Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Уточнення деяких дат

Микола Жарких

Хоча точні дати для нашої вузької теми – історії звичаю постриження – великого значення не мають, я все ж скористаюсь нагромадженим матеріалом для встановлення найбільш вірогідних дат смерті князів у тих випадках, коли в літописах маємо різночитання. Це – робота на маргінезі мого дослідження, або, як модно нині говорити, безкоштовний бонус.

Ми будемо розглядати тільки такі випадки, коли запис має точну дату, але ця «точна дата» є різною в різних літописах. Перш за все ми дивимось на дату в авторитетних для даного часу літописах, а потім – в пізніших літописах.

Виведені нами дати ми будемо звіряти з довідниками – «Правители мира» та російською «Вікіпедією» станом на лютий 2015 р. Ми будемо відзначати істотні розходження з ними.

Висновки

Розглянувши 69 випадків, відносно рівномірно розподілених на просторі п’яти століть (13 – 17 ст.), можна зробити наступні висновки.

1. «Точні дати» (рік – місяць – день) в літописах є надзвичайно варіативним елементом. Загальним правилом є розбіжності в точних датах у різних літописах, які пишуть про одну й ту саму подію; випадки повного співпадіння цих дат у всіх текстах слід вважати нетиповими винятками.

2. Принцип «голосування» (надання переваги тій даті, яка зафіксована у більшості літописів) не може мати ніякого значення для встановлення авторитетної дати, тому що з численних наведених вище прикладів видно – явно помилкові датування копіювались у пізніших літописах без будь-яких змін так само охоче, як і датування правильні.

3. Авторитетною (повністю обгрунтованою, незаперечною) може вважатись тільки така точна дата, котра має додаткове посилання на день тижня та / або перехідне свято – у випадку, 1, якщо всі ці елементи датування узгоджені між собою; та 2, якщо ця дата походить з авторитетного джерела.

4. У випадках неузгодженості елементів датування або відсутності вказівки на день тижня для встановлення найбільш вірогідної (але все ж таки не авторитетної) дати треба вивчати даний запис за всіма літописами, котрі його містять, з метою встановити першоджерело датування.

5. Нерідко першоджерельне датування все ж таки потребує додаткового вивчення у контексті сусідніх записів цієї ж річної статті або навіть кількох річних статей. Видатні зразки таких студій подав М. Г. Бережков у часто цитованій вище книзі, – але тільки для найдавніших літописів.

6. Вказівки на день пам’яті святого або на постійне (не перехідне) свято не мають істотного значення для уточнення датувань з двох причин:

А) маючи день + місяць і святці, можна визначити ім’я святого / свято, і навпаки. Ніколи не можна визначити, чи є така інформація першоджерельною, чи наслідком хронологічних розрахунків редакторів літописів.

Б) хоча кожен день у році має якихось святих, ми вище бачили приклади неспівпадіння авторитетних дат з цими іменами на кілька днів. Трудно відмовитись від припущення, що літописець посилався на найбільш відомого святого / свято, вважаючи цю наближену, але легко зрозумілу вказівку кориснішою за формально-точну.

7. У численних випадках нічних подій вони могли датуватись як попереднім світловим днем, так і наступним. Отже запис «10-го числа, у ніч з суботи на неділю» з рівною імовірністю міг означати як «10-го числа, у суботу», так і «10-го числа, у неділю».