серій.

Присвячено розділ пошуку способів порятунку Москвостану від… так, від москалів. Як на мене, все, що можна запропонувати – це розігнати всіх жителів ік бісу й набрати нових. Не намагайтесь вливати старе вино у старі міхи, і нове вино – у нові міхи, викиньте усе старе і все нове, і далі хай буде що буде.

Але О. В. – філософ, і ставиться до своєї місії – порятунку Кацапії, а через неї і всього світу – дуже поважно. тому він серйозно розбирає: а що пропонує Хазін, що – Делягін, а що – академік Сергій Глазьєв, і що з того годиться, а що – ні.

Як на мене, керуватись треба давнім прислів’ям: «Що німцю здорово, то москалеві – смерть». І оскільки власних нових ідей у всіх названих, включаючи самого О. В., немає, то всі їх пропозиції зводяться до запозичення від німців того чи іншого рецепту.

А прислів’я обіцяє москалям від того рецепту смерть, – чого, власне, нам в Україні й потрібно. Так що ми спокійно можемо погоджуватись з ними усіма і надавати їм моральну підтримку: «Правильною дорогою йдете, товариші!»

Особливо ми мусимо дбати за академіка Глазьєва, оскільки він – найвпливовіший серед названих. Треба берегтись, щоб його не запідозрили у таємній роботі на Україну. Але для цього все необхідне робиться й без мене. Зокрема його виключили із лав Національної академії наук України (якщо не помиляюсь, другий випадок після К. В. Харламповича в 1932 році). Нехай думають, що він дає свої поради на власну руку, а не за завданням із Києва.

17.1. Теза О. В.:

Экономика отличается от физики тем, что в физике есть только объекты и нет субъектов, а в экономике есть субъекты экономической деятельности, обладающие свободой выбора и волей. Поэтому физические законы объективны, а экономические имеют и объективную и субъективную составляющую. [c. 332]

Ну, до такого навіть маршал Брежнєв не додумався! А все через те, що ідеологією при ньому керував догматик Суслов, а не вільнодумний філософ О. В.

Тому маршал Брежнєв не створював нові економічні закони, а тільки відкривав існуючі закони і наказував усім боротись за їх виконання. Навіть він не мав досить віри, що його нововідкриті закони будуть виконуватись самі собою.

Чому не треба боротись за виконання закону всесвітнього тяжіння? Тому, що це – закон природи, який не залежить від людської волі. «Закон», який залежить від бажання начальства – це карикатура на науковий закон, і якщо О. В. в нього вірить (тобто це серйозно, а не по-українськи), то його «економічні погляди» – це карикатура на науку, не гірша за наведене вище «наукове обгрунтування» існування бога.

Повторю: в жанрі карикатури – це дуже добре, а в жанрі «науки», бодай економічної – дуже погано. А кожен твір треба судити за законами його жанру…

17.2. Теза О. В.:

А если Россия, подталкиваемая к этому, прежде всего, радикальными анти западниками, но и такими как Глазьев тоже (в более мягкой, но и более убедительной форме) займет крайнюю позицию и выйдет из ВТО под предлогом, что «Вы все жулики, мы так не играем»? Выиграет от этого Россия? Нет проиграет, потому что окажется в экономической изоляции, будет экономически и технологически вариться собственном соку и стремительно скатываться в страны третьего мира. [с. 333]

Для нас в Україні це було би настільки добре, що аж не віриться. Аби не зурочити!

Всі розглядувані автори, включаючи самого О. В., із значно більшим запалом і талантом пророкують неодмінну загибель Америки, ніж дбають про добро Великоглупії. І весь набір пропонованих москалями поглядів – як зробити так, щоб не тільки їм самим погано жилося, але й іншим такого щастя перепало – не виходить за рамки адміністративного соціалізму, який запроваджується у Мордостані починаючи від реформи 1861 року. Одні пропонують трохи більше соціалізму, інші – трохи більше адміністрації, але всі згідні в одному: «Такой конституции нам надо, чтобы лбы затрещали».