Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Воєнно-ліричний відступ № 4

Микола Жарких

Що можна сказати про густину імовірності ураження

A = A(rH, rM)

запроваджену вище?

Перш за все, треба виділити уражальні фактори застосованого озброєння. Ми, звичайно, не можемо знати, чим конкретно лапті стріляють по Україні (це можна з’ясувати тільки розглядаючи наслідки вибуху), але апріорі можна припустити, що є боєприпаси переважно фугасної дії (де основним вражаючим фактором є ударна хвиля) та осколкової дії (тут лапті мають і касетні шрапнельні боєголовки для збільшення площі ураження). Також пам’ятаємо, що під час вибуху фугасного боєприпасу також утворюються і розлітаються осколки як самої боєголовки, так і зруйнованої цілі (якщо ракета влучила у поле – грудки землі, якщо в ліс – скалки дерева, якщо в населений пункт – каміння).

Надалі будемо спрощено вважати, що основний вражаючий фактор – осколки.

Найпростіше припустити, що густина імовірності A залежить не окремо від двох аргументів, а від їх комбінації – модуля різниці:

A = A(|rHrM|)

Те, що по науці зветься «модуль різниці радіус-векторів двох точок», простою мовою зветься віддаллю між точками H та M.

Отже, функція A є максимальною при нульовій віддалі, і спадає по мірі зростання віддалі. Починаючи з якоїсь віддалі, можна вважати, що A = 0. Простою мовою, без науки, говорять, що не кожен грім б’є, а як б’є, то не по нас (велика віддаль від центру ураження дозволяє почуватись безпечно).

Як учить нас , радіус ураження осколками старорежимної «лимонки» (гранати Ф-1) становить 200 м. Це – віддаль, на якій осколки зберігають убійчу силу (радіус розльоту має бути більшим). Отож і міркуйте!

Обдумую цю модель на тій самій лавочці на Русанівській набережній (30 серпня 2022 р. о 16:00). По бульвару гуляють родини із дітьми. Двоє малих хлопців (років 8 – 9) проходять біля мене, співаючи «А ми тую червону калину…». Співають досить вірно і мелодійно. Ні, не для мене і ні для кого – для самих себе, на присутніх не звертають уваги.

Ці хлопці ще не знають, що їх дитинство спалене війною, не знають іншого дитинства – без сирен повітряної тривоги. Але вони виростуть, про все дізнаються і будуть нищити лаптів і «западных русских» всіма доступними засобами.

На що сподіваються наші вороги? Пишуть, що у Криму зденервовані пушкіністи уже почали арештовувати людей за оту «Червону калину». Не допоможе!

Ну, «білорусам» в лапках і западным русским без лапок цього не зрозуміти. В їх історії ніколи не бували визвольної боротьби, а тим більше – національно-визвольної боротьби. Все, що вони вміють – це плазувати пред черговим окупантом. Тому в них немає й пісень визвольної боротьби і взагалі ніяких історичних пісень, бо вся їх історія – це зміна канчука на нагай і потім назад на канчук.